20/48б
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.11.2008 року Справа № 20/48б
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Лазненко Л.Л.
Перлова Д.Ю.
Секретар судового засідання: Шабадаш Д.С.
за участю представників сторін:
від кредитора повноважний представник в судове
засідання не прибув;
від боржника Бондаренко Г.О., начальник юридичного
відділу, довіреність №14/46 від 13.10.08;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Всеукраїнська Енергетична Компанія”,
м. Київ
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 22.09.08
у справі №20/48б (суддя – Кірпа Т.С.)
за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю
„Всеукраїнська Енергетична Компанія”,
м. Київ
до боржника Обласного комунального підприємства
„Луганськводоканал”, м. Луганськ
про порушення провадження у справі
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Кредитор не забезпечив участі свого повноважного представника в судовому засіданні, але подав до суду клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату у зв'язку із хворобою його компетентного представника за телеграмою від 10.11.08 №1849.
Розглянувши у судовому засіданні клопотання скаржника від 11.11.08 судова колегія врахувала наступне.
Докази зазначених обставин не надано, причина неявки не є поважною, враховуючи, що кредитором є юридична особа, представником позивача в судовому засіданні може бути інша особа, в тому числі, директор, адвокат, тощо.
Кредитор також зазначив, що не одержав відзив боржника на апеляційну скаргу і тому для додаткових пояснень також просить розгляд справи відкласти.
Згідно ст.96 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу має право надіслати відзив на неї... Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Отже надання відзиву апеляційній судовій інстанції є правом, а не обов'язком сторони.
Надання відзиву на відзив Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.
Крім того питання щодо наявності ознаків неплатоспроможності боржника має встановлюватись судом за матеріалами доданими до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство.
Отже присутність сторін в судовому засіданні на даній стадії не є обов'язковою.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі кредитора, у задоволені клопотання кредитора слід відмовити.
Ухвалою господарського суду Луганської області за результатами підготовчого засідання суду від 22.09.08 провадження у справі №20/48б припинено; скасовано мораторій на задоволення вимог кредитора.
Ухвала суду мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується, що на день розгляду справи не настав трьохмісячний термін з дати визнання боржником претензії кредитора, оскільки відповідь боржником надана 03.07.08 (п.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство)).
Не погоджуючись з даною ухвалою, кредитор – Товариства з обмеженою відповідальністю „Всеукраїнська Енергетична компанія”, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 01.10.08 №6196, якою просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 22.09.08 у справі №20/48б через порушення норм матеріального та процесуального права, „провадження по справі №20/48б поновити.”
На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначив, що:
- в порушення вимог ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції не зазначив в чому саме полягають порушення кредитором п.3 ст.6 Закону про банкрутство та п.8.2 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.04 №04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом””, а також на яких доказах базуються висновки суду відносно того, що цей спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
- суд першої інстанції не дав належної оцінки наданим кредитором доказам, які підтверджують фактичний розмір кредиторських вимог, факт безспірності цих вимог, а також строку виконання зобов'язання боржником.
Боржник – Обласне комунальне підприємство „Луганськводоканал”, відзивом від 03.11.08 №14/796, проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду від 22.09.08 у справі №20/48б залишити без змін.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 13.10.08 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Всеукраїнська Енергетична компанія”, м. Київ, від 01.10.08 №6196, на ухвалу господарського суду Луганської області від 22.09.08 у справі №20/48б призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Лазненко Л.Л., Перлов Д.Ю. – судді.
Відповідно до ст.106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство).
Справа №20/48б про банкрутство ОКП „Луганськводоканал” була порушена ухвалою господарського суду Луганської області від 29.07.08 за заявою кредитора – Товариства з обмеженою відповідальністю „Всеукраїнська Енергетична компанія” в порядку ст. Закону про банкрутство; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено розгляд даної справи у підготовчому засіданні на 28.08.08 (а.с.1;Т.1).
В обґрунтування своїх вимог ініціюючий кредитор посилається на наявність безспірного боргу в сумі 30000000 грн. 00 коп., який підтверджується відповіддю боржника №14/560 від 03.07.08 на претензію кредитора №33 від 29.05.08 (а.с.31;Т.1).
27.08.08 кредитор заявою уточнив вимоги до боржника, просить вважати сумою боргу 28026635 грн. 50 коп. у зв”язку з тим, що 27.05.08 між кредитором та боржником був укладено договір №27/05-08 уступки права вимоги, згідно якого боржник передав кредитору право вимоги до ЛКСП „Лисичанськводоканал” в розмірі 1973364 грн. 50 коп. (а.с.39-41,139;Т.1).
Відповідно до п.1.1 Статуту Обласного комунального підприємства „Луганськводоканал” – боржник є об'єктом загальної власності територіальних громад Луганської області, керування яким здійснює обласна рада або уповноважений їм орган (рішення сесії обласної ради №22/5 від 20.02.1998). Створене та діє у відповідності із рішенням виконавчого комітету Луганської обласної ради народних депутатів від 29.02.1992 №56 „Про розмежування комунального майна між власністю області та власністю районів, міст обласного підпорядкування”, розпорядження представника президента України №44 від 07.02.1993 „Про створення організацій комунальної власності”, рішення Луганської обласної ради від 15.12.1998 ... (зворот а.с.125;Т.1).
12.04.01 Луганською обласною радою прийнято рішення двадцять третього скликання шістнадцятої сесії №16/28-3 „Про затвердження переліків об'єктів загальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, які знаходяться в управлінні обласної ради, що не підлягають приватизації та банкрутству”(а.с.108;Т.1). Відповідно до додатку 2 до вказаного рішення ОКП „Луганськводоканал” є об'єктом, який не підлягає банкрутству.
Відповідно до п.8 ст.5 Закону про банкрутство положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.
21.03.08 Луганською обласною радою прийнято рішення п'ятого скликання двадцять першої сесії №21/29 „Про припинення юридичної особи – Обласного комунального підприємства „Луганськводоканал” – шляхом ліквідації” та створена ліквідаційна комісія (а.с.109;Т.1). Відповідно до цього рішення ліквідаційній комісії доручалось звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Обласного комунального підприємства „Луганськводоканал” в порядку ст.51 Закону про банкрутство у разі, якщо вартості майна буде недостатньо для задоволення всіх вимог кредитора (після затвердження проміжного балансу).
Прийнято також рішення про виключення ОКП „Луганськводоканал” з переліків об'єктів власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, які знаходяться в управлінні обласної ради, що не підлягають приватизації та банкрутству, затверджених рішенням обласної ради від 12.04.2001 №16/28-3, з моменту затвердження проміжного балансу (а.с.108;Т.1).
Згідно п.3 ст.6 Закону про банкрутству справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Отже, для порушення справи про банкрутство грошові вимоги кредитора мають бути безспірними, тобто має бути відсутнім спір між кредитором і боржником.
Грошові вимоги повинні складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати і не бути оплаченими протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Кредитором надано претензію №33 від 29.05.2008 із вимогами до боржника про перерахування 30000000 грн.
Листом від 02.06.2008 №58 кредитор уточнив свої вимоги, просив ліквідаційну комісію боржника визнати вимоги та включити їх у ліквідаційний баланс.
Боржником надано відповідь №14/50 від 03.07.2008 про визнання вимог в сумі 30000000 грн.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що і на час звернення кредитора до місцевого господарського суду і на час прийняття оспорюваної ухвали не сплинув 3-х місячний термін існування несплаченого безспірного боржником боргу, тобто відсутні ознаки неплатоспроможності боржника (п.8.2 рекомендацій Вищого господарського суду України №04-5/1193 від 04.06.2004).
За таких обставин справа не може розглядатися господарським судом за відсутності всіх необхідних ознаків передбачених Законом про банкрутство.
Щодо нез'ясування судом першої інстанції, на думку скаржника, доказів які підтверджують фактичний розмір вимог, то судова колегія вважає правильними дії суду першої інстанції, оскільки зазначені питання мають з'ясовуватися при розгляді справи по суті, що можливе після встановлення виконання кредитором вимог п.3 ст.6 Закону про банкрутство, тобто підтвердження існування безспірного боргу боржника перед кредитором протягом трьох місяців. Оскільки тільки за цих умов справа про банкрутство вважається порушеною правомірно і суд може приступити до розгляду вимог по суті.
Враховуючи положення ст.41 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції обгрунтовано застосував також загальну норму – п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України і припинив провадження у справі, оскільки господарські суди не мають права порушувати справу про банкрутство у разі відсутності хочаб одного із трьох ознаків передбачених п.3 ст.6 Закону про банкрутство.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду прийнята відповідно до вимог Закону про банкрутство та Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Всеукраїнська Енергетична компанія”, м. Київ, від 01.10.08 №6196 залишається без задоволення, а ухвала господарського суду від 22.09.08 у справі №20/48б - без змін.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника – Товариство з обмеженою відповідальністю „Всеукраїнська Енергетична компанія”, м. Київ.
У судовому засіданні за згодою присутніх оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Всеукраїнська Енергетична компанія”, м. Київ, від 01.10.08 №6196, на ухвалу господарського суду Луганської області від 22.09.08 у справі №20/48б залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 22.09.08 у справі №20/48б залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Л.Л. Лазненко
Суддя Д.Ю. Перлов
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2008 |
Оприлюднено | 18.11.2008 |
Номер документу | 2323258 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Медуниця О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні