Постанова

від 10.04.2012 по справі 2а/2470/445/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/445/12

10:15

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

при секретарі судового засідання -Самокішин М.І.;

з участю:

представника позивача -Каденюка А.І.;

представника відповідача -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці до товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Люкс" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

24 лютого 2012 року Державна податкова інспекція у м. Чернівці (далі -позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Люкс» (далі-відповідач) податковий борг в сумі 888590,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 13 лютого 2012 року за товариством з обмеженою відповідальністю «Софія Люкс» рахується заборгованість по сплаті податку на прибуток приватних підприємств в сумі 439037,78 грн., податку на додану вартість в сумі 449553,09 грн.

Також позивач зазначив, що зазначена сума на сьогоднішній день являється узгодженою.

Відповідач заперечення на адміністративний позов не надав, в судове засідання двічі не з'явився будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, за адресою внесеною до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно довідки Укрпошти від 15.03.2012 року, що надійшла до суду 20.03.2012 року, рекомендоване поштове відправлення адресоване ТОВ «Софія Люкс» повернуто до суду, у зв'язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи вимоги ст.ст. 35 та 167 КАС України суд вважає, що ТОВ «Софія Люкс» належним чином повідомлено про розгляд даної справи, незважаючи на повернення поштового відправлення, яке не вручено останньому з незалежних від суду причин.

Також відповідачу надсилалась повістка про виклик в судове засідання за адресою вказаною в акті перевірки та корінці податкової вимоги (фактична адреса), зазначену повістку відповідач отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обґрунтування викладені в адміністративному позові.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа з 20.11.2001 року за адресою вул. Комунальників, 2, м. Чернівці, 58000 (а.с.16-17) та взятий на облік як платник податків з 27.11.2001 року (а.с.15).

10 серпня 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Чернівці складено акт перевірки про результати виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Люкс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2009 року.

Згідно акта перевірки, було встановлено порушення пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, у редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР підприємством занижено податок на прибуток на суму 322764,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2008 року на суму 204848,00 грн., за IV квартал 2008 року на суму 117916,00 грн.; пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР занижено податок на додану вартість всього в сумі 301551,00 грн. (а.с. 9-14).

Станом на день подання позову за відповідачем рахується сума податкового боргу, яка узгоджена та не сплачена відповідачем у відповідні строки в розмірі 888590,87 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Чернівці з метою стягнення податкового боргу направлялись платнику податків податкові повідомлення-рішення №0002310232/0, №0002300232/0, №0018160171/0 від 20 серпня 2009 року, які останній отримав 02.09.2009 року, податкову вимогу від 12 грудня 2011 року №2267, яку теж отримано відповідачем (а.с. 7-8).

20 грудня 2011 року відповідач подав до Державної податкової інспекції у м. Чернівці податкову декларацію з податку на додану вартість (а.с. 5-6).

Розмір заборгованості підтверджується також поданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 4).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пункт 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.203.1 та п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено в ході судового розгляду, органом державної податкової служби направлялась на адресу відповідача податкова вимога №2267 від 12.12.2011 року, яка на час розгляду адміністративної справи не оскаржена.

На момент розгляду справи узгоджена заборгованість, яка не сплачена відповідачем, становить 888590,87 грн.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості і не навів будь-яких обґрунтувань, які б вказували про відсутність заборгованості або ж спростовували доводи позивача.

Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Люкс" (ідентифікаційний код 31742457) податковий борг в сумі 888590,87 грн. на користь Державного бюджету України.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 11 квітня 2012 року

Суддя О.В. Боднарюк