Вирок від 14.06.2007 по справі 1-561/2007

Справа № 1-561 /07

Справа № 1-561 /07

ВИРОК

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                                14 червня 2007 року

Луцький

міськрайонний суд Волинської області під головуванням -

судді                                            Барчука В.М.

з участю

секретаря                    Петрук

К.В.,  Харченко І.М.

прокурора                                   Коразія В.А.

захисників                                  ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу про

обвинувачення ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження,  уродженця та жителя АДРЕСА_1, 

українця гр.України, 

з середньою освітою, 

підприємця,  розлученого,  на утриманні неповнолітня дитина,  в порядку 

ст. 89 КК України несудимого ,  у вчиненні злочинів, 

передбачених ч.3  ст. 149,  ч.3 

ст. 15 ч.3  ст. 149 КК України

ОСОБА_4,    ІНФОРМАЦІЯ_1   року  народження,  

уродженки  м. Рожище Волинської

області,  українки,  гр.України, 

з середньою освітою, 

одруженої,  на утриманні двоє     неповнолітніх     дітей,     

непрацюючої,      жительки     АДРЕСА_2,  несудимої,  у вчиненні злочину,  передбаченого ч.3  ст. 149 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний

ОСОБА_3 в 2003 році,  діючи з корисливих мотивів,  на території України вступив у злочинну змову

з громадянами Республіки Польща ОСОБА_5, 

ОСОБА_6 справи відносно яких виділені в окреме провадження,  та невстановленими громадянами Республіки

Польща на ім'я "ОСОБА_7",  з

якими організував,  міжнародне стійке

об'єднання,  для торгівлі жінками з метою

їх сексуальної експлуатації на території Республіки Польща.

Так

ОСОБА_3,  протягом 2003-2006 років,  діючи умисно з корисливих мотивів,  з метою законного переміщення жінок за їх

згодою через державний кордон України для подальшого продажу іншій особі для

сексуальної експлуатації,  на території

Волинської області підшукував молодих жінок віком від 18 до 30 років,  матеріально незабезпечених,  схильних до надання сексуальних послуг

(проституції),  а саме: ОСОБА_8,  ОСОБА_9, 

ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11,  яких залучив в боргову кабалу шляхом надання

грошових коштів для оформлення документів, 

пропонуючи вигідні умови праці та високі заробітки. Після чого підвозив

їх на невстановленому автомобілі до кордону де продавав особам,  справи відносно яких виділені в окреме

провадження та невстановленому громадянину Республіки Польща на ім'я

"ОСОБА_7" для сексуальної експлуатації.

В 2006 році ОСОБА_3

залучив до складу злочинної групи ОСОБА_4, 

яка за винагороду підшукала для ОСОБА_3 молодих жінок,  матеріально незабезпечених,  схильних до надання сексуальних послуг,  а саме: ОСОБА_12,  ОСОБА_13 та ОСОБА_14,  яким ОСОБА_3, 

пропонуючи високі заробітки та вигідні умови праці привозив до кордону

та продавав громадянам Республіки Польща, 

матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Крім

того ОСОБА_3 протягом 2003-2006

p.p. намагався схилити та перемістити   через  

державний   кордон   України  

на   територію   Республіки  

Польща

2

неповнолітню

ОСОБА_15,  ОСОБА_16,  ОСОБА_17, 

ОСОБА_18,  ОСОБА_19 з метою подальшого продажу для сексуальної

експлуатації,  однак не зміг довести свій

умисел до кінця,  так як останні особи

відмовились від його пропозиції.

Допитаний

з приводу пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні

інкримінованих йому злочинах визнав частково, 

суду дав покази про те,  що при

вказаних обставинах діючи умисно та з корисливих мотивів,  сприяв переміщенню жінок за їх згодою через

державний кордон України,  для подальшого

продажу іншій особі з метою сексуальної експлуатації,  підшукував схильних до надання сексуальних

послуг жінок,  яких залучав в торгову

кабалу шляхом надання грошових коштів для оформлення документів,  для подальшого виїзду в Республіку Польща за

що отримував винагороду за кожну жінку. Не визнав того,  що здійснював продаж жінок шляхом

обману,  оскільки всі жінки знали,  що їдуть до Республіки Польща надавати

сексуальні послуги.

Допитана

з приводу пред'явленого обвинувачення підсудна ОСОБА_4 свою вину у вчиненні

інкримінованого їй злочину визнала частково, 

давши суду показання про те,  що

вона не підшукувала,  не вербувала і не

схиляла жінок до заняття проституцією на території Республіки Польща.

Потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 вона не знає, 

бачила їх коли спілкувалась з ОСОБА_3 ОСОБА_14 з

ОСОБА_3 не

зводила,  лише дала номер телефону

ОСОБА_3 сестрі

потерпілої ОСОБА_14 коли та просила її допомогти знайти для ОСОБА_14 роботу за

кордоном.

Незважаючи

на те,  що підсудні визнали вину частково

їх винність в скоєному підтверджується зібраними на досудовому слідстві та

дослідженими в судовому засіданні доказами, 

а саме:

-    показами потерпілих ОСОБА_12,  ОСОБА_13, 

ОСОБА_8,  ОСОБА_14,

ОСОБА_9,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11 про те,  що ОСОБА_3,  знаючи

про їх

тяжке матеріальне становище пропонував їм роботу на території Республіки

Польща

пов'язану з наданням сексуальних послуг, 

обіцяючи великі заробітки. Крім цього

ОСОБА_3 оформляв їм за власні кошти документи для виїзду,  привозив їх до

кордону де продавав громадянам Республіки Польща,  матеріали відносно яких виділені в

окреме провадження,  які перевозили

їх до м. Варшава Республіки Польща,  де

вони у

заздалегідь знятій квартирі надавали сексуальні послуги;

· 

показами даними на досудовому слідстві та оголошеними в

судовому засіданні свідків ОСОБА_15 (т.2 а.с. 41-42),  ОСОБА_16 (т.2 а.с. 47-48),  ОСОБА_17 (т.2 а.с. 52-53) , 

ОСОБА_18( т.2 а.с. 34-35), 

ОСОБА_19 (т.2 а.с.  49-50) про те,  що останні відмовились від пропозиції ОСОБА_3, 

надавати сексуальні послуги на території Республіки

Польща;

· 

показами свідка ОСОБА_20 

про те,  що він в період 2004- 2006 p.p. підвозив

ОСОБА_3 з

дівчатами до консульства Республіки Польща в м. Луцьк та до державного кордону

України;

· 

показами свідка ОСОБА_21 про те,  що ОСОБА_3 підшукував

молодих жінок для надання сексуальних послуг на території Республіка Польща;

·

протоколом проведення оперативно-розшукових заходів із

застосуванням технічних засобів від 06.04.2007р.(т.2 а.с. 68);

·

протоколом про дослідження аудіо запису негласного

слухового контролю телефонних переговорів від 06.04.2007р. (т.2 а.с. 69-74);

· повідомленням

Державної прикордонної служби (т. 1

а.с.  109-115,  т.2 а.с.

2-3,  79-93);

· протоколом

обшуку та вилучення у помешканні ОСОБА_3 (т.1 а.с.

38-39);

·

протоколом огляду речових доказів (т.1 а.с.  150-152)

та приєднання їх до матеріалів справи (т.1 а.с.  187-188)

Таким

чином,  суд приходить до висновку,  що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми умисними

діями,  які виразились в продажі та іншій

оплатній передачі людей,  здійсненні

стосовно них будь-якої іншої незаконної угоди пов'язаної із законним

переміщенням за їх згодою через державний кордон України для подальшого продажу

чи

з

іншої

передачі іншим особам з метою сексуальної експлуатації,  з залученням в боргову кабалу,  вчинені організованою групою,  вчинили злочин передбачений  ст. 149 ч.3 КК України,  а ОСОБА_3 з ознакою замаху на продаж людей,  вчинив злочин передбачений ч.3  ст. 15,  

ст. 149 КК України.

При

обранні виду та міри покарання суд враховує всі обставини справи,  характер і ступінь суспільної небезпечності

вчинених злочинів,  дані про особи

підсудних.

Обставин,  що пом'якшують та обтяжують покарання

підсудних,  суд по справі не вбачає.

Підсудні

вчинили тяжкий злочин,  однак суд

враховує,  що ОСОБА_3 в порядку  ст.  89 КК України

несудимий,  на утриманні має неповнолітню

дитину,  хворіє (т.2 а.с. 98),  ОСОБА_4 раніше несудима, 

має на утриманні двоє неповнолітніх дітей,  а тому цю сукупність обставин суд відносить

до виключних і вважає за можливе обрати їм покарання нижче нижчої межі,  ніж це передбачено санкцією  ст. 149 ч.3 КК України,  тобто із застосуванням  ст. 69 КК України та звільнити їх від

відбування покарання з іспитовим строком.

Керуючись  ст.  

ст.  323, 

324 КПК України, 

суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3

визнати винним у вчиненні злочинів, 

передбачених  ст. 149 ч.3,   ст. 15 ч.3,  

ст. 149 ч.3 КК України, 

призначивши покарання:

за  ст. 149 ч.3 КК України із застосуванням  ст.  69 КК України - 5 (п'ять) років

позбавлення волі

без конфіскації майна; -    за  ст. 15 ч.3,  

ст. 149 ч.3 КК України із застосуванням 

ст.  69 КК України - 3 (три)

роки позбавлення

волі без конфіскації майна. На підставі 

ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого

покарання більш суворим,  остаточно визначити

ОСОБА_3 покарання

у виді позбавлення волі строком на 5

( п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_4

визнати винною у вчиненні злочину передбаченого 

ст. 149 ч.3 КК України із застосуванням 

ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без

конфіскації майна.

На

підставі  ст.  ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звільнити від

покарання,  якщо ОСОБА_3 протягом 3 (трьох)

років,  а ОСОБА_4 протягом 1 (одного) року не

вчинить нового злочину і виконають покладені на них обов'язки: повідомляти

органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання ; періодично

з'являтися для реєстрації в зазначені органи.

Запобіжний захід

засудженим залишити попередній -

підписку про невиїзд.

Стягнути

з ОСОБА_3 судові

витрати в доход держави за проведення судово-психіатричної експертизи 205 (двісті п'ять)

гривень 80 коп.

Речові докази

залишити при справі.

На вирок

може бути продана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту

його проголошення.

Головуючий : (підпис)

З оригіналом

згідно:

Суддя

Луцького міськрайонного суду  В.М. Барчук