Рішення

від 12.11.2008 по справі 10/132-3102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/132-3102

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2008 р.Справа № 10/132-3102

Господарський суд Тернопільської області ускладі

судді Півторака М.Є.

за участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Закритого акціонерного товариства “Тернопільавтогосп“, смт. В. Березовиця, вул. Микулинецька, 76 Тернопільського району

До відповідача: Копичинської міської ради, м. Копичинці, вул. 22 Січня, 29 Гусятинського району  Тернопільської області  

                 За участю представників:

Позивача: Цан М.І. –представника ВАТ, довіреність від 17.03.2008 року;

Відповідача: Турчан Н.М. –спеціаліста Копиченецької міської ради з земельних питань, доручення № 151 від 27.05.2008 року; Тригуби А.Р. –секретаря Копиченецької міської ради, доручення № 153 від 27.03.2008 року  

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 27,29,49,51,59 КАС України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:  

До господарського суду Тернопільської області  звернулося з позовною заявою Закрите акціонерне товариство “Тернопільавтогосп“, смт. В. Березовиця Тернопільського району до Копичинської міської ради, м. Копичинці Гусятинського району Тернопільської області про визнання за  ЗАТ права користування земельною ділянкою загальною площею 0,0797 га, що знаходиться за адресою Тернопільська область Гусятинський район, м. Копичинці, вул. Мазепи, 3, на якій розміщене нерухоме майно ЗАТ “Тернопільавтогосп“.

Свої вимоги, підтримані представником в судовому засіданні, позивач обґрунтовує договором купівлі-продажу, укладеного 18.03.2005 року між ЗАТ та ТзОВ “Копичинська трикотажна фабрика“, згідно умов якого придбав 29/100 частину будівель за адресою м. Копичинці вул. Мазепи, 3; приписами ст. 371 п. 2 ЦК України та  ст. 120 Земельного Кодексу України; рішеннями Копиченецької міської ради від 02.08.2007 року та № 300 від 23.10.2007 року.

У  судовому засіданні представники відповідача заперечують позовні вимоги ЗАТ “Тернопільавтогосп“, смт. В.Березовиця і зазначають, що питання надання дозволу позивачу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0797 га в оренду на 25 років для обслуговування викуплених приміщень розглядалося сесією міської ради. Оскільки, між співвласниками майна, що знаходиться за адресою м. Копичинці вул. Мазепи 3 є протиріччя щодо землекористування та використання заїзду за вказаною адресою ЗАТ “Тернопільавтогосп“ було відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 08 жовтня 2008 року призначено судове засідання о 16 годин 10 хвилин 21 жовтня 2008 року.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 15 годин 20 хвилин 04 листопада 2008 року та 15 годин 15 хвилин 12 листопада 2008 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, оцінивши представлені докази, суд встановив наступне:

          Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ( ст. 16 ЦК України ).

Стаття 152 Земельного Кодексу України  визначає способи захисту прав громадян та юридичних осіб, до яких зокрема, відноситься визнання прав.

Позивач по справі: закрите акціонерне товариство “Тернопільавтогосп“, місцезнаходження якого смт. В. Березовиця вул. Микулинецька, 76 Тернопільського району, є юридичною особою, яка  зареєстрована Тернопільською районною державною адміністрацією 14.07.2000 року  та включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 31021550, що підтверджується  Довідкою № 31-39 від 27.05.2008 року Головного управління статистики у Тернопільській області ( копія знаходиться в матеріалах справи ), а тому наділений правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав.

               Як вбачається з матеріалів справи 18.03.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Копичинська трикотажна фабрика“, м. Копичинці, вул. Мазепи, 3 та закритим акціонерним товариством “Тернопільавтогосп“ , смт. В. Березовиця Тернопільського району  було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого ЗАТ придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю “Копичинська трикотажна фабрика“, м. Копичинці 29/100 частину будівель та споруд, а саме: виробничо-складське приміщення, що знаходиться за адресою м. Копичинці, вул. Мазепи, 3 Гусятинського району Тернопільської області.

                     Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Гусятинським районним комунальним бюро технічної інвентаризації 27.04.2005 року за ЗАТ “Тернопільавтогосп“ зареєстровано 29/100 частини будівлі, що знаходиться за адресою м. Копичинці, вул. Мазепи, 3.

                     Отже, позивач у справі є власником частини споруди, а саме: виробничо-складського приміщення, що знаходиться за адресою м. Копичинці, вул. Мазепи, 3 Гусятинського району.

                     19 квітня 2005 року ТзОВ “Копичинська трикотажна фабрика“ своїм листом № 417, який направлений міському голові  м. Копичинці дало згоду на вилучення та передачу в оренду закритому акціонерному товариству “Тернопільавтогосп“ земельної ділянки площею 0,08 га по вул. Мазепи, 3 в місті Копичинці Гусятинського району для обслуговування ним за цією адресою приміщень ( копія листа знаходиться в матеріалах справи ).

                     Статтею 141 Земельного кодексу України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою і до яких зокрема, віднесено добровільну відмову від права користування земельною ділянкою.

                    Таким чином, землекористувач  ТзОВ “Копичинська трикотажна фабрика“ добровільно відмовилася від права користування земельною ділянкою, розміром 0,08 га, погодила вилучення даної земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Копичинці, вул. Мазепи, 3 та передачі її в оренду ЗАТ “Тернопільавтогосп“ ( позивачу у справі ) для обслуговування викупленого приміщення.

Відповідно до статті 371 п. 2 ЦК України, якщо житловий будинок, будівля, або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

            Матеріалами справи також підтверджується, що ухвалою господарського суду від 15 серпня 2006 року затверджено звіт та ліквідаційний баланс у справі № 10/Б-353, Товариство з обмеженою відповідальністю “Копичинська трикотажна фабрика“, м. Копичинці ( землекористувач ) ліквідоване як юридична особа з 15 серпня 2006 року ( копія ухвали суду знаходиться в матеріалах справи ).

Відповідно зі ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Стаття 12 Земельного Кодексу  України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтями 123,124 Земельного Кодексу України регламентується порядок надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам та порядок розробки та затвердження проектів відводів.

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного Кодексу України надання земельних ділянок  юридичним  особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Відповідна міська  рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки ( частина 5 ст. 123 ЗК України ).

            Спірна земельна ділянка, як свідчать матеріали справи, належить до об'єктів комунальної власності і порядок набуття права на користування цією земельною ділянкою передбачений статтями 116 ,120,125 Земельного Кодексу України.

За змістом ст. 20 Земельного Кодексу України при переході власності на будівлі і споруди, право власності на земельну ділянку, або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

           Також цією ж нормою передбачено, що:

- при відчуженні будівель і споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки;

- при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

                  З положень статті 20 ЗК України вбачається, що право позивача на земельну ділянку після придбання не житлового приміщення може бути реалізовано шляхом оформлення права з суб'єктом права ,який відповідно до закону уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою щодо відчуження її у власність, передачу в оренду або постійне користування.

                   Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельної ділянки особам в постійне користування на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування здійснюється по проектах відводів цих ділянок.

                   Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органам, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається  до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають  його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

З досліджених у судовому засіданні документів вбачається, що 14 червня 2007 року позивач листом № 3/06 звернувся до Копиченецької міської ради  з клопотанням надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,08 в оренду терміном на 25 років для обслуговування викуплених приміщень.

         02 серпня 2007 року одинадцята сесія п'ятого скликання Копиченецької міської ради розглянула питання № 11 “Земельні питання“ щодо дозволу ЗАТ “Тернопільавтогосп“, смт. В. Березовиця  Тернопільського району на складання проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 25 ( двадцять п'ять років ) земельної ділянки площею 0,0797 га  за адресою: Тернопільська область Гусятинський район м. Копичинці, вул. Мазепи, 3 для обслуговування викуплених за цією адресою приміщень. Як зазначено у Витягу з протоколу ( копія знаходиться в матеріалах справи ) рішення з даного питання не було сесією прийнято.

             Матеріали справи підтверджують, що на час прийняття рішення Копичинською міською радою була згода землекористувача про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою м. Копичинці, вул. Мазепи, 3, що відповідало приписам статті 141 Земельного кодексу України. Однак рішення з цього питання сесією не було прийнято.

            А тому, 14 червня 2007 року ЗАТ “Тернопільавтогосп“ звернулося до Копичинської міської ради з повторним листом № 3/06 про дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,0797 га, що знаходиться за адресою м. Копичинці, вул. Мазепи, 3 для обслуговування викуплених за цією адресою приміщень.

Однак, 23.10.2007 року дванадцята сесія п'ятого скликання Копичинецької міської  ради прийняла рішення № 299 “Про розгляд заяви ЗАТ “Тернопільавтогосп“, яким відмовила ЗАТ “Тернопільавтогосп“ в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0797 га в оренду на 25 років для обслуговування викуплених за цією адресою приміщень, у зв'язку з неврахуванням інтересів інших власників майна та неузгодженістю між землекористувачами щодо використання заїзду за вказаною адресою.

Таким чином, Копичинська міська рада у прийнятому рішенні вказала як підставу відмови у наданні дозволу на складання проекту відмови землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0797 га  неврахування інтересів інших власників майна та неузгодженість між землекористувачами щодо використання заїзду.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про зазначені обставини.

                  Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

               Предметом судового розгляду позивач визначив як визнання за ЗАТ “Тернопільавтогосп“ права користування земельною ділянкою, за адресою м. Копичинці, вул. Мазепи, 3, на якій розміщене нерухоме майно ЗАТ “Тернопільавтогосп“.

Тобто між даними особами існує спір про право, що підлягає розгляду згідно ГПК України.

                  Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1996 року № 13 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ“ судам необхідно при вирішенні земельних та майнових спорів, пов'язаних із земельними відносинами, неухильно додержуватися норм Конституції України, законів і прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів про землю та захищати права усіх суб'єктів права власності на землю та господарювання на ній.

          З огляду на наведене  позовні вимоги підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені.

                    Державне мито та інші судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись Конституцією України , ст. ст. 1,2, Господарського процесуального кодексу України , Земельним Кодексом  України, Законом України “Про місцеве самоврядування”, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за Закритим акціонерним товариством “Тернопільавтогосп“, смт. В. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області , ідентифікаційний код 31021550 право користування земельною ділянкою загальною площею 0,0797 га, що знаходиться за адресою Тернопільська область Гусятинський район, м. Копичинці, вул. Мазепи, 3, на якій розміщене нерухоме майно ЗАТ “Тернопільавтогосп“.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

               На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його прийняття  через господарський суд Тернопільської області.

4.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

5.Повний текст рішення складено та підписано 12 листопада 2008 року.

                     Суддя                                                            М.Є. Півторак