Постанова

від 09.04.2012 по справі 17637/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"09" квітня 2012 р. Справа № 2а-17637/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Скляр Є.С.,

за участю представника позивача - Кириченко Н.В.,

представника відповідача - Лисенка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сабіна" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сабіна" (далі по тексту -позивач, ТОВ фірма «Сабіна») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова (далі по тексту -ДПІ у Ленінському районі), правонаступником якої є Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, Західна МДПІ) в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.01.2011 року № 0000111800/0 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Сабіна»з податку на додану вартість на суму 43296, 25 грн., в тому числі 34637, 00 грн. за основним платежем та 8659, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ДПІ у Ленінському районі з 13.12.2010 р. по 16.12.2010 р. було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ фірма «Сабіна»з питань правомірності декларування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПФ «ТТВ»за результатами якої було складено акт перевірки від 21.12.2010 р. №3409/18-015/25613904. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.01.2011 р. №0000111800/0, в якому зазначено, що на підставі акту перевірки встановлено порушення п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 та п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 31.01.2011 р. №0000111800/0 необгрунтованим з тих підстав, що на виконання умов Договору купівлі-продажу товарів, укладеного із ПФ «ТТВ», ТОВ фірма «Сабіна»було отримано від продавця -ПФ «ТТВ»запасні частини відповідно до податкових накладних на загальну суму - 207822 грн., сума ПДВ-34637 грн.

Отримані податкові накладні включені позивачем до реєстрів отриманих податкових накладних та до розділу II Податковий кредит Декларацій з податку на додану вартість за вересень-грудень 2008 р. та березень і червень 2009 р.

За отримані товари позивач розрахувався у повному обсязі. ТОВ фірма «Сабіна»та ПФ «ТТВ»свої зобов'язання за договором купівлі-продажу товарів виконали повністю. Виконання зобов'язань ТОВ фірма «Сабіна»підтверджується документами про сплату за отримані товари, виконання зобов'язань ПФ «ТТВ»підтверджується видатковими накладними та податковими накладними.

Вказані документи підтверджують, що укладений договір купівлі - продажу є реально укладеним та сторони виконали свої зобов'язання. Господарські зобов'язання за укладеним договором відповідають вимогам закону та укладені без порушень сторін. Вказаний договір не визнано судом недійсним повністю або частково.

Надані документи позивачеві від ПФ «ТТВ»складено та підписано керівником ОСОБА_3

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки про те, що вказання перевіряючими тієї обставини, що громадянка ОСОБА_3 -директор ПФ «ТТВ»перетнула державний кордон України 19.03.2008 р. з метою виїзду до Ізраїлю та інформації, яка б свідчила про прибуття до України громадянки ОСОБА_3 немає - не доводить неможливість взагалі укладення договору.

Вважає, що посилання в акті перевірки щодо нікчемності правочину з тих підстав, що особа, від імені якої вчинені правочини (ОСОБА_3), не підписувала будь-які бухгалтерські чи податкові документи по ПФ «ТТВ», оскільки проживає в Ізраїлі, є необгрунтованими. Відповідно до інформації, що мається в базі даних Державної прикордонної служби України «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України»за даними цієї бази у 2008 році ОСОБА_3 виїхала з України 19 березня 2008 року. Разом з тим, в цьому ж листі Державної прикордонної служби України №0253-3439/0/15-09 від 16.03.2009 р. зазначено, що відсутність інформації в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України»щодо перетинання державного кордону України не спростовує факт перетинання державного кордону в пунктах пропуску. Громадянка ОСОБА_3 могла приїздити до України, крім повітряного транспорту, іншими видами транспорту, зокрема автомобільним чи залізничним, які не мають жорсткого контролю в пунктах пропуску та використовувати послуги кур'єрської служби доставки кореспонденції при здійсненні взаємовідносин між позивачем та директором ПФ «ТТВ».

Як зазначає позивач, в акті перевірки вказано, що державною податковою інспекцією встановлено відсутність підприємства ПФ «ТТВ»за юридичною/фактичною адресою, про що було складено відповідні акти про відсутність суб'єкта господарювання за юридичним/фактичним місцезнаходженням: від 05.06.2009 р. №316/18-007/21219151, від 22.06.2009 р. №340/18-007/21219151 та від 25.08.2009 р. №428/18-007/21219151. Однак, господарські правовідносини між ТОВ фірма «Сабіна»та ПФ «ТТВ»відбулись у 2008 р. Подібні акти податковою інспекцією у 2008 р. не складались. Тому, посилання ДПІ про відсутність підприємства ПФ «ТТВ»за юридичною/фактичною адресою у 2009 р. не має ніякого відношення до тих правовідносин, які відбулись у 2008 р. А оскільки, як зазначено в акті перевірки, останній рух грошових коштів по рахунку №260080105813, який належав ПФ «ТТВ», було здійснено 06.01.2009 р., це підтверджує, що у 2008 р. приватна фірма здійснювала фінансово-господарську діяльність, була платником податку на додану вартість та мала свідоцтво від 20.02.2008 р. №100099670, видане ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, яке було анульовано лише 09.02.2010 р. Тобто, у відповідності до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями ПФ «ТТВ»мала право у 3-4 кв. 2008 р. виписувати податкові накладні на адресу ТОВ фірма «Сабіна», а позивач мав право віднести суми ПДВ за отриманими податковими накладними до складу податкового кредиту.

Через це позивач вважає, що перевіркою безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34637,00 грн., та неправомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 8659,25 грн.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що згідно висновків акту перевірки від 21.12.2010 р.№ 3409/18-015/25613904 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Сабіна»(код за ЄДРПОУ 25613904) з питань правомірності декларування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПФ «ТТВ»(код за ЄДРПОУ 21219151)»було встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), підприємством безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму - 34637 грн., у тому числі за вересень 2008 р. на суму - 13954 грн., жовтень 2008 р. на суму - 5819 грн., листопад 2008 р. на суму - 6210 грн., грудень 2008 р. на суму - 7988 грн., березень 2009 р. на суму - 342 грн., червень 2009 р. на суму - 324 грн. та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму - 34637 грн., у тому числі за вересень 2008 р. на суму - 13954 грн., жовтень 2008 р. на суму -5819 грн., листопад 2008 р. на суму - 6210 грн., грудень 2008 р. на суму - 7988 грн., березень 2009 р. на суму - 342 грн., червень 2009р. на суму - 324 грн., що в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (рядок 27 декларації) на загальну суму - 34637 грн., у тому числі за вересень 2008 р. на суму - 13954 грн., жовтень 2008 р. на суму -5819 грн., листопад 2008 р. на суму - 6210 грн., грудень 2008 р. на суму - 7988 грн., березень 2009 р. на суму - 342 грн., червень 2009 р. на суму - 324 грн.

На підставі цього акту перевірки ДПІ у Ленінському районі було винесено податкове повідомлення - рішення від 31.01.2011 року № 0000111800/0 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Сабіна»з податку на додану вартість на суму 43296, 25 грн., в тому числі 34637, 00 грн. за основним платежем та 8659, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, яке є законним.

Відповідач зазначає, що при виході за юридичною/фактичною адресою з метою вручення повідомлення про запрошення на проведення невиїзної документальної перевірки встановлено відсутність ПФ «ТТВ»за юридичним /фактичним місцезнаходженням, про що складено акти від 05.06.2009 р. № 316/18-007/21219151, від 22.06.2009 р. №340/18-007/21219151 та акт від 25.08.2009р. № 428/18-007/21219151.

Відсутність ПФ «ТТВ»за юридичною адресою підтверджується листами від 09.06.2009 р. №40, від 25.08.2009р. № 50 ТОВ «Центр прогрес»(код ЄДРПОУ 33414473), юридична адреса якого: м. Харків, проспект Московський, буд. 257, згідно яких ТОВ «Центр прогрес»(код ЄДРПОУ 33414473) договорів оренди приміщень з ПФ „ТТВ" не укладало.

Згідно поданих ПФ „ТТВ" до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова засобами поштового зв'язку податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, 3 квартал 2009 року - основні засоби відсутні.

Згідно звіту 1-ДФ за 1-4 квартали 2008 р. чисельність працюючих ПФ «ТТВ»становить - 1 особа (директор підприємства).

Згідно відповіді з адресно-довідкового бюро УМВСУ у Харківській області, отриманої на запит № 2890/10/26-022 від 02.03.2009 р., громадянка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 не зареєстрована по м. Харкові та Харківській області.

Державною прикордонною службою України (лист від 16.03.2009 р.) надано інформацію про стан перетинання державного кордону України громадянкою ОСОБА_3. Відповідно отриманої інформації ОСОБА_3, громадянка України, перетнула кордон 19.03.2008 р. в 20 годин 49 хвилин, пункт перепустки м. Дніпропетровськ, з метою виїзду до Ізраїлю, м. Тель-Авів. Іншої інформації, яка свідчить про повернення на територію України громадянки ОСОБА_3 немає.

Ленінський районний суд м. Харкова, розглянувши позов ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю по ПФ «ТТВ», дійшов висновку щодо можливості задоволення позовних вимог ДПІ у зв'язку із встановленням факту відсутності ОСОБА_3 на території України, що свідчить про здійснення незаконної фінансово-господарської діяльності невстановленими особами від імені керівника ПФ "ТТВ" ОСОБА_3

Відповідно до наданої податкової звітності ПФ «ТТВ», а саме розрахунків комунального податку, звітів за формою 1-ДФ за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р., на підприємстві лічився один робітник (директор), сумісників - немає.

Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ПФ «ТТВ»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.07.1997 р. та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією довідки № 405799 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 01.12.2011 р. (а.с. 53), копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 50) та копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12886571 (а.с. 52) та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ.

ДПІ у Ленінському районі з 13.12.2010 р. по 16.12.2010 р. було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ фірма «Сабіна»з питань правомірності декларування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПФ «ТТВ»за результатами якої було складено акт перевірки від 21.12.2010 р. №3409/18-015/25613904 (далі по тексту -акт перевірки)(а.с. 9-28).

Згідно висновків акту перевірки від 21.12.2010 р.№ 3409/18-015/25613904 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Сабіна»(код за ЄДРПОУ 25613904) з питань правомірності декларування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПФ «ТТВ»(код за ЄДРПОУ 21219151)»було встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), підприємством безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму - 34637 грн., у тому числі за вересень 2008 р. на суму - 13954 грн., жовтень 2008 р. на суму - 5819 грн., листопад 2008 р. на суму - 6210 грн., грудень 2008 р. на суму - 7988 грн., березень 2009 р. на суму - 342 грн., червень 2009 р. на суму - 324 грн. та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму - 34637 грн., у тому числі за вересень 2008 р. на суму - 13954 грн., жовтень 2008 р. на суму -5819 грн., листопад 2008 р. на суму - 6210 грн., грудень 2008 р. на суму - 7988 грн., березень 2009 р. на суму - 342 грн., червень 2009р. на суму - 324 грн., що в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (рядок 27 декларації) на загальну суму - 34637 грн., у тому числі за вересень 2008 р. на суму - 13954 грн., жовтень 2008 р. на суму -5819 грн., листопад 2008 р. на суму - 6210 грн., грудень 2008 р. на суму - 7988 грн., березень 2009 р. на суму - 342 грн., червень 2009 р. на суму - 324 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.01.2011 р. №0000111800/0 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Сабіна»з податку на додану вартість на суму 43296, 25 грн., в тому числі 34637, 00 грн. за основним платежем та 8659, 25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 7-8).

Як зазначає позивач, за отримані товари позивач розрахувався у повному обсязі, ТОВ фірма «Сабіна»та ПФ «ТТВ»свої зобов'язання за договором купівлі-продажу товарів виконали повністю, виконання зобов'язань ТОВ фірма «Сабіна»підтверджується документами про сплату за отримані товари, виконання зобов'язань ПФ «ТТВ»підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, вказані документи підтверджують, що укладений договір купівлі - продажу є реально укладеним та сторони виконали свої зобов'язання, а господарські зобов'язання за укладеним договором відповідають вимогам закону та укладені без порушень сторін.

Суд не погоджується із даним твердженням позивача з наступного.

На вимогу суду надати копії первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПФ «ТТВ», а саме копії документів які свідчать про отримання товару, його транспортування, розрахунків за придбаний товар, оприбуткування та його подальшого використання у власній господарській діяльності представником позивача було надано лише копію договору купівлі-продажу № 161 від 01.09.2008 р. (а.с. 195), копії видаткових накладних (а.с. 56-89), копії рахунків - фактур (а.с. 90 -123) та податкових накладних (а.с. 125 -157).

Судом встановлено, що між ТОВ фірма «Сабіна»та ПФ «ТТВ»було укладено договір № 161 від 01.09.2008 р. згідно з п. 1.1. якого продавець (ПФ «ТТВ») зобов'язується протягом дії договору передавати покупцеві (ТОВ фірма «Сабіна») запасні частини -в подальшому -«товар»окремими партіями за цінами в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджуються сторонами в накладних або рахунках, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених договором.

Розрахунки за відвантажений товар здійснюється у національній валюті України -гривні шляхом безготівкового перерахування покупцем відповідних грошових коштів в зазначений банк на поточний рахунок. Вказаний покупцем, або готівковими коштами (п. 3.4. договору).

У п. 4.2. договору його сторонами було погоджено умови поставки товару, а саме: поставка товару здійснюється зі складу продавця, прийом товару по кількості та якості проводиться згідно з діючим законодавством уповноваженим дорученням представником покупця, який підписує видаткову накладну. Поставка товару здійснюється на адресу покупця транспортом продавця або незалежним перевізником за рахунок покупця.

Як вказує позивач на виконання умов договору продавцем були виписані видаткові та податкові накладні.

Частиною другою ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону).

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, назву документа, дату, місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Видаткові накладні не відповідають вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, п. 1 ст. 2 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, оскільки вони не містять коду форми, в них відсутні місце їх складання, посади, прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, графи, що містяться у цих видаткових накладних «через:»та «доручення:»не заповнені.

Отже, суд вважає, що додані до матеріалів справи копії видаткових накладних не можуть вважатись первинними документами бухгалтерського та податкового обліку що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

ПФ «ТТВ»також було складено податкові накладні (а.с. 124-157).

Вищезазначені податкові накладні містять графу «умова продажу»(форма цивільно-правового договору)»всупереч формі податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" зі змінами та доповненнями і був чинним на час виникнення спірних правовідносин. Форма податкової накладної, яка затверджена цим наказом, має містити графу «умова поставки»(форма цивільно-правового договору)», згідно з якою має зазначатися вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України.

Натомість ПФ «ТТВ»у цій графі зазначені посилання на рахунки фактури, що не відповідає змісту форми податкової накладної згідно Порядку заповнення податкової накладної, що затверджено наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р. (зі змінами та доповненнями, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд також зазначає, що жоден документ, наданий позивачем ніби-то на підтвердження реального виконання договору № 161 від 01.09.2008 р. між ТОВ фірма «Сабіна»та ПФ «ТТВ», не містить жодних посилань на нього, через що, суд критично ставиться до твердження позивача про їх видачу саме на виконання його умов.

Крім того, суд зазначає наступне. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 05.05.2008 N 647, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 р. N 445/15136 було затверджено Зміни до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 N 99 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за N 293/1318. Згідно цього наказу пункт 3 Інструкції викладено в такій редакції:"3. Бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною". Пунктом 4 зазначено, що «у додатку 1: 4.1. Слова "Бланк суворої звітності" виключити».

Крім того, пунктом 6 Інструкції визначено, що довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Враховуючи вищенаведене суду, на його вимогу, не надано у якості доказу отримання товарів ТОВ фірма «Сабіна»від ПФ «ТТВ»копії журналу реєстрації довіреностей.

Також позивачем до суду в якості підтвердження транспортування товару не були надані товарно-транспортні -накладні.

Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Абзацом 5 розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363 (далі по тексту -Правила) вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.

Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку (абз.6 розд. 1 Правил).

Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання (абз. 7 розд. 1 Правил).

Дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу (абз. 8 розд. 1 Правил).

Перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування (абз. 17 розд. 1 Правил).

Подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство (абз. 18 розд. 1 Правил).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (абз. 27 розд. 1 Правил).

Пунктом 11.5. Правил передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Таким чином суд робить висновок про відсутність доказів транспортування товару.

Позивачем не надано також доказів оплати товару. Так, згідно податкових накладних та пояснень представника позивача розрахунок здійснювався готівкою.

В абз. 2 п. 2.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004, № 637 (далі по тексту -Положення) підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Пунктом 2.11. Положення визначено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо (п. 3.4. Положення).

В підтвердження розрахунків, позивачем не було надано до суду документів, що підтверджують розрахунки між сторонами договору а саме: документів, що підтверджують отримання посадовою особою позивача грошових коштів з каси підприємства під звіт, звіт уповноваженої особи про використання грошових коштів та касові ордери.

Крім того, позивачем на вимогу суду також не було додано документів, що свідчать про оприбуткування та зберігання придбаного у ПФ «ТТВ»товару.

Так, відповідно до Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999, № 291 на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки, зокрема, 281 "Товари на складі".

Суд зазначає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Суду не надано також доказів використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Також, як встановлено ДПІ у Ленінському районі при проведені перевірки при виході за юридичною/фактичною адресою з метою вручення повідомлення про запрошення на проведення невиїзної документальної перевірки встановлено відсутність ПФ «ТТВ»за юридичним /фактичним місцезнаходженням, про що складено акт від 05.06.2009 р. № 316/18-007/21219151.

При виході за юридичною/фактичною адресою з метою проведення виїзної позапланової перевірки з питання ліквідації підприємства встановлено відсутність ПФ «ТТВ»за юридичним/фактичним місцезнаходженням, про що складено акт від 22.06.2009 р. №340/18-007/21219151.

При виході за юридичною/фактичною адресою з метою проведення виїзної позапланової перевірки після отримання відомостей із ЄДР про внесення запису про порушення провадження у справі про банкрутство (справа Б-19/124-09 від 13.08.2009 р.) встановлено відсутність ПФ «ТТВ»за юридичним/фактичним місцезнаходженням, про що складено акт від 25.08.2009р. № 428/18-007/21219151.

Відсутність ПФ «ТТВ»за юридичною адресою підтверджується листами від 09.06.2009 р. №40, від 25.08.2009р. № 50 ТОВ «Центр прогрес»(код ЄДРПОУ 33414473), юридична адреса якого: м. Харків, проспект Московський, буд. 257, згідно яких ТОВ «Центр прогрес»(код ЄДРПОУ 33414473) договорів оренди приміщень з ПФ „ТТВ" не укладало.

Згідно поданих ПФ „ТТВ" до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова засобами поштового зв'язку податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, 3 квартал 2009 року - основні засоби відсутні.

Згідно звіту 1-ДФ за 1-4 квартали 2008 р. чисельність працюючих ПФ «ТТВ»становить - 1 особа (директор підприємства).

Виходячи зі змісту положень пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

- настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Отже, отримання податкової накладної, оформленої саме до вимог чинного законодавства, є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавець визначив умови набуття права платника ПДВ на податковий кредит, зокрема, це - наявність факту придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також, необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг є наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Зазначені вище обставини у сукупності свідчать про те, що угоди, укладені між ТОВ фірма «Сабіна»та ПФ «ТТВ»не носили реального характеру та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а мали на меті лише оформлення відповідних документів, які б давали право на формування податкового кредиту.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення - рішення № 0000111800/0 від 31.01.2011 р. як такого, що винесено з порушенням норм діючого законодавства України, не підтверджуються матеріалами справи, спростовані відповідачем, а відтак не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сабіна" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2011 року № 0000111800/0-відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.