Постанова

від 28.10.2008 по справі 13/4688

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/4688

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 жовтня 2008 р.                                                                                    № 13/4688  

Вищий  господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

головуючого Дроботової Т.Б.

суддів :Волковицької Н.О.,Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуприватного підприємства "Імпаєр"

на  ухвалуЖитомирського апеляційного господарського суду від 12.09.2008р.

у справі№ 13/4688

господарського суду Хмельницької області

за позовомУправління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради,Управління комунального майна Хмельницької міської ради

доприватного підприємства "Імпаєр"

простягнення 20248, 54 грн.

за участю представників:

позивачане з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

відповідачівне з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради та Управління комунального майна Хмельницької міської ради звернулися до господарського суду з позовом до приватного підприємства "Імпаєр" про стягнення заборгованості по орендній платі за оренду приміщення по вул. Горького, 20 згідно договору оренди від 05.11.2007р. в сумі 20248, 54 грн.,  посилаючись на порушення відповідачем вимог статті частини 3 статті 285 Господарського кодексу України та частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області  від 12.08.2008р. (Матущак О.І.)  порушено провадження з даної справи та призначено її до розгляду.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.09.2008р. (головуючий –Щепанська Г.А., судді –Гулова А.Г., Пасічник С.С.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги приватного підприємства "Імпаєр" на ухвалу господарського суду Хмельницької області  від 12.08.2008р., мотивуючи тим, що оскарження ухвали про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

Не погоджуючись з ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду, приватне підприємство "Імпаєр" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного господарського суду, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, стаття 129 Конституції України.  

Позивачі відзив на касаційну скаргу не надали.

Сторони не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Статті 64, 86 Господарського процесуального кодексу України, якими керувався суд першої інстанції при винесенні ухвали, не передбачають можливості оскарження ухвали про порушення провадження з даної справи та призначення її до розгляду.

Наведені обставини виключають перегляд ухвали про порушення провадження з даної справи та призначено її до розгляду в апеляційному порядку, що є підставою для відмови у прийняті апеляційної скарги.

Житомирським  апеляційним господарським судом обґрунтовано відмовлено у прийнятті апеляційної скарги, оскільки апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції, яку не може бути оскаржено.

Проте, звертаємо увагу на те, що учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право оскаржити прийняте судове рішення по суті в апеляційному чи касаційному порядку, відповідно до ст. 92, 107 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на порушення судом приписів процесуального законодавства, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Таким чином, твердження заявника про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування оскарженої ухвали колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України  

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Імпаєр"  залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 12.09.2008р. у справі № 13/4688 господарського суду Хмельницької області залишити без змін.

Головуючий                                                                                        Т. Дроботова

Судді:                                                                                                   Н. Волковицька

Л. Рогач