Рішення

від 05.08.2008 по справі 40/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

05.08.08 р.                                                                                                   

Справа № 40/90                              

Суддя господарського суду Донецької

області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання

Пальчик О.М.

Розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом Добропільського

міжрайонного прокурора м. Добропілля в інтересах держави в особі Добропільської

міської ради та Відділу з житлових питань та управління комунальною власністю

Добропільської міської ради м. Добропілля

до відповідача фізичної особи

-підприємця ОСОБА_3 м. Білозерське

про стягнення 13 818 грн. 62 коп.

за участю:

прокурора Гармашова І.В

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - начальник

юридичного відділуёОСОБА_2 - начальник відділу по житловим питанням

від 

відповідача ОСОБА_3.- фізична особа - підприємець

Суть спору:

Добропільський  міжрайонний прокурор звернувся до господарського

суду в інтересах держави в особі відділу з житлових питань та управління

комунальною власністю Добропільської міської ради звернувся до господарського

суду з  альтернативними позовними

вимогами до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення з останнього

основного боргу в сумі 9 685 грн.34 коп., пені в сумі 4133 грн. 23 коп., які

утворилися згідно договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна,

що належить до спільної власності територіальним громадам міст та селищ та

знаходиться в управлінні Добропільської міської ради від 18.10.07р.

Крім того, прокурор у позові

наполягає на розірванні  існуючого раніше

договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна № 14 від 30.04.02р.,

укладеного між відділом з житлових питань та управлінню комунальною власністю

Добропільської міської ради та відповідачем, 

а також зобов'язання останнього у примусовому порядку звільнити

приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 м.

                Судом з урахуванням вимог ст.

ст. 42, 43 ГПК України  сторонам, на час

слухання спору, створені  всі необхідні

умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування

законодавства.

                За клопотанням однієї сторони,

погодженим з другою стороною, згодою прокурора, 

спір було вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною

першої ст. 69 ГПК України.

З'ясувавши  фактичні 

обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову

кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі

розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги

висновок прокурора, доводи представника позивача та відповідача, суд встановив:

Відповідач  позов прокурора визнав частково, про що

свідчать акт звірки підписаний сторонами без зауважень та заперечень станом на

01.08.08р.

            До прийняття рішення по справі

прокурор та позивач, використовуючи своє право передбачене ст. ст. 22, 29, 55

ГПК України  неодноразово уточнювали ціну

позову, в тому числі  щодо органу, який

вирішує функції держави у спірних правовідносинах, ким є Добропільська міська

рада.

           Крім того, до прийняття рішення у

справі прокурор та позивач відмовилися від позову: у частині  розірвання договору оренди № 14 від

30.04.02р. укладеного між відділом житлових питань і управлінням комунальною

власністю  Добропільської міської ради та

фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3; 

зобов'язання відповідача звільнити у примусовому порядку приміщення в

АДРЕСА_1 площею 190 кв.м.; стягнення пені в сумі 4 133 грн.23 коп.

           Прокурору та позивачу роз'яснені

наслідки їх процесуальних дій, у т.ч. те, що державне мито та збір на

інформаційне - технічне забезпечення судового процесу поверненню не підлягають

та відносяться на позивача.

Припинення провадження у справі -

це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і

це  волевиявлення учасників судового

процесу.

У випадках відмови позивача від

позову господарський суд зобов'язаний перевіряти, чи не суперечить ця відмова

законодавству та не порушує вона інтереси інших осіб.

Оскільки відмова від позову  не 

суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом

інтереси інших осіб, вона прийнята судом. Провадження у справі  щодо розірванні  договору оренди індивідуально визначеного

нерухомого майна № 14 від 30.04.02р., укладеного між відділом з житлових питань

і управління комунальною власністю Добропільської міської ради та фізичною

особою - підприємцем ОСОБА_3, та зобов'язання останнього у примусовому порядку

звільнити приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 м. підлягає припиненню

на підставі пункту 4 ст. 80 ГПК України, 

оскільки прокурор та позивач відмовився від позову і відмову прийнято

судом.

 Із матеріалів справи вбачається,  що 30.04.07р. між Орендодавцем - відділом з

житлових питань і управління комунальною власністю Добропілької міської ради та

Орендарем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, було укладено договір оренди

індивідуально-визначеного нерухомого майна, а саме на вбудоване нежитлове

приміщення, загальною площею 190,0 кв.м., розташованого за адресою:  АДРЕСА_1 для розміщення ігрових автоматів.

На протязі дії договору оренди та

виконання його умов, Орендарем було укладені договори про надання комунальних

послуг з іншими підприємствами.

Згідно з пунктом 2.1 договору

Орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування

зазначене вище нежитлове приміщення. Термін дії договору встановлено з 1 травня

2002р. до 1 серпня 2003р. з можливістю його продовження до 17 жовтня 2008р. на

тих самих умовах відповідно до рішення органів місцевого самоврядування.

Тобто, судом прийняті до уваги

умови про існування  ст. 764 ЦК України,

за змістом якої, коли наймач продовжує користуватися майном після закінчення

строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного

місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений

договором. Наявність заперечень Орендодавця відносно несвоєчасної оплати

Орендарем заборгованості з орендної плати було підставою - переукласти його до

31.01.08р.

Пунктом 3.1  договору встановлена орендна плата у сумі 142

грн. 78 коп. за перший місяць з моменту підписання договору. Розмір орендної

плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру

місячної орендної плати за минулий місяць з урахуванням індексу інфляції за

поточний місяць.

Пунктом 5.3 договору передбачена

можливість зміни розміру орендної плати 

однією із сторін у випадках зміни методики розрахунку та порядку

використання орендної плати, а також в інших випадках передбачених

законодавчими актами України.

Вступ Орендаря у тимчасове платне

володіння та користування нежитловим приміщенням відбувається на підставі акту

прийому - передачі , що відповідає пунктам 2.1. та 7.1. договору.

У випадку закінчення строку дії

договору, Орендар повертає за актом прийому-передачі  об'єкт оренди Орендодавцю, як це зазначено у

пункті 2.3 договору оренди та пункту 2 ст. 795 ЦК України.

Пунктом 3.4. договору сторони

встановили, що орендну плату орендар перераховує щомісячно до десятого числа

наступного місяця, згідно пред'явленого рахунку.

Прокурор підтверджує те, що

відповідач  в порушення пункту 5.2

договору за період з 30.04.02р. по 17.10.07р. несвоєчасно та не в повному

обсязі сплачував орендну плату, в результаті чого на час подання позову за ним

утворився борг в сумі 9 685 грн. 39 коп., який він та позивач намагаються

стягнути.

Оскільки мало місце несвоєчасне

внесення платежів з орендної плати, прокурор намагається притягнути відповідача

до відповідальності, як це передбачено у пункті 9.1 договору та стягнути з

нього пеню за період  прострочення в сумі

4 133 грн.23 коп.  Слід зазначити, що

розмір пені в договорі  сторонами не

передбачено.

          Пунктом 10.4 договору встановлені

умови його розірвання, за рішенням суду та повернення об'єкту оренди у

примусовому порядку згідно вимог пункту 10.9 договору. Так як прокурор та

позивач відмовилися від цих частин позову, це питання не досліджується та не

вирішується  судом.

Судом з'ясовано, що майно належить

державі і знаходиться у комунальній власності, тому прокурор вважає, що

відбувається порушення економічних інтересів держави, у зв'язку з

ненадходженням до місцевого бюджету грошових коштів які повинні забезпечувати

виконання міських соціально - економічних інтересів.

Судом дана належна правова оцінка

правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено

договір  оренди.

З урахуванням вимог ст. 10 Закону

України " Про оренду державного та комунального майна", ст. 638 ЦК

України та ст. ст. 180, 181 ГК України сторони досягли суттєвих  умов договору оренди,  у тому числі щодо розміру орендної плати.

Укладений договір є підставою для

виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме

майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України

(статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є

обов'язковим  за його умовами до

виконання сторонами.

ОСОБА_3. є фізичною особою -

підприємцем, зареєстрованим у встановленому законом порядку згідно свідоцтва про

державну реєстрацію серіїНОМЕР_1, виданого державним реєстратором 21.06.99р. за

номером НОМЕР_2. Тобто, учасниками судового процесу по даній справі є суб'єкти

господарювання в розумінні статті 55 ГК України, отже між ними  і виникло господарське зобов'язання.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як

загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець

передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на

певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна

норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає

другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для

здійснення господарської діяльності.

За змістом статті 762 ЦК України

визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої

встановлюється договором найму.

Статтею 193 ГК України та статтями

526, 599 ЦК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином

відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться. 

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені засобами доказування, не можуть

підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази у справі свідчать про

наявність первинних  документів  на 

підтвердження між сторонами господарських операцій за договором оренди

державного майна.  Акт звірки  розрахунків станом на 01.08.08р., підписаного

сторонами без зауважень  та

пропозицій   підтверджує  факт снування у відповідача боргу з орендної

плати в  сумі 1 425 грн.  Таким чином, відповідач свої зобов'язання

щодо сплати орендних платежів, у повному обсязі не виконав, а тому позовні

вимог прокурора відносно стягнення з відповідача  боргу в сумі    1 425 грн. 

обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивача звільнено у встановленому

порядку від сплати державного мита, а тому воно підлягає стягненню з

відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог,

як це зазначено у ст. ст. 44, 49 ГПК України. 

У зв'язку з тим, що у судовому

засіданні за згодою прокурора та представників сторін було оголошено лише

вступну та резолютивну частини рішення згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України, воно

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись

ст. ст. 18, 19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального

майна”, ст. ст. 9, 526, 599, 638, 759, 760, 

762, 764, 785 Цивільного кодексу України, п. 7 ст. 179, ст.ст. 180, 181,

193, 202, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України,   ст. ст. 

22, 42, 43, 44,  49, 55, 69, п. 4

ст. 80, ст. ст. 82,  84, ч. 3 ст. 85 ГПК

України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі щодо

стягнення з відповідача пені в сумі 4 133 грн.23 коп. за прострочення виконання

грошових зобов'язань припинити.

2.Провадження у справі щодо

стягнення з відповідача 8 260 грн.39 коп. боргу 

відносно орендних платежів припинити.

3.Провадження у справі щодо розірвання  договору оренди індивідуально визначеного

нерухомого майна № 14 від 30.04.02р., укладеного між відділом з житлових питань

і управлінню комунальною власністю Добропільської міської ради та фізичною

особою - підприємцем ОСОБА_3 припинити.

4.Провадження у справі щодо

зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 у примусовому порядку

звільнити приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1м припинити.

5.Стягнути з фізичної особи -

підприємця ОСОБА_3,АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_3, свідоцтво про держану реєстрацію

від 28.06.99р. на користь:

- 

Добропільської  міської ради,

85004, м. Добропілля, вул. Первомайська, 83 в особі відділу з житлових питань

та управлінню комунальною власністю , 85004, Донецька область, Добропільський

район, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83 ід.  Код. 26161976, р/р 33211871700035 в УДК в

Донецькій області, МФО 834016,  ОКПО

24165007, код платежу 22080401,  борг з

орендної плати в сумі 1425 грн., видавши наказ;

-  

державного бюджету України державне мито в сумі  14 грн. 25 коп. , видавши наказ та надіславши

його на виконання до Добропільської об'єднаної податкової  інспекції у Донецької області;        

- державного бюджету України ЄДРПОУ

34686537, утримувач Державний  бюджет м.

Донецька, Ворошиловський район, р/р 31216259700004  у ГУ ДКУ Донецької області,  код 

банку 834016  збір на інформаційне

- технічне забезпечення судового процесу 

в розмірі 12 грн. 17  коп.,

видавши наказ;

6.Рішення суду набирає законної

сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Суддя