Рішення

від 03.04.2012 по справі 15/5005/2628/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.04.12р. Справа № 15/5005/2628/2012 За позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "ЛЕВІС", м. Дніпропетровськ

про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 10.07.07р.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від прокуратури: Лобода Н.М., посвідчення №02

від позивача: не з'явився

від: відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "ЛЕВІ" (далі-відповідач), у якому просить внести зміни до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки від 10.07.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем, посвідченого нотаріусом ДМНО ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 4549 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040710400622 від 17.10.2007 року, виклавши його в наступній редакції:

"п.4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

Ухвалою господарського суду від 21.03.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 17.04.12р.

17.04.12р. в судовому засіданні прокурор заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі. Крім того, надав для долучення до матеріалів справи докази в підтвердження повноважень прокурора., який підписав позову заяву (а.с.32-33).

Повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 26).

Суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився без поважних причин.

Але, 03.04.12р. до господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі в зв'язку з неоднозначною практикою Вищого господарського суду України стосовно розгляду подібних спорів (а.с.28).

Господарський суд вважає за необхідним відхилити клопотання позивача про зупинення провадження у справі, оскільки зазначені обставини не є підставою для зупинення провадження у справі, відповідно до вимог ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт, який було повернуто поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання" (а.с.25).

Господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.30-31) стосовно державної реєстрації відповідача, згідно якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, на яку судом направлялася ухвала господарського суду від 21.03.12р. про порушення провадження у справі, але була повернута поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання".

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що судом було зроблено усі необхідні дії для повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи, а з огляду на те, що конверт з ухвалою суду від 21.03.12р. направлений на адресу відповідача повернувся за закінченням терміну зберігання, який складає місяць, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.07р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір оренди землі (далі-Договір) (а.с.14-21), відповідно до п.1.1 якого, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул.Бажова,11-А (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:146:0010.

Згідно п.1.2 Договору, цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.10.5 (підприємства іншої промисловості).

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 29.12.06р. №96/9 та від 25.04.07р. №104/14 (п.1.3 Договору).

Пунктом 2.1 Договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,0842 га, площа частки за яку справляється орендна плата становить 24,88% або 0,0209 га.

На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки (п.2.2 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 306 799,78 грн. (п.2.3 Договору).

Як зазначено у п.3.1 Договору, договір укладено на п`ятнадцять років.

Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях)

з урахуванням п.2.1 цього Договору, у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3 (п.4.1 Договору).

Згідно п.4.5 Договору, орендна плата вноситься відповідачем, незалежно від результатів діяльності відповідача у розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок позивача: Дніпропетровська міська рада р/р 33216812700003, відкритий у відділенні Держказначейства за місцезнаходженням земельної ділянки в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24244876, МФО 805012, код платежу 13050200, і на майбутній період вноситься в термін не більше одного календарного року. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою із розрахунку тривалості місяця у 30 днів.

Відповідно до п.4.8 Договору, розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- змін у цільовому використанні земельної ділянки;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини відповідача, що підтверджується документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Прокурор посилаючись на ст. 288 Податкового кодексу України зазначає, що у зв'язку із зміною законодавства виникла необхідність внести зміни у Договір укладений між позивачем та відповідачем.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір річної орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення (інші категорії земель), які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншим ніж трикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим кодексом.

Прокурор зазначає про те, що з метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. (а.с.22), п.1 якого встановлено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Крім того, прокурор посилається на те, що міський голова, звертався до орендарів земельних ділянок в офіційному повідомленні шляхом публікації статті в газеті "Наше місто" від 22.02.2011р. №26 (а.с.23-24) з пропозицією привести договори у відповідність до вимог чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, прокурор просить суд внести зміни до пункту 4.1 Договору оренди земельної ділянки від 10.07.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем, посвідченого нотаріусом ДМНО ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 4549 зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040710400622 від 17.10.2007 року, виклавши його в наступній редакції: "п.4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

При викладених обставинах вимоги прокурора слід визнати обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" внесені зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", а саме у частині другій слова "до Закону України "Про плату за землю" замінено словами "до Податкового кодексу України", а частину четверту, п'яту та сьому виключено. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України.

02.12.2010 року прийнято Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 Податкового кодексу України).

Пунктом 288.5. Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та більшою ніж 12% нормативної грошової оцінки.

Після проведення господарським судом детального аналізу умов укладеного між сторонами у справі спірного договору оренди землі на їх відповідність Податковому кодексу України встановлено, що Договір в частині встановленої річної орендної плати суперечить (не відповідає) вимогам чинного законодавства, оскільки розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

В той же час, прокурор вважає, що прийняття нового законодавства, яким внесено зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до спірного договору оренди земельної ділянки, що є причиною спору.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 759, 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі," орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, як зазначено у ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, які подаються в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

Між тим, господарський суд вважає за необхідне вказати на те, що укладений між позивачем та відповідачем спірний договір оренди земельних ділянок передбачає можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України щодо застосування відповідних норм матеріального права у подібних правовідносинах, наведеною в постанові ВСУ від 27.12.10р., винесеній за заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.06.10р. у справі № 27/15-10, яка в силу ст. 111 28 ГПК України є обов'язковою для господарського суду.

Враховуючи, що відбулась зміна законодавства України, зокрема, щодо визначення розміру орендної плати за користування землею, отже і позовні вимоги щодо внесення змін у спірний Договір підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позовну.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 6, 509, 632, 651, 653, 654, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, Податковим кодексом України, Законом України "Про оренду землі", ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 79, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Клопотання Дніпропетровської міської ради про зупинення провадження у справі - відхилити.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Внести зміни, з дня набрання рішенням законної сили, до пункту 4.1. договору оренди землі від 10.07.2007р., укладеного між Дніпропетровською міською радою (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 75, ЄДРПОУ 26510514) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією "ЛЕВІС" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Бажова, буд.11а, ЄДРПОУ 19094558), посвідченого нотаріусом ДМНО ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 4549 та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040710400622 від 17.10.2007 року, виклавши його в наступній редакції:

"п.4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "ЛЕВІС" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Бажова, буд. 11а, ЄДРПОУ 19094558), в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.2") судовий збір в розмірі 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 18.04.12р.