Постанова

від 11.11.2008 по справі 5/35пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/35пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.11.2008  року                                                                      Справа № 5/35пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Медуниці О.Є.

суддів          Лазненко Л.Л.

 Перлова Д.Ю.

Секретар судового засідання:           Шабадаш Д.С.

за участю представників сторін:

від позивача                                           Магденко Т.П., провідний юрисконсульт,

 довіреність №1-1/211 від 31.01.08;

від відповідача                                           Шаповалов О.М., директор, паспорт серії

                                                              ЕК №409751 від 08.05.1997 року, виданий

 Краснолуцьким МВУМВС України в

 Луганській області;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні          

апеляційну скаргу                                 Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                              „Вугілляпромбуд”, м. Красний Луч

 Луганської області

на рішення          

господарського суду          Луганської області

від          03.08.08 (підписано 07.08.08)

по справі          №5/35пд (суддя – Закропивний О.В.)

за позовом                                                     Державного підприємства

                                                              „Донбасантрацит”, м. Красний Луч

                                                              Луганської області

до відповідача                                            Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                              „Вугілляпромбуд”, м. Красний Луч

 Луганської області

про                                               визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.07.2006 у справі №5/35пд (суддя – Закропивний О.В.) задоволено позовні вимоги Державного підприємства „Донбасантрацит” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілляпромбуд” про визнання недійсним договору підряду від 24.05.2005 №118.

Рішення суду першої інстанції з посиланням на пункти 2, 3, 4 ст.180, ст.324 Господарського кодексу України та пункт 1 ст.203, пункти 1, 2 ст.207 Цивільного кодексу України мотивовано тим, що у тексті Договору сторонами не погоджено ціну договору, в договорі відсутні умови які б покладали на замовника зобов'язання прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.

Суд першої інстанції також посилається на результати проведеної Контрольно-ревізійним відділом у м. Красний Луч позапланової ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Державного підприємства “Донбасантрацит” в частині діяльності Відокремленого підрозділу “Шахта “Міусинська” за період з 01.08.05. по 31.08.2007 (акт від 07.12.2007 №170-21-001) де зроблено висновок, по – перше, що запаси на пластах Н-8, Н-11н, були достатньо розвідані і визнані такими, що не підлягають розробці і списані у 1970 - 1971 роках, тобто укладений договір на геологічне вивчення є недоцільним; по-друге, проведення робіт за Договором доручено підприємству, яке не має дозвільних документів на їх виконання.

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Вугілляпромбуд”, відповідач у справі, звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 03.10.2008 №3/10, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 03.08.2008 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а також  неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, в тому числі:

- господарський суд Луганської області розглянув справу №5/35пд та прийняв рішення за відсутністю відповідача в судовому засіданні, не повідомленого жодного разу належним чином про час і місце судового засідання;

- „судом першої інстанції при постанові рішення не встановлені обставини, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків”;

- дозвільні документи має замовник за оспорюваним договором.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 14.10.2008 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілляпромбуд”, м. Красний Луч Луганської області, від 03.10.2008 №3/10, на рішення господарського суду Луганської області від 03.08.2008 у справі №5/35пд призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Лазненко Л.Л., Перлов Д.Ю. – судді.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо доводів апелянта про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, то судова колегія вважає їх обґрунтованими.

Забезпечення участі сторін та інших процесуальних осіб у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України після прийняття позовної заяви зобов'язаний винести і надіслати їм ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Місцевий господарський суд, порушивши справу №5/35пд, надіслав про це ухвалу від 21.03.2008 сторонам.

Дана ухвала була надіслана відповідачу на адресу: вул. Хрустальське шосе, буд.7, м. Красний Луч Луганської області, 94520, яку зазначив позивач у позові.

Згідно довідок Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців місцезнаходження відповідача: вул. К. Маркса, буд. 13, кім.119, м. Красний Луч Луганської області, 94520.

Дані довідки двічи (станом на 16.04.2008 та на 21.04.2008) надсилались суду першої інстанції Краснолуцьким виконкомом (а.с.57 зворот, а.с.58, 59, 61 зворот, 62, 63).

Таким чином, суд першої інстанції мав необхідну інформацію про місцезнаходження відповідача, але жодного разу процесуальний документ не був надісланий на його належну адресу і суд першої інстанції прийняв рішення 11.07.2008 за відсутністю представника відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України розгляд господарським судом справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є порушенням норм процесуального права і в будь - якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого суду судом апеляційної інстанції.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання недійсним договору підряду від 24.05.2005 №118, який укладено між сторонами, судова колегія апеляційної інстанції розглянувши надані докази сторін та встановивши фактичні обставини справи, вважає вимоги не обґрунтованими, виходячи з наступного.         

Згідно п.3.3 Статуту  Державного підприємства „Донбасантрацит”, воно є правонаступником прав та обов'язків Державного відкритого акціонерного товариства – дочірнього підприємства ДХК „Донбасантрацит” „Шахта „Міусинська” (а.с.16,17).

04.10.2006 здійснено державну реєстрацію ДП „Донбасантрацит” у ЄДРПОУ, про що свідчить Довідка Головного управління статистики у Луганській області №316 з ЄДРПОУ (а.с.11), Шахта „Міусинська” увійшла до Державного підприємства „Донбасантрацит” як структурний підрозділ.

24.05.2005 між ДВАТ шахта „Міусинська” та ТОВ „Вігулляпромбуд” було укладено договір №118, за умовами якого відповідач - ТОВ „Вігулляпромбуд” (за договором „Підприємство”), взяв на себе зобов'язання проводити промислово – розвідувальні роботи на виході пластів Н-8, Н-11в, Н-11н гірського відводу „Шахти” з метою до розвідування та визначення доцільності виробітки запасів вугілля (далі - договір) (а.с.10).

Відповідно до пункту 1.2 договору відповідач при проведенні промислово – розвідувальних робіт на обраних ділянках передає Шахті матеріали з результатами досліджень гідрологічного режиму, данні про глибину розповсюдження вивітрюваного вугілля та зміни його якісних показників із глибиною, стану виявлених давніх гірських виробіток шахти, зміни стійкості та фізико – механічних властивостей гірських порід у відпрацьованій товщі, які зазнали процесу зсуву.  

Пунктом 2.1 договору передбачений наступний комплекс робіт, який зобов'язується виконати відповідач:

- отримання дозволу, узгодження необхідного об'єму питань з контролюючими інспекціями та іншими сторонніми організаціями, пов'язаного із виконанням робіт у пункті 1.1;

- забезпечення виробництва обладнанням, мета ріалами та запасними частинами;

- будівництво та монтаж поверхового комплексу;

- поновлення, проходження підземних відробок, необхідних для виконання пункту 1.1.

Позивач зобов'язується проводити геолого – маркшейдерський контроль (п.2.5 договору).

Строк дії договорі – з моменту його підписання і до повного виконання п.п.1.1 та 1.2 (пункт 4 договору).

Позивач подав позов у господарський суд Луганської області до ТОВ „Вугілляпромбуд” про визнання недійсним договору №118 від 24.05.2005, оскільки при укладені даного договору було недодержано вимог передбачених ст.180 Господарського кодексу України, тобто відсутні істотні умови договору, а також, оскільки до дослідно – промислової розробки надано в тому числі раніше списані пласти, тобто укладання договорів на їх геологічне вивчення недоцільне.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства...

Позивач вважає, що договір підряду №118 від 24.05.2005 має бути визнаний недійсним, оскільки він протирічить статті 180 Господарського кодексу України.

Але зазначена стаття регулює питання укладеності господарського договору, а не його недійсності.

Так, згідно частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами ... досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду ...

І позивач і суд першої інстанції вважають, що сторонами не погоджено ціну договору, не зазначено обов'язок замовника приймати підрядні роботи та оплачувати її.

Судова колегія не згодна з даними доводами, оскільки обов'язок замовника прийняти і оплатити виконану роботу міститься в ст. 837 Цивільного кодексу України, що визначає загальне поняття договору підряду. Укладаючи договір як підрядний, сторони мають напряму регулювати свої правовідносини даною статтею, не повторення її змісту в текстах договорів не є обов'язковим.

Щодо ціни робіт, то вона може визначатися сторонами в договорі, або за наявності спору – може бути встановлена судом відповідно до часини 2 статті 843 Цивільного кодексу України.

Між сторонами такий спір відсутній.

Крім того враховуючи положення частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач, відсутність істотних умов договору може бути підставою для визнання договору неукладеним, але не є підставою для визнання його недійсним.

Питання неукладеності договору може бути предметом судового дослідження тільки за наявності матеріально – правового спору.

Таких вимог позивачем не заявлено.

За таких обставин, судова колегія немає підстав докладно досліджувати питання укладеності договору, в тому числі щодо погодження сторонами в договорі ціни.

Суд першої інстанції погодився із позивачем та вказав в своєму рішення, що відповідач не має дозвільних документів на ведення робіт і на те, що укладення договору є недоцільним.

Недоцільність укладення договору не є підставою визнання його недійсним.

Крім того згідно наданих позивачем матеріалів, договори на розробку раніше списаних, забалансових запасів вугілля укладаються сторонами регулярно, в тому числі пізніше ніж оспорюваний договір.

Так, у зв”язку із припиненням діяльності ДВАТ „Шахта „Міусинська” та утворення ДП „Донбасантрацит” сторони уклали аналогічний договір №22 від 24.10.2005.

Тобто оспорюваний договір діяв 5 місяців – з 24.05.2005 до 24.10.2005. Всі його умови сторони перенесли в договір №22.

В матеріалах справи мається дозвіл Державного комітету охороною праці наданий відповідачу на період з 05.07.2005 по 05.07.2008, який відповідає також періоду дії договору №118 від 24.05.2005.

Судова колегія враховує надані сторонами суду апеляційної інстанції матеріали, вважаючи, що судом першої інстанції не досліджено всі обставини справи.

Стосовно доводів про те, що відповідач порушує норми чинного законодавства, зокрема, Кодексу України про надра, проведення робіт за спірним договором доручено підприємству, яке не має дозвільних документів на їх виконання, судова колегія враховує наступне.

Так, надання надр у користування здійснюється за видами, визначеними статтею 14 Кодексу України про надра, а саме для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; тощо.

Крім того статтею 16 Кодексу України про надра передбачено, що ліцензування діяльності щодо користування надрами – це єдиний порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування ділянкою надр з відповідною метою (в редакції на час укладення договору №118 від 24.05.2005).

Спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам...

Згідно з частиною 4 статті 16 Кодексу України про надра у разі виконання окремих видів робіт, пов'язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб'єкт, що отримав спеціальний дозвіл.

11.11.2008 у судове засідання відповідач надав копію спеціального дозвілу Міністерства екології та природних ресурсів України на користування надрами, реєстраційний №3230 від 09.10.2003 (лист відповідача від 11.11.2008).

За умовами визначеними в цьому дозволі, ДП  „Донбасантрацит” за видом користування проводить видобування корисних копалин, а саме вугілля кам'яне на шахті „Міусинська”.

Отже, правовідносини сторін за договором №118 від 24.05.2005,  укладеним між ТОВ „Вугілляпромбуд” із ДП  „Донбасантрацит”, яке здійснює свою діяльність пов'язану із користуванням надрами відповідно до спеціального дозволу наданого Міністерством екології та природних ресурсів України, відповідають вимогам статті 16 Кодексу України про надра.

На підтвердження цих обставин відповідач надав також листи Міністерства юстиції України від 14.03.2008 №23-50-890 „Щодо укладення договорів пов'язаних із користуванням надрами” та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в яких зазначено, що домовленість сторін щодо виконання окремих видів робіт може бути досягнута шляхом укладання договору відповідно до вимог цивільного законодавства (додаток до листа відповідача від 11.11.2008).

За таких обставин, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ТОВ „Вугілляпромбуд” необхідно задовольнити; рішення господарського суду Луганської області від 03.07.2008 по справі №5/35пд скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ДП „Донбасантрацит”  відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за позовом та подання апеляційної скарги відносяться на позивача – державне підприємство „Донбасантрацит”,             м. Красний Луч Луганської області.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілляпромбуд”, м. Красний Луч Луганської області, від 03.10.08 №3/10, на рішення господарського суду Луганської області від 03.08.08 у справі №5/35пд задовольнити.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 03.08.08 у справі №5/35пд скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. У задоволенні позову відмовити повністю.

5. Судові витрати за подання позову покласти на позивача.

6. Стягнути з позивача – Державного підприємства „Донбасантрацит", 94506, м. Красний Луч Луганської області, вул. Косіора, 10, ідентифікаційний код 32446546, на користь відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю „Вугілляпромбуд”, 94500, м. Красний Луч Луганської області, вул. Карла Маркса, буд. 13, кв. 119, ідентифікаційний код 33366561, витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 42 грн. 50 коп.

Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.

Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

Суддя                                                                                Л.Л. Лазненко

Суддя                                                                                Д.Ю. Перлов