Рішення

від 22.03.2012 по справі 5006/11/11/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.12 р. Справа № 5006/11/11/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Макогон Я.С., розглянув матеріали справи за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Синтез, планування і технології», м.Луганськ, ЄДРПОУ 32648725,

до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 00191158,

про стягнення 26 799,19 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Синтез, планування і технології», м.Луганськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 26 799,19 грн., у тому числі 20 627,44 грн. інфляційних витрат та 6 171,75 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на невиконання рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі 29/63 щодо сплати стягнутої даним процесуальним документом заборгованості станом на дату подання позовною заяви, внаслідок чого є підстави для стягнення інфляційних витрат та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору купівлі-продажу №4600031637/601 від 26.12.2007р. разом із специфікацією до нього, рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі №29/63, наказу на примусове виконання рішення суду від 23.11.2011р. по справі №29/63, а також розрахунок суми позовних вимог.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.525, 526, 530, 625, 664, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 61, 64, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України.

07.02.2012р. Позивачем, разом із поясненнями, надано банківську виписку по особовому рахунку останнього за 31.01.2012р.

09.12.2012р. представником Відповідача суду представлений відзив на позовну заяву, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» позовні вимоги не визнає у повному обсязі. При цьому, вважає наявними підстави для зменшення заявленої суми стягнення, та, разом з цим, просить застосовувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Представники Позивача та Відповідача в судове засідання 22.03.2012р. не з'явились. При цьому, останнім заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізнішу дату у зв'язку з неможливістю прийняти участь у судовому засіданні. Дане клопотання судом не задоволено, з огляду на його недоцільність та наявність можливості розглянути спір за наявними в справі матеріалами.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи - є преюдиціальними та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Синтез, планування і технології», м.Луганськ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості у розмірі 54 860,22грн.

Позовна заява прийнята судом до розгляду та порушено провадження по справі №29/63.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі №29/63 позовні вимоги Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Синтез, планування і технології", м.Луганськ, до Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості у розмірі 54 860,22 грн. задоволені у повному обсязі.

Відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16.08.2011р. та Вищого господарського суду України від 09.11.2011р., рішення першої інстанції від 05.07.2011р. по справі №29/63 залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі №29/63, яке набрало законної сили 16.08.2011р., видано наказ від 23.11.2011р. про примусове виконання наведеного процесуального документу.

20.01.2012р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 23.11.2011р. по справі 29/63, про що свідчить постанова Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ВП №30770877.

За змістом зазначеної постанови, Боржнику надано строк для добровільного виконання протягом сими днів.

Згідно платіжного доручення №3000437804 від 25.01.2012р. Відповідачем сплачено стягнуту заборгованість у сумі 54 860,22 грн. в повному розмірі.

Виходячи з банківської виписки по рахунку Позивача №26001014820420 з 31.01.2012р. по 31.01.2012р., копія якої є наявною у матеріалах справи, зарахована перерахована Відповідачем сума, в тому числі, у розмірі 54 860,22 грн. на користь Позивача згідно наказу господарського суду Донецької області від 23.11.2011р. по справі №29/63 31.01.2012р.

Статтею 124 Конституції України визначена обов'язковість виконання судових рішень на всій території України.

З даною нормою кореспондується ст.115 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що рішення, ухвали господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Отже, обов'язок виконання рішення виникає у Відповідача з моменту набрання ним законної сили.

Проте, як вбачається станом на дату складання позовної заяви (02.01.2012р.), судове рішення від 05.07.2011р. по справі №29/63 не виконано та борг не погашено.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки жодного платежу з моменту вирішення справи №29/63 за суттю і станом на 25.01.2012р. (дата сплати стягнених сум за рішенням від 05.07.2011р. по справі №29/63) не здійснено, Відповідачем визначене грошове зобов'язання не виконане, тобто є тривалим період прострочення.

Отже, враховуючи встановлений судом по справі №29/63 факт прострочення виконання зобов'язання щодо оплати поставленої продукції, а також приймаючи до уваги відсутність оплат по означену дату, вбачається прострочення виконання Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» грошового зобов'язання за договором №4600031637/601 від 26.12.2007р. у період, визначений Позивачем, а саме з 01.04.2008р. по 01.01.2012р., на суму основного боргу 54 860,22 грн.

Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок за вимогою кредитора сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, Позивачем за період з 01.04.2008р. по 01.01.2012р. нараховані 6 171,75 грн. 3% річних та за період з квітня 2008р. по грудень 2011р. інфляційні витрати у сумі 20 627,44 грн.

Перевіривши даний арифметичний розрахунок за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період і порядок їх нарахування, суд дійшов висновку, щодо задоволення 3% річних та інфляційних витрат у розмірі визначеному Позивачем.

Щодо клопотання Відповідача відносно зменшення суми позовних вимог, слід зазначити наступне.

Статтею 83 Господарського кодексу України встановлені права господарського суду щодо прийняття рішення. Суду надано право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству; виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони; зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому статтею 9 цього Кодексу або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах; стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону; відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Аналогічні положення щодо зменшення суми нарахованих штрафних санкцій містить ст.233 Господарського кодексу України.

Проте, враховуючи приписи наведених норм, право зменшення розміру 3% річних та інфляційних витрат, нарахованих на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, та які підлягають стягненню зі сторони, що порушила грошове зобов'язання, суду не представлено.

З огляду на викладене, зазначене клопотання Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» не підлягає задоволенню.

Одночасно, суд відмовляє у вимозі Відповідача застосувати до спірних відношень строк позовної давності, з огляду на наступне.

Статтею 256 ЦК України визначено поняття строку позовної давності. Відповідно до нього, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починяється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, які свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Право на позов виникає від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Також, відповідно до положень ч.2 та 3 ст.264 Цивільного кодексу України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має Позивач.

За приписами ст.266 Цивільного кодексу України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливає і до додаткової вимоги.

Отже, зважаючи на таке, при перериванні строку позовної давності до основної вимоги, позовна давність переривається і до додаткової.

У розумінні ст.625 Цивільного кодексу України, сплата 3% річних та інфляційних витрат є додаткової тривалою вимогою Позивача, як відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Факт звернення Позивача з позовом до Відповідача стосовно стягнення суми боргу, основної вимоги, 16.03.2011р. підтверджується рішенням господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі №29/63.

Одночасно, даним процесуальним резолютивним документом, встановлено, що строк позовної давності на день подання позовної заяви про стягнення 54 860,22 грн. - грошового зобов'язання за договором №4600031637/601 від 26.12.2007р. не закінчився.

Таким чином, з огляду на те, що позов до основної вимоги заявлено 16.03.2011р., а позов до додаткової вимоги подано до господарського суду Донецької області 20.01.2012року (штамп на поштовому конверті а.с.22), суд дійшов висновку, що Позивачем не було пропущено строку позовної давності і тому позовні вимоги Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Синтез, планування і технології», м.Луганськ, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Синтез, планування і технології», м.Луганськ, до Відповідача, Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 26 799,19 грн., у тому числі 20 627,44 грн. інфляційних витрат та 6 171,75 грн. 3% річних, задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Леперського, 1, ЄДРПОУ 00191158, р/р26002480020000 у ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Синтез, планування і технології» (91021, м.Луганськ, кв.Гайового, б.7, кв.12, ЄДРПОУ 32648725, п/р26001014820420 у ЛФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 304632) 26 799,19 грн., у тому числі 20 627,44 грн. інфляційних витрат та 6 171,75 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Леперського, 1, ЄДРПОУ 00191158, р/р26002480020000 у ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Синтез, планування і технології» (91021, м.Луганськ, кв.Гайового, б.7, кв.12, ЄДРПОУ 32648725, п/р26001014820420 у ЛФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 304632) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 609,50 грн.

4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

5. У судовому засіданні 22.03.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення підписано 27.03.2012р.

Суддя Соболєва С.М.