Постанова

від 10.11.2008 по справі 35/151-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/151-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2008                                                                                   Справа № 35/151-08  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Ралдугіної Н.В.

за участю представників:

від позивача та відповідача представники не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефа”, місто Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2008 року у справі №35/151-08;

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Дніпропетровської філії, місто Дніпропетровськ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефа”, місто Дніпропетровськ;

про стягнення 2746,74 гривень.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Дніпропетровської філії, місто Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням збільшення позовних вимог, стягнути грошові кошти у розмірі 3256,74 гривень, що складають суму заподіяних збитків в порядку регресу, з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефа”, місто Дніпропетровськ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що автомобіль “Шеврове”, державний номер АЕ 7965 АН, який зазнав пошкоджень в наслідок ДТП з вини відповідача, застраховано страховою компанією позивача.

Рішенням господарського суду у справі №35/151 від 11 вересня 2008 року (суддя Широбокова Л.П.) позовні вимоги задоволені повністю.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що загальні підстави відповідальності за спричинену майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала в зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Водій Безгінов І.М., який на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з підприємством відповідача, Приватним підприємством “Дефа”, та керував належним останньому автомобілем марки “Форд Транзит”, державний номер АЕ 8988 АВ.

А відповідно до статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням вимог матеріального і процесуального права.

Судом не повністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи, обставини, які суд вважав з'ясованими, є недоведеними, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідач просить спірне рішення скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись на те, що судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню, а саме відповідно до статті 9 Закону України “Про страхування”, страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Крім того, відповідач послався на статтю 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто на відповідача, або особу, відповідальну за спричинену шкоду, покладається обов'язок відшкодування саме шкоди.

Розмір вчиненої шкоди був визначений Висновком №1917/09/СК від 26 вересня 2007 року автотоварознавчого дослідження спеціаліста, відповідно до якого величина матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу - автомобіля “Шевроле Авто”, реєстраційний номер АЕ 7965 АН, пошкодженого в результаті ДТП, складає 12403 гривень.

На апеляційну скаргу позивач надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області скасувати, в позові відмовити.

Задовольняючи апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що 21 серпня 2007 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належний Гелетій Т.В. автомобіль “Шевроле Авто” державний номер АЕ 7965 АН.

Винною особою у спричиненні шкоди був визнаний водій Безгінов І.М., який знаходився у трудових відносинах з відповідачем.

У відповідності до Висновку автотоварознавчого дослідження №1917/09/СК від 26 вересня 2007 року сума матеріального збитку, завданого автомобілю “Шевроле Авто” державний номер АЕ 7965 АН, становить 12403 гривень, вартість відновлювального ремонту становить 16067,89 гривень.

Відновлення пошкодженого автомобіля “Шевроле Авто” державний номер АЕ 7965 АН було здійснено на суму 16059,98 гривень.

Позивач платіжним дорученням сплатив ТОВ “Дніпропетровський автоцентр на Калиновій”, яке здійснювало ремонт автомобіля “Шевроле Авто”, страхове відшкодування у сумі 15659,98 гривень.

Частина вказаної суми у розмірі 11893,24 гривень була відшкодована позивачу страховою компанією “Універсальна” та відповідачем 510 гривень.

Різниця склала 3256,74 гривень, які суд стягнув з відповідача, посилаючись на те, що згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Фактичним розміром шкоди суд вважає реальну вартість відновлення автомобіля.

Однак з таким висновком погодитись не можна.

Як вбачається з Висновку №1917/09/СК від 26 вересня 2007 року автотоварознавчого дослідження спеціаліста, величина матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу автомобіля “Шевроле Авто”, реєстраційний номер АЕ 7965 АН, пошкодженого в результаті ДТП, складає 12403 гривень.

Сума, яку суд стягнув з відповідача не є матеріальною шкодою, обов'язок відшкодування якої покладається на відповідача. При цьому суд не взяв до уваги той факт, що цивільно-правова відповідальність відповідача згідно з полісом №ВВ/ 0606991 була застрахована страховою компанією “Універсальна” з лімітом відповідальності 25500 гривень.

Розмір збитків позивача знаходиться в межах цього ліміту, а тому відповідальність за завдані збитки за вирахуванням франшизи у розмірі 510 гривень, яку відшкодував відповідач, повинна нести саме вказана страхова компанія.

Також пунктом 9 Постанови Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27 березня 1992 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, на який послався суд у рішенні, передбачено, що зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Однак при визначенні розміру шкоди суд зношеність пошкодженого автомобіля не врахував. Тобто суд безпідставно задовольнив позовні вимоги.

Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.          

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Дефа”, місто Дніпропетровськ, задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2008 року у справі №35/151-08, скасувати.

У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий                                                            П.П. Павловський  

          Судді                                                                                В.В. Швець

                                                                                                       О.В. Чус

З оригіналом згідно

Помічник судді                          О.В. Чабаненко