Постанова

від 30.10.2008 по справі 19/106/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/106/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.10.08                                                                                               Справа №19/106/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі Бредихіна Ю.Ю.

за участю представників:

кредитора -Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк”, в інтересах якого діє Донецька філія ВАТ „ВТБ Банк”, м.Донецьк -  Фоменка С.О.

боржника - Шонії М.В. (ліквідатора)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк”, в інтересах якого діє Донецька філія ВАТ „ВТБ Банк”, м.Донецьк

на ухвали  господарського суду Запорізької області від 15.08.2008р. та 28.08.2008р.

у справі  № 19/106/08

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Трейд”, м.Запоріжжя

                                                             Установив:

         Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.04.2008р. (суддя Даценко Л.І.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-Трейд”, м.Запоріжжя.

         За результатами підготовчого засідання, яке відбулося 02.06.2008р., місцевим господарським судом визнані вимоги ініціюючого кредитора – Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя у розмірі – 742.244,20грн., призначені наступні засідання суду, зобов'язано кредитора у визначений законом строк подати до офіційного друкованого органу за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство, про що винесена відповідна ухвала (а.с.103-104 т.1).

         У газеті „Голос України” за №126 від 08.07.2008р. таке оголошення опубліковано (а.с.108-109 т.1).

         07.08.2008р. Відкрите акціонерне товариство „ВТБ Банк”, в інтересах якого діє Донецька філія ВАТ „ВТБ Банк”, м.Донецьк, поштовим зв'язком надіслало на адресу господарського суду Запорізької області заяву з кредиторськими вимогами до боржника – ТОВ. „Альфа-Трейд”, м.Запоріжжя.

             Господарський суд Запорізької області згідно з ухвалою від 15.08.2008р. (а.с.112 т.2) повернув заяву та додані до неї матеріали цьому кредиторові на підставі статті 63 п.6 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши про те, що всупереч статтям 56, 57 та 63 ГПК України, статтям 9 та 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” Банк не надіслав копії заяви та доданих до неї документів боржникові та розпоряднику майна. І в цій же ухвалі господарський суд вказав, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

            Виправивши недоліки, які зазначені в ухвалі господарського суду від 15.08.2008р., ВАТ „ВТБ Банк” 26.08.2008р. повторно звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про визнання кредитором у справі №19/106/08 про банкрутство ТОВ. „Альфа-Трейд”, м.Запоріжжя.

            Але господарський суд першої інстанції, пославшись на пропущення цим кредитором 30-денного строку, встановленого у статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” для подання кредиторами заяв з грошовими вимогами, відмовив Банку у прийнятті заяви про включення його в число кредиторів.   

             Не погоджуючись з таким рішенням, у поданій апеляційній скарзі кредитор – ВАТ „ВТБ Банк”, в інтересах якого діє Донецька філія ВАТ „ВТБ Банк”, м.Донецьк, оскаржив одночасно дві ухвали господарського суду Запорізької області – від 15.08.2008р., якою вперше були повернуті заявникові заява та додані матеріали, та від 28.08.2008р., якою вдруге відмовлено Банку у прийнятті заяви про включення в число кредиторів, просить ці судові акти скасувати як неправомірні.  

            Представник особи, що подала апеляційну скаргу, підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі.          

            Боржник  відзиву на апеляційну скаргу не надав, але ліквідатор у судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги та вважає оскаржувані ухвали законними, просить залишити їх без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

            За розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №2077 від 29.10.2008року справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Антоніка С.Г.(головуючого), Кричмаржевського В.А. та Мойсеєнко Т.В.

 Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваних ухвал, заслухавши учасників судового процесу, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

            Відповідно до п.15 статті 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(далі-Закон) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

            Статтею 14 цього Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів   від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Отже, Законом встановлено, що заява з грошовими вимогами до боржника подається до господарського суду, в проваджені якого знаходиться справа. А вказана стаття містить положення про те, що до заяви додаються документи, що підтверджують наявність грошових вимог до боржника.

            Як вбачається з матеріалів справи, заявник апеляційної скарги вперше своєчасно звернувся до господарського суду першої інстанції із заявою з грошовими вимогами до боржника. Але у зв'язку з тим, що Банком не були додані докази направлення копії заяви та доданих до неї документів до боржника та розпорядника майна, суд першої інстанції ухвалою від 15.08.2008р. повернув заяву заявникові, роз'яснивши при цьому в ухвалі про те, що на підставі статті 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заявник після усунення допущеного порушення вправі повторно звернутися із заявою в загальному порядку до суду. Зазначивши про це в ухвалі, місцевий господарський суд фактично ввів в оману заявника, оскільки на той час вже було достеменно відомо господарському суду про те, що повторна заява Банку буде подана з порушенням встановлених законом строків.

Добросовісно усунувши вказані судом недоліки, Банк, взявши до уваги вищезгадане судом, відразу ж повторно звернувся до суду з відповідною заявою з грошовими вимогами до боржника, але місцевий господарський суд з підстав пропущення заявником тридцятиденного строку, встановленого для подання кредиторами заяв статтею 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ухвалою від 28.08.2008р. відмовив Банку у прийнятті заяви.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду та вважає за необхідне зазначити про незаконність дій місцевого господарського суду.

Щодо ухвали від 15.08.2008року, яка мотивована статтею 9 Закону, та якою заява кредитора була повернута на підставі пункту 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у статті 9 Закону йдеться мова про повернення заяви про порушення справи про банкрутство та вказані підстави повернення саме заяви про порушення справи про банкрутство. А статтею  63 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави для повернення позовної заяви, зокрема, пунктом 6 встановлено, що позовна заява повертається заявникові у разі не подання заявником доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Колегія суддів у даному випадку вважає, що заяву з вимогами до боржника, яка подається у відповідності до статті 14 Закону не можна ототожнювати з заявою про порушення справи про банкрутство та з позовною заявою, оскільки ця заява подається вже після порушення справи та по суті є заявою кредитора про вступ у справу у якості кредитора, де господарським судом у подальшому вирішується питання про визнання або відхилення вимог зазначених кредитором у поданій ним заяві. На підставі зазначеного колегія суддів дійшла висновку про те, що застосування статті 9 Закону та статті 63 Господарського процесуального кодексу України господарським судом є неправомірним.

Статтею 14 Закону передбачений обов'язок кредитора звернутись до господарського суду з письмовою заявою з грошовими вимогами до боржника та додати до цієї зави документи, що підтверджують ці вимоги. Отже, обов'язку щодо надання разом із заявою доказів про надіслання копій заяви боржникові та розпоряднику майном закон не передбачає, абзацом 3 частини 1 статті 14 Закону встановлено, що копії заявлених заяв та доданих до неї документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Але в той же час Закон не передбачає будь-яких наслідків не надсилання копій заяв вказаним особам, зокрема, повернення заяви без розгляду.

В свою чергу боржник та розпорядник майном не позбавлені права, як сторона та учасник справи, ознайомитись з матеріалами, які подані до суду після збігу 30-денного строку з моменту опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство. Також господарський суд в силу наданих повноважень для правильного і своєчасного розгляду справи має право зобов'язати кредитора надіслати копію поданої ним заяви боржнику та розпоряднику майном.

Таким чином, ухвала господарського суду від 15.08.2008року є незаконною та підлягає скасуванню.

Щодо ухвали місцевого суду від 28.08.2008року, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвала від 28.08.2008року мотивована тим, що кредитором пропущений тридцяти денний строк, передбачений статтею 14 Закону. Місцевим господарським судом зазначено, що оголошення було опубліковано 08.07.2008р., останній день для подання заяви з грошовими вимогами до боржника припадає на 07.08.2008р., а заява кредитора подана 26.08.2008року. Зазначені обставини стали підставою для відмови у прийнятті заяви кредитора про включення до числа кредиторів.

Однак, колегія суддів вважає цю ухвалу також незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Так, відповідно до постанови Верховного Суду України від 29.12.1976р. за №11 „Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або, виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Законність та обґрунтованість ухвали від 28.08.2008року слід встановлювати з урахуванням ухвали від 15.08.2008року, оскільки ухвала від 28.08.2008року винесена за наслідком подання заяви з грошовими вимогами до боржника, яка була повернута кредиторові саме ухвалою від 15.08.2008року. А враховуючи те, що господарським судом неправомірно було повернуто заяву кредитора, яка була подана з додержанням вимог чинного законодавства, то внаслідок цього винесення ухвали про відмову у прийнятті заяви кредитора від 28.08.2008року, поданої вдруге, з посиланням на пропуск тридцятиденного строку, є неправомірним та таким, що порушує права кредитора на участь у справі про банкрутство.

Слід звернути увагу на те, що вперше подана заява з вимогами до боржника була подана кредитором у межах строку, встановленого статтею 14 Закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки саме з вини суду першої інстанції були порушені права та законні інтереси ВАТ „ВТБ Банк” в особі Донецької філії ВАТ „ВТБ Банк”, то ухвали від 15.08.2008р. та від 28.08.2008р. про відмову у прийняті заяви про включення в число кредиторів (а.с.126 т.2) у цій справі слід скасувати та зобов'язати господарський суд Запорізької області прийняти заяву ВАТ „ВТБ Банк” в особі Донецької філії ВАТ „ВТБ Банк” про визнання кредитором до розгляду, а розпорядника майном та боржника також зобов'язати розглянути вказану заяву та прийняти рішення відповідно до положень Закону.

Керуючись статтями 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -

                                                   Постановив:

  Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” в інтересах якого діє Донецька філія ВАТ „ВТБ Банк”, м.Донецьк, задовольнити.                      Ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.08.2008р. про повернення заяви про включення до числа кредиторів у справі №19/106/08 скасувати.                                                                                                                                  Ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.08.2008р. про відмову у прийнятті заяви про включення до числа кредиторів у справі №19/106/08 скасувати.                                                                                                                                  Заяву Відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” в інтересах якого діє Донецька філія ВАТ „ВТБ Банк”, м.Донецьк, та матеріали справи №19/106/08 передати на розгляд господарського суду  Запорізької області.

 Мойсеєнко Т. В.