Рішення

від 31.10.2008 по справі 26/136-08-4143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/136-08-4143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2008 р.Справа  № 26/136-08-4143

Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Приватного підприємства „Люцефер”

до відповідача (1) :  Товариства з обмеженою відповідальністю „Солодка мить”

відповідача (2) : Сергіївської  селищної ради Білгород –Дністровського району Одеської області

про  визнання  дійсним договору купівлі - продажу, визнання права власності та зобов'язання виконати певні дії

за участю представників:

від позивача : Назаров І.Б. за довіреністю  від  29.09.2008 р.;

від відповідач (1) : керівник  Величко Т.М. –повноваження згідно Статуту;

від відповідач (2) :  не з'явився, -

встановив:

Приватне підприємство (ПП) „Люцефер” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Солодка мить”, Сергіївської  селищної ради Білгород –Дністровського району Одеської області ( далі –Селищна рада)  про  визнання  дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна, укладеного 30 вересня 2008 р.  між ПП та ТОВ,  визнання права власності  за ПП на вказане у цьому договорі майно, і зобов'язання Сільради дати згоду на оформлення земельної ділянки у власність для обслуговування нежитлових будівель літ. „А”, літ. „а”, „а1”, „Б”, „В”,  які розташовані за адресою : Одеська область, м. Білгород-Дністровський, с.м.т. Сергіївка, вул. Гагаріна,  номер тридцять один, посилаючись на наступне.

30 вересня 2008 року між  ПП „Люцефер” і ТОВ „Солодка мить” укладений договір, (далі –Договір ) згідно з яким ТОВ „Солодка мить” продала, а ПП „Люцефер” купило наступне нерухоме майно :  нежитлову одноповерхову будівлю загальною площею                 859,18 кв.м.; терасу загальною площею 63,75 кв.м.; прибудову, загальною площею                    1,60 кв.м.;  нежилу одноповерхову будівлю, загальною площею 88,01 кв.м.; нежитлову одноповерхову будівлю, загальною площею 196,10 кв.м.;, які розташовані за адресою : Одеська область, м. Білгород-Дністровський, с.м.т. Сергіївка, вул. Гагаріна,  номер тридцять один. Дані нежитлові будівлі знаходяться на земельній ділянці, які належать Сергіївській селищній раді.

Дане майно належить відповідачеві на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна між ДП „Санаторій „Сенетатя” та ТОВ „Солодка мить” від 03.06.2003 р. та акту приймання передачі від 03.06.2003 року.

Укладений між сторонами договір був складений у письмовій формі, але не був нотаріально посвідчений, що є, на думку позивача, наслідком його нікчемності .

В зв'язку з тим, що вказаний договір був укладений з порушенням  ст. ст. 209, 656 ЦК України, тобто не був нотаріально засвідчений, то цей факт став перешкодою в оформленні майнових права.

Відповідно до п.5.1 Договору від 30.09.2008 р.  продавець  зобов'язаний  передати об'єкти нерухомості  майна, а також правовстановлюючі документи на об'єкти  нерухомості  майна на протязі 10 днів з моменту отримання розрахунку за дане нерухоме майно.

Як зазначає позивач, ПП „Люцефер” розрахувався за придбане  майно, але  відповідач ухиляється від фактичної передачі  вказаного майна.

Відповідно до приписів ст. 219, ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися про всі істотні умови договору, що  підтверджується письмовими доказами, і відбулося с повне або частково виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Згідно  приписів ст. 392 ГК України, однією з  форм захисту права власності є визнання права власності  на майно, про що власник даного майна може пред'явити позов якщо це право власності оскаржується або не визнається іншою стороною.

Згідно проведеної  Білгород-Дністровським КП МБТІ  27.12.2007 р. інвентаризації, зазначеним нежитловим будівлям було присвоєно наступні літери :  літ „А” - нежитлова будівля, загальною площею 859,18 кв.м.; літ „а” - тераса загальною площею 63,75 кв.м.;  літ „а1” -  прибудова, загальною площею  1,60 кв.м.;  літ. „Б” -  нежитлова будівля, загальною площею 88,01 кв.м.; літ „В” –нежитлова будівля, загальною площею 196,10 кв.м., які  розташовані за адресою : вул. Гагаріна, номер тридцять один, м. Білгород-Дністровський, с.м.т Сергіївка, Одеська область.

Крім того, позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням оформлення договору купівлі - продажу  в нотаріальній конторі та фактичної  передачі проданого нерухомого майна, однак  йому було відмовлено.

З огляду на вищевикладене, позивач просить задовольнити позов.

Представник ТОВ „Солодка мить”, у судовому засіданні позов визнала повністю та зазначила, що не заперечує проти визнання вказаного договору дійсним та  визнання  за позивачем права власності  на вказане майно.

Представник Селищної ради  в судове засідання  не з'явився, надав лист, у якому просив суд розглянути справу у його відсутність, та зазначив про свою згоду з позовом.

Розглянувши  надані  позивачем докази, вислухавши представників сторін, господарський суд дійшов до  наступного.  

Згідно  вимог  статті  33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини  на  які  вона  посилається  як  на  підставу  своїх вимог  та  заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: зокрема, письмовими і речовими доказами.

Вищеприведені позивачем обставини, на думку суду, підтверджені наданими  позивачем доказами,  які суд приймає до уваги  як допустимі докази по справі.

Посилання позивача на вказані у позові норми матеріального права, на думку суду, є правильними, оскільки саме цими нормами права регулюються зазначені вище правовідносини, що виникли між сторонами у цій справі.

Аналізуючи  вищевикладене у сукупності,    суд вважає,  що   заявлені  позивачем вимоги   обґрунтованої, є доведеними, тому  позов підлягає задоволенню.  

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов  приватного підприємства „Люцефер” - задовольнити.

Визнати договір купівлі –продажу, укладений між приватним підприємством  „Люцефер” і  товариством з обмеженою відповідальністю „Солодка мить”  30 вересня            2008 року, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю „Солодка мить” продало, а  приватне підприємство „Люцефер” купило наступне нерухоме майно :  нежитлову одноповерхову будівлю загальною площею 859,18 кв.м.; терасу загальною площею                63,75 кв.м.; прибудову, загальною площею  1,60 кв.м.;  нежилу одноповерхову будівлю, загальною площею 88,01 кв.м.; нежитлову одноповерхову будівлю, загальною площею 196,10 кв.м., які розташовані за адресою : Одеська область, м. Білгород-Дністровський,              с.м.т. Сергіївка, вул. Гагаріна,  номер тридцять один -  дійсним.  

Визнати за  приватним підприємством „Люцефер” ( 67780, Одеська область,    Білгород-Дністровський, с.м.т. Сергіївка, вул. Гагаріна, 31; код 36172899 ) право власності на     наступне нерухоме майно:  літ „А” - нежитлова будівля, загальною площею 859,18 кв.м.; літ „а” - тераса загальною площею 63,75 кв.м.;  літ „а1” -  прибудова, загальною площею                 1,60 кв.м.;  літ. „Б” -  нежитлова будівля, загальною площею 88,01 кв.м.; літ „В” –нежитлова будівля, загальною площею 196,10 кв.м., які розташовані за адресою : Одеська область, м.Білгород-Дністровський, с.м.т. Сергіївка, вул. Гагаріна, 31.

 Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.