Постанова

від 23.06.2006 по справі 22/67а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/67а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

19.06.2006 р.                                                                                      справа №22/67а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Бондаревої  Г.Г.

суддівАлєєвої  І.В., Москальової  І.В.,

при секретареві судового засіданняВоронцова А.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Полункіна С.А. - за довір., Тугушова Т.А. - за довір.;,

від відповідача:Хандуріна Н.М. - за довір.;,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Червоногвардійському районі м. Макіївки

на постанову  господарського суду

Донецької області

від04.04.2006 року (постанову складено в повному обсязі 06.04.06 р.)

по справі№22/67а (суддя Волошинова Л.В.)

за позовомДержавного підприємства "Збагачувальна фабрика "Антрацит" м. Макіївка

доДержавної податкової інспекції у Червоногвардійському районі м. Макіївки

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.07.04 р. №0001022340/0/1734

Державне підприємство „Збагачувальна фабрика „Антрацит” м. Макіївка, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Червоногвардійському районі м. Макіївки про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 30.07.2004 р. № 0001022340/0/1734 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 097,59грн.

Постановою господарського суду Донецької області від 04.04.2006р. (повний текст підписаний 06.04.06р.) (Суддя Волошинова Л.В.) позов задоволено.

Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що базовим податковим (звітним) періодом у розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” для земельного податку є рік, а тому граничний строк подачі декларації (розрахунку, відповідно до п. 1.11 ст. 1 цього закону) по земельному податку, передбачений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону –є                     60-й календарний день, наступний за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Сплата  земельного податку повинна бути здійснена протягом десяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем після подачі податкового розрахунку. З цих підстав податковим органом необґрунтовано застосовано до позивача передбачені    п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач подав апеляційну скаргу на судове рішення, в якій просить постанову скасувати, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. на думку скаржника судом порушено:

-          ч.1 ст. 17 Закону України „Про плату за землю”, оскільки податкове зобов'язання з земельного податку, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується за базовий (звітний) період, який дорівнюється календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця;

-          на думку скаржника Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальним законом з питань оподаткування, тому податковим органом правомірно на підставі                               пп. 17.1.7  п.17.1 ст. 17 зазначеного Закону застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. При цьому, як  вважає відповідач, судом не враховано, що позивачем не заперечується факт порушення ним граничних строків сплати узгодженої суми плати за землю у відповідних звітних періодах;

-          судом порушено п.1.3  ст.1, пп. 14.1.3  п.14.1  ст. 14 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення,  відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу вказує на її безпідставність та зазначає, що  протягом 2002 –2004 років строки сплати земельного податку були визначені Законом України „Про Державний бюджет України на 2002 рік”, Законом України „Про Державний бюджет України на 2003 рік” та Законом України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” тобто застосування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним. Крім того, внаслідок укладення між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк договору купівлі –продажу цілісного майнового комплексу –Державного підприємства „Збагачувальна фабрика „Антрацит” м. Макіївка, господарська діяльність останнього з 31.08.2004 р. припинена; позивач  не є платником податків у розумінні п. 1.1 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, разом із тим, оскільки штрафні (фінансові) санкції за спірним податковим повідомленням –рішенням не були включені до складу податкового боргу, який внаслідок правонаступництва повинно сплачувати Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк, податкове повідомлення –рішення від 30.07.2004 р. № 0001022340/0/1734 фактично втрачає юридичну силу.

01.11.05р. набрав чинності Закон України „Про  внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.05р. № 2953-IV, яким п.6 та п.7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних  адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи норми ст. ст. 17,18 та перехідних положень КАСУ, апеляційна інстанція здійснює апеляційне провадження у справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

          Розпорядженнями першого заступника голови  Донецького апеляційного господарського суду  Кулебякіна О.С.  від 10.05.06р. для розгляду  апеляційної скарги  призначена колегія суддів у складі: головуючого  - Бондаревої Г.Г., суддів -  Алєєвої І.В., Москальової І.В.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалося за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень статей 41 та  126 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Вивчивши матеріали справи, наявні докази,  заслухавши пояснення, доводи та заперечення учасників процесу,   колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила:

Державною податковою інспекцією у Червоногвардійському районі м. Макіївки  прийняте податкове повідомлення –рішення  від 30.07.04р. № 0001022340/0/1734 (а.с.9), яким на підставі  пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку 573 календарних днів  граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 48 195,14грн. до Державного підприємства „Збагачувальної фабрики „Антрацит” м. Макіївка застосовано штрафні (фінансові) санкції  в сумі 24 097,59 грн. Це податкове повідомлення –рішення у адміністративному порядку не оскаржувалося.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 41), причиною їх застосування стала несвоєчасна сплата податкових зобов'язань по сплаті земельного податку, визначених у податковому розрахунку на 2002 рік (18 631,65 грн. –штрафні (фінансові) санкції), а також у договорі про розстрочення від 01.06.2001 р. № 24 (5 465,94 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Як вбачається з п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати податку на землю встановлені спеціальним Законом України “Про плату за землю” від 03.07.1992 р. № 2535-XII. Проте, стаття 17 цього Закону, якою визначено порядок та строки сплати земельного податку, була зупинена на 2000-2004роки низкою відповідних законів, тому у період подання та проведення розрахунку не були встановлені строки проведення платежів по платі за землю.

Однією з умов  застосування фінансових санкцій відповідно до п.17.1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати податку на землю встановлюються спеціальним Законом, то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України „ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

Статтею 25 Закону України „Про плату за землю” передбачена відповідальність за прострочення встановлених строків сплати податку у вигляді пені, інші санкції даним Законом не передбачені.

Щодо нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату розстроченого податкового боргу судова колегія зазначає наступне:

01.06.01р. між ДПІ у Червоногвардійському районі м. Макіївки в особі начальника ДПІ Рінгіс Р.А. з одного боку та Державним підприємством „Збагачувальна фабрика „Антрацит” в особі директора  Друца І.М. укладено договір про розстрочення  №24 (а.с. 16) , згідно до умов якого ДПІ надає платнику розстрочку сплати податкового боргу під проценти, розраховані за період, що починається від дати укладення договору та закінчується останньою датою погашення розстроченого  податкового боргу, виходячи з облікової ставки НБУ, діючої на момент чергової сплати розстроченого платежу на загальну суму 76 284,39грн.

Пунктом 6.4.  Договору передбачено, що керівник податкового органу (або його заступник) зобов'язаний прийняти рішення про розірвання договору  якщо платник накопичує новий податковий борг або не сплачує чергову частку розстроченого податкового боргу протягом двох податкових періодів, наступних за податковим періодом виникнення такого нового податкового боргу або податковим періодом, за який сплачується чергова частка розстроченого податкового боргу.

Зазначений Договір розстрочення був укладений на підставі ст.. 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки податковий борг виник у період з 01 січня 2000року до 01 січня 2001 року і не був сплачений на день набрання чинності цією статтею.

Згідно п.2 Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною картотеки, затвердженого наказам Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2001 року № 81, списання та розстрочення податкового боргу органами державної податкової служби здійснюється щодо тих податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, які включаються до бюджетів відповідних рівнів, а також щодо інших платежів, визначених законодавством України.

ДПІ у Червоногвардійському районі м. Макіївки  згідно умов Договору про  розстрочення  №24   була зобов'язана у разі ухилення позивачем від сплати податкового боргу, розірвати Договір та вжити заходи щодо стягнення податкового боргу відповідно до вимог ст.. 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та вищезазначеного Положення, починаючи з розірвання такого Договору.

Як вбачається із матеріалів справи, податковий орган застосував до позивача штрафні санкції за порушення строків сплати платежів, які встановлені Договором, що не передбачено статтею 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За таких обставин, судом першої інстанції правомірно встановлено, що  підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій  на підставі     пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  у податкового органу не було та  правомірно дійшов висновку, що податкове повідомлення –рішення  від 30.07.04р. № 0001022340/0/1734 підлягає визнанню недійсним.

Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст. 196 КАС України.

В порядку п.4 ст. 167 КАС України сторонам повідомлено про виготовлення повного тексту ухвали в п'ятиденний термін з моменту проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали.

          Керуючись  ст.ст.184,195, п. 1 ст. 198, 200,  205, 206, 212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія , -  

У Х В А Л И Л А :

Постанову господарського суду Донецької області у справі № 22/67а від 04.04.2006р. (повний текст підписаний 06.04.06р.)   залишити без змін, а апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Червоногвардійському районі м. Макіївки   без задоволення.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала виготовлена в повному обсязі  23.06.06р.

 Головуючий:                                                                                               Г.Г.  Бондарева

Судді:           І.В.  Алєєва

          І.В.  Москальова

                                                                                                                                                                                Надруковано 5  примірників:

                                                                                                                                                                       1 –у справу;

  1 - позивачу;

                                                                                                                                                                       1 –відповідачу;

                                                                                                                                                                        1 –господарському суду;

                                                                                                                                                                                         1 –апеляційному суду.