Ухвала

від 17.04.2012 по справі 1233-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

УХВАЛА

17.04.2012№02-09 /1233-2012

Суддя господарського суду АР Крим Мокрушин В.І., розглянувши матеріали

За заявою кредитора - Малого колективного підприємства Фірма «ДЮБЕК», АР Крим, м.Феодосія

До боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД», АР Крим, м.Феодосія

Про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

13.04.2012 р. до Господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява Малого колективного підприємства Фірма «ДЮБЕК» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» в порядку передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство з наступних підстав.

Правовою підставою для порушення провадження по справі про банкрутство в порядку передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Мале колективне підприємство Фірма «ДЮБЕК» визначає наявність заборгованості у сумі 2078006,00 грн. Вказана заборгованість утворилась на підставі укладеного між Малим колективним підприємством Фірма «ДЮБЕК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» Договору № 1 від 21.05.2008 р. про постачання товару. Заборгованість також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2012 р. підписаного як ініціюючим кредитором, так і боржником. На думку ініціюючого кредитора вказані обставини свідчать про наявність безспірної заборгованості.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсними вимогами є таки вимоги, право на які виникло до порушення справи про банкрутство. До суми, яка надає право звернення кредитору із заявою про порушення справи про банкрутство не зараховуються суми штрафних санкцій та пені.

Однак, з урахуванням вищенаведених приписів чинного законодавства, суд не погоджується твердженням боржника щодо безспірності кредиторських вимог.

Суд зазначає, що Малим колективним підприємством Фірма «ДЮБЕК» не дотримано встановленого порядку щодо безспірності кредиторських вимог, наявності суми у розмірі трьохсот мінімальних заробітних плат та не дотримано трьох місячного строку незадоволення вимог кредитора після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виходячи з викладеного, дотримання вказаних умов є обов'язковим, відповідно до Закону про банкрутство, при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями) суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене цим Законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду у господарських судах України.

Суд звертає увагу на те, що положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачають можливості порушення справи про банкрутство, за відсутності безспірних вимог, які сукупно складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. На які-небудь особливості Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заявник не посилається, тобто заявник просить порушити процедуру банкрутства за загальною процедурою, за якою безспірні вимоги повинні складати не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що боржником при поданні заяви порушено вимоги викладені у ч.2 ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями), п.1 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), що є підставою для відмови у її прийнятті.

Крім того, згідно до положень п.3 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» (№ 3674-VI від 08.07.2011 р. із змінами і доповненнями) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» (№ 3674-VI від 08.07.2011 р. із змінами і доповненнями), ч.2 ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 р. № 2343-XII із змінами і доповненнями), п.1 ч.1 ст.62, 86 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

УХВАЛИВ:

· Відмовити у прийнятті заяви Малого колективного підприємства Фірма «ДЮБЕК» про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД».

· Повернути Малому колективному підприємству Фірма «ДЮБЕК» (вул.Першотравнева, 9, с.Насипне., м.Феодосія, АР Крим, 98180; ідентифікаційний код 23441652) з Державного бюджету м.Сімферополя (код платежу 22030001, рахунок 31211206783002, одержувач: Державний бюджет м. Сімферополь, ЄДРПОУ 38040558, банк одержувача: ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) 5365,00 грн. судового збору сплаченого за меморіальним ордером № 527_38 від 10.04.2012 р.

Додаток: матеріали заяви на 17 аркушах, у тому числі меморіальний ордер № 527_38 від 10.04.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.