Рішення

від 10.11.2008 по справі 57/184-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

57/184-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2008 р.                                                            Справа № 57/184-08

вх. № 6847/4-57

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання Гаплевська О.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Бартош Р.Г., посв. № 197 від 29.09.2008 р.;

відповідача -Чепурна Н.В., дов. № 1/27 від 15.01.08р.

позивача - не з"явився;    

розглянувши справу за позовом  :

Прокурора м. Маріуполя  в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради м.Маріуполь  

до  Харківського Національного університету внутрішніх справ МВС України м. Харків  

про стягнення 44665,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Маріуполя, в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача –Харківського національного університету внутрішніх справ, м. Харків заборгованість по орендній платі у розмірі 42030 грн. за період з травня 2007 року по серпень 2007 року та пені у сумі 2635 грн. 65 коп., також прокурор просить покласти судові витрати на відповідача. Свої вимоги прокурор мотивує неналежним виконанням відповідачем свої зобов'язань по договору № 4650-ж оренди нежитлового приміщення (споруди), що знаходиться в комунальній власності м. Маріуполя від 01 грудня 2006 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 вересня 2008 року  прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23 вересня 2008 року о 12:00 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 23 вересня 2008 року, 07 жовтня 2008 року, 03 листопада 2008 року у зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання та невиконання вимог ухвал суду щодо подання витребуваних судом документів, розгляд справи відкладався..

У призначеному 10 листопада 2008 року судовому засіданні прокурор позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

Позивач у судове засідання не з'явився, проте через канцелярію господарського суду Харківської області (вх. № 3110 від 29.09.2008 р.) надав додаткові документи та клопотання, в якому, посилаючись на неможливість прийняти участь у судовому засіданні, просить суд розглянути дану справу без участі представника позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, проте у судових засіданнях його представник пояснив, що відповідач повернув орендоване приміщення позивачу, оскільки договір № 4650-ж оренди нежитлового приміщення (споруди), що знаходиться в комунальній власності м. Маріуполя від 01 грудня 2006 року припинив дію, а тому, на думку представника відповідача, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Доказів припинення в установленому законом порядку договору оренди та передачі майна позивачу суду не надано.

Представник відповідача та прокурор звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши прокурора та уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

01 грудня 2006 року між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (далі - позивач) та Харківським національним університетом внутрішніх справ (далі - відповідач) укладено договір № 4650-ж оренди нежитлового приміщення (споруди), що знаходиться в комунальній власності м. Маріуполя (далі - договір), у відповідності до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення (споруда), що розташоване за адресою: вул.. 9-ї Авіадівізії,18, загальною площею 1234,6 кв. м.,  для проведення учбового процесу студентів Харківським національним університетом внутрішніх справ.

Факт передачі приміщення підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 01 грудня 2006 року.

Розділом 4 договору передбачено, що орендна плата встановлюється на підставі рішення Маріупольської міської ради, і становить за перший місяць 9632,40 грн., із розрахунку 7,80 грн. за 1 кв.м. та перераховується на розрахунковий рахунок одержувача не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції. Орендар зобов'язаний отримати рахунок на оплату в бухгалтерії Управління міського майна, який видається з 11 по 19 число кожного місяця. Розмір орендної плати може бути переглянутий у зв'язку із зміною методики її розрахунку, у випадках передбачених законодавством України та рішень органів місцевого самоврядування.

Згідно п.п. "б" п. 3.2. Договору, орендар зобов'язаний оплачувати орендодавцю за послуги по обслуговуванню орендаря суму в розмірі 160,50 грн. щомісячно, із розрахунку 0,13 грн. за 1 кв.м. орендованої площі. У зв'язку зі зміною вартості витрат по обслуговуванню орендаря, розрахункова вартість за 1 кв.м. буде змінюватися, про що орендар має бути повідомлений.

Пунктами 7.1, 7.5  договору передбачено, що договір діє та вступає в силу з 01 грудня 2006 року по 20 листопада 2007 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом місяця після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

У відповідності до п.п к) п. 3.2 Договору орендар зобов'язався у разі припинення дії договору негайно повернути об'єкт оренди орендодавцю по акту-прийому-передачі.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Відповідач, посилаючись на відсутність заборгованості з орендної плати та пені у зв'язку з припиненням дії договору, не надав суду жодного доказу припинення дії договору у встановленому договором та діючим законодавством порядку та доказів передачі орендованого майна, зокрема акту прийому - передачі орендованого майна, передбаченого п.п к) п. 3.2 Договору. Отже, станом на момент розгляду справи, договір є діючим.

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного внесення орендної плати позивачу за період з травня 2007 року по серпень 2007 року, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача з орендної плати перед позивачем у сумі  42030,16 грн., що і стало підставою прокурору для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті  284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 42030,16 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати за договором № 4650-ж оренди нежитлового приміщення (споруди), що знаходиться в комунальній власності м. Маріуполя (далі - договір), який укладено між позивачем та відповідачем та  вступив в дію 01 грудня 2006 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі  його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовували позовні вимоги,  суд визнає вимогу прокурора щодо стягнення з відповідача 42030,16 грн.  заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 6.3 договору сторонами встановлено відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 2635,65  грн., розрахунок якої перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у сумі 2635,65 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються  на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49,  статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, статтями 232, 343 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ код ЄДРПОУ 08571096 (61080, м. Харків, пр. 50 річчя СРСР,27, р/р 35227002000112 в УДК Харківської обл.., МФО 851011,  на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, 25) (р/р 33213871700052 в ГУ ДКУ в Донецькій обл. м. Донецьк, МФО 834016, одержувач: місцевий бюджет Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694) заборгованість з орендної плати за період з травня 2007 року по серпень 2007 року в сумі 42030,16 грн. та  2635,65 грн. пені.

Стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ, код ЄДРПОУ 08571096 (61080, м. Харків, пр. 50 річчя СРСР,27, р/р 35227002000112 в УДК Харківської обл.., МФО 851011) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюджетної. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 446,66 грн. державного мита.

Стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ код ЄДРПОУ 08571096 (61080, м. Харків, пр. 50 річчя СРСР,27, р/р 35227002000112 в УДК Харківської обл.., МФО 851011) на користь держбюджету України ,одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011 - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішення законної сили.

Повний текст рішення  підписано 13 листопада 2008 року

Суддя                                                                                            Аюпова Р.М.