Рішення

від 17.07.2008 по справі 7671-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем

України

17.07.2008

Справа №2-7/7671-2008

За позовом Приватного підприємства

„Ялтинський зоопарк „Казка” (98657, м. Ялта, смт. Виноградне, район Поляни

Казок, ідентифікаційний код 22291819)

До відповідачів: 1) Комунального

підприємства Лівадійської селищної ради „Лівадія” (98655, м. Ялта, вул.

Батуріна, 8, ідентифікаційний код 30122732); 2) Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Третя особа - Лівадійська селищна

рада (98655, ми. Ялта, смт. Лівадія, вул. Батуріна, 8)

Про визнання недійсним договору.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача - Мананкова В. В.,

предст., дов. від 24.03.2008 р.; Зубков О. О., директор, посв. №30

Від відповідачів -   1) не з'явився; 2) не з'явився.

Від третьої особи - не з'явився.

         Суть справи: Приватне підприємство

„Ялтинський зоопарк „Казка” звернулося до Господарського суду Автономної

Республіки Крим з позовом до Комунального підприємства Лівадійської селищної

ради „Лівадія” та Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, третя особа

Лівадійська селищна рада, в якому просить визнати недійсним та скасувати

укладений між відповідачами договір про функціонування платного паркування за

адресою: м. Ялта, смт. Виноградне, район музею „Поляна Казок”.

          В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на те, що спірний договір був укладений не на конкурсній основі, що

є порушенням п. 3.3 Положення про організацію та функціонування платних місць

паркувань та порядку стягування збору за паркування транспортних засобів на

території Лівадійської селищної ради, затвердженого рішенням Лівадійської

селищної ради №2 від 13.12.2006 р. Крім того, позивач стверджує, що 13.12.2007

р. був проведений відкритий конкурс на право використання території навколо

Ялтинського зоопарку „Казка”, переможцем якого було визнано Приватне

підприємство „Ялтинський зоопарк „Казка”, після чого ним була розроблена,

узгоджена та затверджена усіма необхідними органами дислокація місць для

паркування на 41 автомобіль. Враховуючи наведене, а також те, що на теперішній

час ПП „Ялтинський зоопарк „Казка” вчиняються дії, направлені на відведення

земельної ділянки, розташованої на території паркування, позивач вважає, що

спірний договір порушує права та інтереси підприємства, а тому підлягає

визнанню недійсним.

          Відповідачі та третя особа явку

представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не

повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином

рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в

достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення

розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у

порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення  представників

позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

13.12.2006 р. Лівадійською селищною

радою було прийнято рішення №2 „Про організацію збору за паркування

автотранспорту”.

На підставі вказаного рішення між

Комунальним підприємством Лівадійської селищної ради „Лівадія” (Орган

управління) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Виконавець) був

укладений договір про функціонування платного паркування, пунктом 1.1 якого

передбачено, що цей договір визначає умови функціонування платного паркування,

які забезпечуються Виконавцем та повинні відповідати вимогам рішення №2

Лівадійської селищної ради від 13.12.2006 р. „Про організацію збору за

паркування автотранспорту”.

Відповідно до п. 1.2 Договору Орган

управління доручає, а Виконавець зобов'язується організувати функціонування

платного паркування автотранспорту, оплату збору за паркування та перерахування

до бюджету.

Місце розташування паркування: м.

Ялта, смт. Виноградне, район музею „Поляна Казок”. Розрахунок та кількість

машиномісць: 20 м/м. Кількість днів роботи протягом місяця: календарний місяць

(п. 1.3 Договору).

Вважаючи вказаний договір комісії

таким, що суперечить положенням чинного законодавства України, позивач просить

визнати його недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного

кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою

- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ст. 203 ЦК України передбачені

загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може

суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також

моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин,

повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину

має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі,

встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на

реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками

(усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,

неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

          Матеріали справи свідчать, що спірний

договір був укладений на підставі рішення Лівадійської селищної ради було

прийнято рішення №2 „Про організацію збору за паркування автотранспорту” від

13.12.2006 р. Пунктом 1 вказаного рішення були затверджені, у тому числі,

Положення про функціонування паркувань на території Лівадійської селищної ради

та Положення про проведення тендеру на надання послуг паркування автотранспорту

на території Лівадійської селищної ради, з яких вбачається, що вибір

підприємств та організацій, які мають намір надавати послуги з паркування

автомобільного транспорту на території Лівадійської селищної ради, здійснюється

виключно на конкурсних засадах.

          У той ж час, в матеріалах справи

відсутні докази того, що укладанню спірного договору передувало проведення

відповідного конкурсу, що є порушенням положень рішення Лівадійської селищної

ради №2 від 13.12.2006 р. „Про організацію збору за паркування автотранспорту”.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу

України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні

права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади,

органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 28 Господарського кодексу України правові акти органів та

посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими

для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або

здійснюють свою діяльність на відповідній території.

Крім того, з наявного в матеріалах

справи протоколу №1 засідання комісії від 07.06.2007 р. вбачається, що через

систематичні порушення  з боку СПД

ОСОБА_1 була вирішено звернутися до Лівадійської селищної ради з питанням про

дострокове припинення договору на паркування та проведення нового конкурсу з

обов'язковою участю КП „Поляна Казок” та ПП „Ялтинський зоопарк „Казка”.

Відповідний конкурс був проведений

13.12.2007 р., за результатом якого переможцем було визнано Приватне

підприємство „Ялтинський зоопарк „Казка”, що підтверджується відповідним

протоколом від 13.12.2007 р.

Правомірність проведення конкурсу

підтверджена рішенням Господарського суду АР Крим від 07.04.2008 р. у справі

№2-8/254-2008, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного

господарського суду від 27.05.2008 р.

Відповідно до статті 35

Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням

господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час

розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких

беруть участь ті самі сторони.

Суд також звертає увагу на те, що

рішенням Лівадійської селищної ради №1 від 19.04.2008 р. позивачеві був наданий

дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення в оренду земельної ділянки

орієнтовною площею  до 0,80 га для

розміщення тимчасових обєктів торгівлі та паркування за адресою: АРК, м. Ялта,

смт. Виноградне, біля музея „Поляна Казок”.

Отже, на теперішній час позивач є

переможцем конкурсу по використанню території майданчику в районі зоопарку та

музею „Поляна Казок”. Крім того, ним вчиняються дії, направлені на відведення в

оренду земельної ділянки, розташованої на території паркування, проте,

здійсненню в повній мірі прав позивача перешкоджає наявність договору між

Комунальним підприємством Лівадійської селищної ради „Лівадія” та Суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1, укладеного з порушеннями рішення

Лівадійської селищної ради №2 від 13.12.2006 р. „Про організацію збору за

паркування автотранспорту”.

В пункті 4 Роз'яснень „Про деякі

питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”

№02-5/111 від 12.03.1999 р. Вищий арбітражний суд України ззначив, що якщо

чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у

справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для

вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті

2 ГПК. Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших

органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа,

організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Відповідно до ст. 1 Господарського

процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші

юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють

підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому

порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право

звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю

господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і

охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом

заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу

України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його

порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого

інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

          Конституційний суд України в Рішенні

від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних

депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої

статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний

законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес",

що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу

України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям

"права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним

матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом

об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний

дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової

охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не

суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості,

добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд зазначає, що спірний договір

про функціонування платної паркування за адресою: м. Ялта, смт. Виноградне,

район музею „Поляна Казок”, об'єктивно порушує права та охоронювані інтереси

Приватного підприємства „Ялтинський зоопарк „Казка”, позаяк на теперішній час

саме останньому належить право на використання території, яка є об'єктом за

спірним договором, та саме ПП „Ялтинський зоопарк „Казка” вчиняються дії,

направлені на відведення в оренду земельної ділянки, розташованої на території

паркування.

За таких обставин, спірний договір

підлягає визнанню недійсним, через що вимоги позивача в цій частині підлягають

задоволенню.

У той же час, оскільки недійсний

правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його

недійсністю (стаття 216 Цивліьного кодексу України), вимоги позивача щодо

скасування спірного договору задоволенню не підлягають. Крім того, такий спосіб

захисту права як скасування договорів, не передбачений чинним законодавством

України, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20

Господарського кодексу України.

Державне мито та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з

відповідачів відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу

України.

З урахуванням викладеного,

керуючись ст.ст. 82-85  Господарського

процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати недійсним договір про

функціонування платного паркування за адресою: м. Ялта, смт. Виноградне, район

музею „Поляна Казок”, укладений між Комунальним підприємством Лівадійської

селищної ради „Лівадія” (98655, м. Ялта, вул. Батуріна, 8, ідентифікаційний код

30122732) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

3.          Стягнути з Комунального підприємства

Лівадійської селищної ради „Лівадія” (98655, м. Ялта, вул. Батуріна, 8,

ідентифікаційний код 30122732) на користь Приватного підприємства „Ялтинський

зоопарк „Казка” (98657, м. Ялта, смт. Виноградне, район Поляни Казок,

ідентифікаційний код 22291819) 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь

Приватного підприємства „Ялтинський зоопарк „Казка” (98657, м. Ялта, смт.

Виноградне, район Поляни Казок, ідентифікаційний код 22291819) 42,50 грн.

державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

5.          В іншій частині в позові відмовити.

6.          Видати накази після набрання судовим

рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний

І.І.