Постанова

від 01.07.2008 по справі 25/4/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 01 липня 2008 р.                                                                                   

№

25/4/08 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової

І.Ю.-головуючого

Заріцької

А.О.,

Хандуріна

М.І.

розглянувши  касаційну скаргу

Ліквідатора

ПП "ПромКом" ОСОБА_1

на

постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 16.04.2008

у

справі господарського

суду

№

25/4/08 Запорізької області 

за

заявою боржника

ПП

"ПромКом"

про

банкрутство

за участю представників

сторін:

не

з'явились

ВСТАНОВИВ:

Постановою

господарського суду Запорізької області від 11.01.2008 у справі №25/4/08 (

суддя Дьоміна А.В.)   визнано Приватне

підприємство “ПромКом” банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено

ліквідатором банкрута арбітражного керуючого - ОСОБА_1 на підставі ст.ст.22,51

Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом". 

Постановою

Запорізького апеляційного господарського суду від 16.04.2008 у справі № 25/4/08

( колегія суддів: Кричмаржевський В.А., Коробка Н.Д.,  Шевченко Т.М.)   апеляційну скаргу Державної податкової

інспекції в Орджонікідзевському районі  

м. Запоріжжя    задоволено,

постанову господарського суду Запорізької області від 11.01.2008 у справі

№25/4/08 скасовано, а провадження у справі №25/4/08 припинено.

Не

погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції ліквідатор ПП

"ПромКом" ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з

касаційною скаргою, згідно якої просить скасувати постанову Запорізького

апеляційного господарського суду від 16.04.2008 у справі № 25/4/08 , а

постанову Запорізької області від 11.01.2008 у справі №25/4/08  залишити без змін, мотивуючи це порушенням

судом  апеляційної інстанції норм

матеріального права.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України , переглянувши в касаційному порядку

постанову господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції  на підставі встановлених фактичних обставин

справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм

матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає

задоволенню частково,виходячи з такого.

Приймаючи

до розгляду апеляційну скаргу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на

постанову господарського суду Запорізької області від 11.01.2008 у справі

№25/4/08, апеляційний господарський суд виходив з того, що Приватне

підприємство “ПромКом” знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у

Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя. Не будучи за своєю правовою суттю

суб'єктом господарювання, органи державної податкової служби та інші державні

органи, які здійснюють контроль, є кредиторами у справі про банкрутство

суб'єкта підприємницької діяльності незалежно від наявності чи відсутності

підтверджених вимог щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів ).

Колегія

суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком

суду апеляційної інстанції враховуючи таке.

Статтею

1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” встановлено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори

(представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Кредитор це юридична

або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами

вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із

заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової

служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та

своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального

страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Апеляційним

господарським судом встановлено, що ДПІ в Орджонікідзевському районі

м.Запоріжжі  не є кредитором ПП

"ПромКом"  в розумінні положень

діючого законодавства, оскільки на момент звернення з апеляційною скаргою у

даній справі про банкрутство боржника кредитором у встановленому законодавством

порядку не визнавалась.

За

змістом  пункту 8 частини 3 статті 129

Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження

рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

          Згідно частини 1 статті 91 ГПК

України, сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а

прокурор-апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не

набрало законної сили.

Отже,

Запорізький апеляційний господарський суд дійшов помилкового  висновку, щодо можливості прийняття  апеляційної скарги ДПІ у Орджонікідзевському

районі м.Запоріжжі , оскільки остання  не

є стороною у справі № 25/4/08, а отже , 

згідно положень Господарського процесуального кодексу України не має

права звернення з апеляційною скаргою на постанову у даній справі.

Разом

з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України, зауважує, що Державна

податкова інспекція, в такому випадку, не позбавлена права звернутись з

касаційною скаргою на постанову про визнання боржника банкрутом, в порядку ст.

107 ГПК України, як особа яку не було залучено 

до участі у  справі , якщо суд

прийняв рішення чи постанову, що стосується її прав і обов'язків.

Щодо

висновків суду першої інстанцій щодо наявності ознак, достатніх для визнання

боржника банкрутом в порядку ст. 51 Закону України " Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів

Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Відповідно

до вимог ч.1 ст.51вказаного  Закону, якщо

вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про

ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа

ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених

обставин ліквідатор ( ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в

господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої

юридичної особи.

Відповідно

до вимог ч.4, ст.105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в

друкованих засобах масової інформації , в яких публікуються  відомості про державну реєстрацію юридичної

особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про

порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити

менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної

особи.

Відповідно

до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її

учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими

документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було

створено юридичну особу, досягнення мети, для 

якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими

документами.

Згідно

з вимогами  ч.3 ст.110 ЦК України, якщо

вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів,

юридична особа  ліквідується в порядку,

встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом.

Відповідно

до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку

для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який

містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік

пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний

ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом,

який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно

до вимог ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний

порядок ліквідації суб'єкта господарювання, 

ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який

ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та

подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у

встановленому законодавством порядку.

Враховуючи

викладене, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що тільки

після оцінки  вартості наявного майна

боржника,  в порядку ст.60 Господарського

кодексу України,  публікації комісією з

припинення юридичної особи  

повідомлення  в порядку ст. 105 ЦК

України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової

служби  про ліквідацію підприємства  та складання проміжного ліквідаційного

балансу можливе з'ясувати питання про 

недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів

та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який

передбачений ст.105 ЦК України ,  з

заявою   про порушення провадження у

справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону України " Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , яка

передбачає спрощену процедуру банкрутства.

Як

вбачається з матеріалів справи, заяви Голови ліквідаційної комісії  про порушення справи про банкрутство, до

неї  не доданий проміжний ліквідаційний

баланс, складений відповідно до вимог ч.1 ст.111 ЦК України,   не додані докази здійснення повідомлення

комісією з припинення юридичної особи   в

порядку  ч. 4 ст. 105 ЦК України, та

відсутні посилання на факти:  здійснення

оцінки наявного майна боржника, повідомлення органу державної податкової служби

про ліквідацію підприємства  у

встановленому законодавством порядку, 

які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для

порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст.51 Закону   , вказані обставини, виходячи з вимог

Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про

банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції зроблено не було.

Крім

того, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному

випадку, звернення з заявою про порушення справи про банкрутство  та порушення провадження за спрощеною

процедурою, яку регулює  ст.51 Закону,

можливе лише після закінчення строку, який передбачений  ч.4 ст.105 ЦК України.

Після

розміщення комісією з припинення юридичної особи в друкованих засобах

інформації повідомлення про припинення юридичної особи, в порядку ч. 4 ст. 105

ЦК України, цей факт стає загальновідомим.

Виходячи

з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про

те, що    справа про банкрутство ПП

"ПромКом"  порушена  неправомірно , без належного з'ясування кола

кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, без наявності

доказів  повідомлення  кредиторів комісією з припинення юридичної

особи  та дотримання строків, які

передбачені ч.4,  ст.105 ЦК України    та всебічного встановлення, відповідно до

вимог норм ЦК України та Господарського Кодексу України  того факту, що вартості майна боржника, щодо

якого  власником прийнято рішення про

ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим

у  господарського суду були відсутні

правові підстави для  визнання постановою

від 11.01.2008  боржника банкрутом на

підставі ст. 51 Закону, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає

припиненню . 

Керуючись

статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий

господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу Ліквідатора ПП "ПромКом" ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 16.04.2008 та постанову

господарського суду Запорізької області від 11.01.2008 у справі №25/4/08  - скасувати

          Провадження у справі № 25/4/08 -  припинити.

Головуючий                                                         

                 І.Ю. Панова

Судді                                                                                                   А.О.

Заріцька

          М.І. Хандурін