Рішення

від 12.11.2008 по справі 10/225-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/225-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.08р.

Справа № 10/225-08

За позовом  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг Дніпропетровської області ) 

до  Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" ( м. Кривий Ріг Дніпропетровської області )

Третя  особа  на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізична  особа   Карлюк Віктор Миколайович 

про стягнення 14911,37 грн.

Суддя  Кощеєв І.М.

Представники:

  від позивача:Драний А.В. (дов.№5 від 08.01.08 р.) - представник

відвідповідача:Шаніна І.В. ( дов № 002207 від 02.01.07 р.) - представник  

від третьої особи: не з"явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення з останнього 14 911 грн. 37 коп. перерахунку страхових виплат, виплачених потерпілому. В обґрунтування позову позивач послався на те, що рішенням  Дзержинського  районного суду м. Кривого Рогу за позовом Карлюк В.М. було стягнуто з відділення Фонду на користь позивача ненараховані та не виплачені суми втраченого заробітку у зв'язку з отриманням останнім професійного захворювання під час роботи у відповідача.  З урахуванням Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Закону України „Про охорону праці” роботодавець несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або страховикам і зобов'язаний відшкодовувати збитки, завдані порушенням.  Відповідно до положень ст. ст. 1167, 1172, 1191 ЦК України позивач має право зворотної вимоги (регресу) до підприємства.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що позивачем неправомірно застосовуються до спірних правовідносин положення Цивільного кодексу України, оскільки такі правовідносини регулюються, зокрема, Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”,  за яким відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, здійснюється саме Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Відшкодування шкоди у разі настання страхового випадку є виключно обов'язком Фонду і Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не передбачає права Фонду на звернення з регресними вимогами до роботодавця. Одним із джерел фінансування Фонду є внески роботодавців і відповідач в повному обсязі сплачував такі внески.

        Представник третьої особи на виклик суду не з”явився.

    Господарський  суд знаходить  достатньо підстав для розгляду справи по суті за відсутністю представника Третьої особи.

 Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.

За згодою представників сторін у судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

  Дослідивши  матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                ВСТАНОВИВ:

      Згідно рішення Дзержинського  районного суду м. Кривого Рогу від 16.04.2008 року у справі № 2-1728-2008 року, яке набрало законної сили, з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь Карлюка В.М.  стягнено одноразово недоплату  по страховим виплатам  за період з 01.02.2005 року по 01.02.2008 року  в сумі 14 911 грн. 37 коп., а також стягнено на його користь  щомісячно страхові виплати  в сумі 1001 грн. 50 коп., починаючи  з 01.02.2008 року безстроково, або до виникнення обставин, які тягнуть  перерахунок  страхових виплат або припинення виплат .

      Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м. Кривому Розі Дніпропетровської області була сплачена вказана сума, що підтверджується відміткою на виконавчому листі.

На спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( надалі –Закон ).

Так, у відповідності до частини 1 статті 9 Закону України "Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні.

Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду (стаття 25 Закону), а можливість відшкодування Фондом моральної шкоди передбачена частиною 3 статті 28 Закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 46 Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Частиною 3 статті 46 Закону встановлено, що кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків в установах банків, визначених Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України, або спеціалізованого банку, який обслуговує фонди соціального страхування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 47 Закону, страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки ( видах робіт ) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

  Сума страхових внесків страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати : фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань, передбачених статтею 1 цього Закону; створення відповідно до пункту 9 частини сьомої статті 17 цього Закону резерву коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування; покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.

За викладеного, суд приходить до висновку, що страхові виплати здійснюються за рахунок внесків роботодавців і Закон не передбачає права Фонду на звернення до страхувальника (роботодавця) з регресними вимогами щодо відшкодування сплачених Фондом страхових виплат.

Враховуючи те, що питання сплати внесків підприємствами (страхувальниками) і відшкодування Фондом (страховиком) шкоди врегульовані спеціальним законом - Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" є необґрунтованими доводи позивача про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ст. ст. 1172, 1191 Цивільного кодексу України.

       Правомірність покладення на позивача обов'язку по відшкодуванню недоплати по страховим виплатам потерпілому  ( третій особі ) визначена рішенням районного суду, яке набрало законної сили.

За викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 22, 27, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

В задоволені позову – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.  

     Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення       шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського       суду.

Суддя

 І.М. Кощеєв

( Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84Господарського процесуального кодексу Україну - 12.11.2008 р. )

Згiдно з оригіналом

Помічник судді Т.М. Зеленська