Постанова

від 23.10.2008 по справі 19/7661

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

19/7661

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 жовтня 2008 р.                                                                                    № 19/7661  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддісуддівКота О.В.,Владимиренко С.В.,Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Ювента"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 9 січня 2008 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12 червня 2008 року

у справі                                       №19/7661

за позовом Приватного підприємства "Бізнес і Якість"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ювента"

проСтягнення 23000 грн.

та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ювента"

доПриватного підприємства "Бізнес і Якість"

провизнання договору №2/07 від 23.04.2007 р. на надання консультаційних послуг неукладеним

за участю представників:

позивача: не з'явилися;

відповідача: Орешко В.А., Щербак А.Є.

встановив:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 9 січня 2008 року (суддя Розізнана І.В.) первісний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Ювента" на користь Приватного підприємства "Бізнес і Якість" 23000 грн. боргу. У зустрічному позові ТОВ "Ювента" до Приватного підприємства "Бізнес і Якість" про визнання договору №2/07 від 23.04.2007 р. на надання консультаційних послуг неукладеним (таким, що не відбувся) –відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 12 червня 2008 року (Ляхевич А.А., Вечірко І.О., Зарудяна Л.О.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, оскільки судами при винесенні оскаржуваних судових актів порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами встановлено, що 23 квітня 2007 року між сторонами було укладено договір № 2/07 на надання консультаційних послуг. Сторони обумовили у п. 1.1 договору, що "консультант" (позивач за первісним позовом) надає консультаційні послуги під час створення та сертифікації "Замовником" інтегрованої системи управління у відповідності до вимог міжнародних стандартів.

Пунктом 1.2 договору передбачено створення системи в три етапи. Згідно  п. 1.3  на кожен з етапів створення системи "Консультант" розробляє план робіт, який узгоджується замовником.

Вартість консультаційних послуг по створенню "Системи" складає 55000 грн. Сторони погодили, що розрахунки проводяться по кожному етапу окремо в такому порядку: 50% - попередня оплата в двохтижневий термін після початку робіт по етапу; 50% після підписання акту прийому передачі робіт в двохтижневий термін.

У п. 5.4 договору сторонами встановлено відповідальність "Консультанта" за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості послуг за відповідний етап у якому відбулися порушення.

Суди вірно встановили, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вірно зазначили суди, ст. 901 ЦК України не встановлено інших істотних умов, які були б притаманні договору про надання послуг, та прийшли до обґрунтованого висновку щодо укладеності договору № 2/07 та відповідності його ст. 180 ГК України та ст. 638 ЦК України.

Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суди прийшли до обґрунтованого висновку щодо безпідставної відмови ТОВ "Ювента" від підписання акту прийому-передачі та від сплати заявлених до стягнення коштів за надані послуги на виконання робіт по І етапу та обов'язку сплатити 50% вартості послуг по другому етапу, оскільки роботи по другому етапу було розпочато.

Щодо заявлених вимог за зустрічним позовом, то статтею 16 ЦК України та ст. 20 ГК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу. Суди вірно зазначили, що серед переліку способів, зазначених у наведених статтях відсутній такий спосіб захисту права як визнання договору неукладеним, тому звернення з такою позовної вимоги суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів. Окрім того, договором № 2/07 також не встановлено такого способу захисту порушеного права як визнання договору неукладеним.

Матеріали справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм законодавства при прийнятті рішення і постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 9 січня 2008 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 12 червня     2008 року у справі № 19/7661 залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента"  –без задоволення.

Головуючий суддя                                                                     О. Кот

судді:                                                                     С. Владимиренко

                                                                                                                   С. Шевчук