Постанова

від 11.11.2008 по справі 24/127-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

24/127-Б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 листопада 2008 р.                                                                                    № 24/127-Б  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

головуючого      Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

суддів :Катеринчук Л. Й., Хандуріна М.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги  Державної податкової інспекції у Подільському районі

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 року

у справі№ 24/127-б

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСЛА І МАСТИЛА"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЯ-СЕРВІС"

проБанкрутство

за участю представників сторін:

від заявника:   Перепелюк О. В. дов. від 13.12.2007 року за №8454/9/10;

від боржника:    не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2008 року в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЯ-СЕРВІС"  за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСЛА І МАСТИЛА".

Постановою господарського суду м. Києва від 25.06.2008 року у справі № 24/127-б в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Далі –Закону) припинено процедуру розпорядження майном боржника, визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЯ-СЕРВІС" код 34603733, відкрито ліквідаційну процедуру по відношенню до боржника з майновими вимогами в сумі 61 440 грн., призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "МАСЛА І МАСТИЛА", якого зобов'язано протягом п'яти днів подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЯ-СЕРВІС"  банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури і надати суду докази такої публікації, письмово повідомити про визнання Боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЯ-СЕРВІС", а також надати суду звіт та ліквідаційний баланс Боржника до 25.06.2009 року.

Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду м. Києва від 25.06.2008 року у справі № 24/127-б.

Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 06.08.2008 року  (Головуючий суддя: Гарник Л. Л., судді: Вербицька О. В., Розваляєва Т. С.) відмовив Державній податковій інспекції у Подільському районі міста Києва у прийняті апеляційної скарги на постанову господарського суду м. Києва від 25.06.2008 року у справі № 24/127-б.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Подільському  районі міста Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 року про відмову у прийняті апеляційної скарги на постанову господарського суду м. Києва від 25.06.2008 року у справі № 24/127-б з посиланням на невідповідність висновків Київського апеляційного господарського суду обставинам справи, тому просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у прийняті апеляційної скарги та направити матеріали справи № 24/127-б до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Вищий господарський суд України ухвалою від 20.10.2008 року   прийняв касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на ухвалу  Київського апеляційного  господарського суду від 06.08.2008 року у справі № 24/127-б до провадження та призначив  касаційну скаргу до розгляду.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 року про відмову в прийняті апеляційної скарги на постанову господарського суду міста Києва від 25.06.2008 року у справі № 24/127-б мотивована тим, що як вбачається з матеріалів справи Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва не є кредитором у справі у розумінні Закону та не визнавалась судом як кредитор у встановленому законом порядку тому скаржник не є стороною у даній справі і тому позбавлений права оскаржувати постанову суду першої інстанції у справі № 24/127-б.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

        Відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За змістом  пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

          Згідно з статтею 91 Господарського процесуального кодексу України право на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, надається сторонам у справі та прокурору, які звертаються до апеляційної інстанції відповідно з апеляційною скаргою або апеляційним поданням.

Учасниками провадження у  справі  про  банкрутство є сторони, арбітражний   керуючий   (розпорядник  майна,  керуючий  санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника,  а  також  у  випадках,  передбачених цим Законом,  інші особи,  які беруть участь у провадженні у справі про  банкрутство, Фонд   державного   майна   України,   державний  орган  з  питань банкрутства,   представник   органу   місцевого    самоврядування, представник  працівників  боржника,  уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи   додатковою відповідальністю.

Сторонами у  справі  про  банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут) (абз. 21, 22 ст. 1 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Кредитор   -   юридична   або   фізична   особа,  яка  має  у встановленому  порядку  підтверджені   документами   вимоги   щодо  грошових  зобов'язань  до боржника,  щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника,  а  також  органи   державної податкової служби та інші державні органи,  які  здійснюють  контроль  за  правильністю  та  своєчасністю  справляння страхових  внесків на загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування  та інші види  загальнообов'язкового  державного   соціального  страхування,  податків і  зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 5 статті 52 Закону про банкрутство передбачено особливий порядок виявлення кредиторів відсутнього боржника, відповідно до якого кредиторів боржника виявляє ліквідатор, який письмово повідомляє усіх відомих йому кредиторів про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом.

В офіційному  друкованому органі, яким відповідно до чинного законодавства являється  газета "Голос України" 09.07.2008 року було опубліковано оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЯ-СЕРВІС" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури у справі №24/127-б, призначення ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСЛА І МАСТИЛА" та зазначена повна адреса на яку протягом одного місяця приймаються претензії кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЯ-СЕРВІС".

На виконання вимог закону ліквідатор боржника звернувся до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва з запитом  від 02.07.2008 року за №18-17/08 як до можливого кредитора боржника в якому зазначив, що вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЯ-СЕРВІС" приймається в місячний термін  з дня отримання повідомлення за адресою ліквідатора.

Вказаний запит ліквідатора було долучено до апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва поданої на постанову господарського суду міста Києва від  06.08.2008 року до Київського апеляційного господарського суду.

З змісту апеляційної скарги поданої до суду апеляційної інстанції на постанову господарського суду міста Києва від  06.08.2008 року у справі №24/127-б вбачається, що на день подання скарги боржник вчасно та постійно подає податкові декларації до органів державної податкової служби, зокрема остання подано боржником податкова декларації, була декларації з податку на прибуток від 08.07.2008 року.

В порушені вимог ст. 33, 34, 43 ГПК України суд апеляційної інстанції вищезазначеному факту не надав належної оцінки, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Окрім того колегія звертає увагу судом, що у даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі ст. 52 Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд апеляційної інстанції в своїй постанові зазначив, що право на оскарження постанови суду першої інстанції наділений лише ініціюючий кредитора за заявою якого така справа була порушена, інші ж особи чи органи, які мають вимоги до боржника та  подають свої заяви з вимогами до нього, набувають процесуального статусу кредиторів (сторін у справі) лише після  визнання їх такими  господарським судом у встановленому законом порядку, однак дане твердження суду апеляційної інстанції являється не вірним, оскільки відповідно до вимог закону, а саме ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розгляд вимог кредиторів заявлених в встановлених законом порядку проводить ліквідатор, а у разі не згоди з результатами розгляду вимог кредиторів, саме ліквідатором, кредитори можуть оскаржити результати  розгляду  своїх  вимог  ліквідатором  до господарського    суду   до   затвердження   господарським   судом  ліквідаційного балансу, як це зазначено в ч. 7 ст. 52 Закону.

Згідно вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2008  року у справі № 24/127-б не відповідає нормам чинного законодавства тому підлягає скасуванню, а матеріали справи № 24/127-б направленню до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, суд

                                             ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 року у справі №24/127-б задовольнити.

2.          Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2008 року у справі №24/127-б скасувати.

3.          Матеріали справи №24/127-б передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду  для здійснення апеляційного провадження.

      Головуючий                                                                     О.Є. Короткевич

Судді                                                                                     Л. Й. Катеринчук

                                                                                                   М. І. Хандурін