Постанова

від 04.04.2008 по справі 10/112/07-20/199/07-6/10д/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 04 квітня 2008 р.                                                                                   

№

10/112/07-20/199/07-6/10д/08 

Вищий 

господарський  суд  України 

в  складі  колегії 

суддів:

Бернацької

Ж.О. -головуючої (доповідач),

Воліка

І.М.,

Шевчук

С.Р.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від

14.09.2007 р. в справі господарського суду Запорізької області №

10/112/07-20/199/07 за позовом науково-виробничої та

сільськогосподарської фірми "ІНК Магістр Лтд" товариства з обмеженою

відповідальністю до відкритого акціонерного товариства "Пологівський

Агротехсервіс", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за участю третьої особи

без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відкритого

акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Запорізької обласної

дирекції про визнання недійсним договору купівлі-продажу

за

участю представників сторін:

від

позивача: ОСОБА_2,

від

відповідачів: ВАТ "Пологівський Агротехсервіс": не з'явилися, ФО

-підприємця ОСОБА_1: ОСОБА_3,

від

третьої особи:ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

В

судовому засіданні з 02.04.2008 р. по 04.04.2008 р. оголошувалася перерва.

Позивач

-науково-виробнича та сільськогосподарська фірма товариства з обмеженою

відповідальністю "ІНК Магістр Лтд" у лютому 2007 року звернувся до

господарського суду Запорізької області з позовом  про визнання недійсним договору від

21.09.2006 р. купівлі-продажу нежитлових будівель майнового комплексу за

адресою:  АДРЕСА_1.

Ухвалою

господарського суду Запорізької області від 17.05.2007 р. залучено до участі в

справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача -акціонерний поштово-пенсійний банк “Аваль” в особі Запорізької

обласної дирекції.

Ухвалою

господарського суду Запорізької області від 12.07.2007 р. (суддя Гандюкова

Л.П.) відмовлено у прийнятті позовної заяви гр. ОСОБА_2 в справі №

10/112-20/199/07.

Ухвала  мтоивчована тим, що правовідносини між

фізичною особою ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством "Пологівський

Агротехсервіс", фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в даній справі не є

корпоративними.

Ухвалою

господарського суду Запорізької області від 12.07.2007 р. (суддя Гандюкова

Л.П.) здійснена заміна третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні відповідача - акціонерного поштово-пенсійного банку

“Аваль” в особі Запорізької обласної дирекції 

на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в

особі Запорізької обласної дирекції за процесуальним наступництвом; провадження

в справі припинено,  мотивуючи тим,

що  спір 

за участю фізичних осіб про визнання договору недійсним не підлягає

вирішенню в господарських судах.

Постановою

Запорізького апеляційного господарського суду від 14.09.2007 р. (судді:

Мойсеєнко Т.В. -головуючий, Кагітіна Л.П., Юхименко О.В.) ухвала господарського

суду Запорізької області від 12.07.2007 р. скасована, а справа передана на

розгляд господарського суду Запорізької області.

Постанова

мотивована тим, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовані

норми процесуального права статті 1, 21, 62, пункту 1 статті 80 Господарського

процесуального кодексу України.

Не

погоджуючись з прийнятою постановою Запорізького апеляційного господарського

суду від 14.09.2007 р., відповідач -2 -фізична особа -підприємець ОСОБА_1

звернувся до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати

постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.09.2007 р. в

справі господарського суду Запорізької області № 10/112/07-20/199/07, залишити

в силі ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.07.2007 р. у

справі № 10/112/07-20/199/07, залишити в силі ухвалу господарського суду

Запорізької області від 12.07.2007 р. в справі № 10/112/07-20/199/07.

Касаційна

скарга обґрунтована тим, що судами обох інстанцій порушені та неправильно

застосовані норми матеріального і процесуального права.

Вислухавши

представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши

правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія

суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами

попередніх інстанцій встановлено, що 

21.09.2006 р. між відкритим акціонерним товариством "Пологівський

Агротехсервіс" (продавець) та 

ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень

майнового комплексу. За умовами  договору

продавець передає у власність покупця нежитлові будівлі майнового комплексу,

розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а покупець приймає зазначені будівлі та

зобов'язується сплатити на банківський рахун6ок зацікавленої особи та покупця

грошову суму згідно договору

Згідно

пункту 2 даного договору купівлі-продажу, предметом відчуження є ремонтна

майстерня, літ. Р.Р1, О, О1, О2, о, Н, М, площею 3460, 1 кв. м.; цех з

ремонту  с/г машин, літ. К, К1, площею

1471,9 кв. м.; цех з ремонту тваринницького обладнання, літ Т, Т1, Т2, т,

площею 1126,7 кв.м.; автозаправна станція, літ. Є., площею 103,6 кв. м.;

котельня, літ И, И1, и, площею 185 кв.м.; контора літ А, площею 427 кв. м.;

будівля СТО тваринництва, літ. В, Г, Д, площею 2070 кв. м.; автогараж, літ. С,

площею 413,9 кв. м.; автогараж, літ. "Х", площею 22,6 кв. м., тобто

майно, яке призначено для використання у господарській діяльності.

Договір

підписано  від покупця ОСОБА_1, а від

продавця головою правління акціонерного товариства ОСОБА_5

            Вказаний договір також підписано

акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль", який визначено у

договорі як зацікавлена сторона, оскільки 

майно було предметом іпотеки.

Відповідно

до частини 3 договору, продаж за домовленістю сторін вчиняється за 155021, 38

грн., в тому числі ПДВ.

Судами

встановлено, що предметом спору є визнання недійсним вказаного договору від

21.09.2006 р. купівлі-продажу нежитлових будівель майнового комплексу.

Правонаступником  відкритого акціонерного

поштово-пенсійного банку "Аваль" 

є відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі

Запорізької обласної дирекції.

Відповідно

до частини 1 статті 320 Цивільного кодексу України власник має право

використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім

випадків, встановлених законом. Фізичні та юридичні особи можуть бути

власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до

закону не можуть їм належати.

Частиною

2 статті 325 Цивільного кодексу України встановлено, що фізичні та юридичні

особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна,

які  відповідно до закону не можуть їм

належати.

Згідно

свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1,

ОСОБА_1 14.02.19997 р. зареєстровано фізичною особою-підприємцем.

Між

тим, у спірному договорі купівлі-продажу ОСОБА_1 зазначено як фізичну особу

(громадянин України), а не як фізичну особу-підприємець.

Водночас,

судом першої інстанції встановлено, що згідно довідок банку, касових

прибуткових ордерів № К6/122 від 21.09.2006 р., № К6/122 від 21.09.2006 р., №

6/123 від 21.09.2006 р., № 7/18 від 22.09.2006 р., меморіальних ордерів № 1 від

21.09.2006 р., № 2 від 21.09.2006 р., платником коштів був ОСОБА_1

Суд

апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу про припинення провадження у справі,

виходив з того, що відповідач -2 є суб'єктом підприємницької діяльності, а спір

є господарським, тому спір підвідомчий господарському суду.

Місцевий

господарський суд правильно встановив, що стороною за договором є громадянин

України ОСОБА_1, а належних доказів у підтвердження факту, що майно, яке є

предметом спірного договору, придбане відповідачем-2 для використання в

підприємницькій діяльності позивач не надав.

В силу

частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти,

встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує

господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при

вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Ухвалою

господарського суду Запорізької області від 22.01.2007 р. за № 02-7/137, яка

набрала законної сили, на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського

процесуального кодексу України відмовлено у прийнятті позовної заяви

науково-виробничої та сільськогосподарської фірми "IHK Магістр ЛТД"

товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним договору від

21.09.2006 р. купівлі-продажу нежитлових будинків майнового комплексу, тобто

договору, визнання недійсним якого є предметом позову у справі №

10/112/07-20/199/07. Підставою для прийняття ухвали стало те, що учасником

спору -стороною спірного договору є фізична особа, а спір за участю фізичної

особи не підвідомчий господарському суду.

Згідно

статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому

процесі - позивачами та відповідачами - можуть бути підприємства та

організації, громадяни, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності

та фізичні особи, у випадках передбачених законодавчими актами України.

Водночас,

частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, передбачено,

що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі

іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення

юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта

підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду

згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх

порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для

вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання

правопорушенням.

Відповідно

до пункту 4 частини 1 статі 12 Господарського процесуального кодексу України,

господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у

спорах між господарським товариством та його учасником (засновником,

акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками

(засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням,

діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім

трудових спорів.

Предметом

позову є визнання договору недійним, тобто господарський спір не пов'язаний зі

справами, що виникають з корпоративних відносин.

Стороною

спірної угоди є громадянин України - фізична особа ОСОБА_1, тому спір не є

корпоративним. Враховуючи ухвалу господарського суду Запорізької області від

22.01.2007 р. за № 02-7/137, місцевий господарський суд на підставі пункту 1

частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України правильно

дійшов висновку щодо припинення провадження в справі за позовом

науково-виробничої та сільськогосподарської фірми товариства з обмеженою

відповідальністю "ІНК Магістр Лтд", суд апеляційної інстанції дійшов

помилкового висновку щодо підвідомчості справи господарському суду, оскільки

відповідач - 2 є суб'єктом підприємницької діяльності під час укладення

договору.

Місцевим  господарським судом правильно на підставі

пункту 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України відмовлено у

прийнятті позову акціонера відкритого акціонерного товариства

"Пологівський Агротехсервіс" ОСОБА_2, оскільки позивач є фізичною

особою, а спір між сторонами не є корпоративним. Таким чином, суд апеляційної

інстанції помилково дійшов висновку, що спір є корпоративним.

Водночас,

місцевий господарський суд правильно на підставі статті 25 Господарського

процесуального кодексу України та наданих документів, зокрема, статуту,

положення про Запорізьку обласну дирекцію, свідоцтва про державну реєстрацію

юридичної особи серії НОМЕР_2 здійснив процесуальне правонаступництво.

На

підставі викладеного, постанова Запорізького апеляційного господарського суду

від 14.09.2007 р. у справі господарського суду Запорізької області №

10/112/07-20/199/07 підлягає скасуванню, а ухвали господарського суду

господарського суду Запорізької області від 12.07.2007 р. -  залишенню в силі.

Керуючись

статтями 1115, 1117, 1119-11111,

11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий

господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 14.09.2007 р. у справі

господарського суду Запорізької області № 10/112/07-20/199/07 скасувати.

Ухвалу

господарського суду Запорізької області від 12.07.2007 р. у справі №

10/112/07-20/199/07  залишити в силі.

Ухвалу

господарського суду Запорізької області від 12.07.2007 р. у справі №

10/112/07-20/199/07  залишити в силі.

Головуючий,

суддя:

Ж.

Бернацька

Судді:

І. Волік

С.

Шевчук