Ухвала

від 02.04.2012 по справі 5009/1002/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 16/34/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

02.04.12 справа № 5009/1002/12

м.Запоріжжя

Кредитор - Державна податкова інспекція у Василівському районі Запорізької області (71600, м.Василівка Запорізької області, вул.Чекістів, 9)

Боржник -фермерське господарство "Івіста-2007" (71670, с.Мала Білозерка Василівського району Запорізької області, вул.Піонерська, 62, код ЄДРПОУ 34986588)

про банкрутство

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від кредитора -не з'явився

від боржника - не з'явився

ВСТАНОВЛЕНО:

ДПІ у Василівському районі Запорізької області на підставі ст.52 Закону України Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство фермерського господарства "Івіста-2007".

Ухвалою від 19.03.2012 заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі про банкрутство № 5009/1002/12, справі присвоєно номер провадження 16/34/12, судове засідання призначено на 02.04.2012.

02.04.2012 за результатами розгляду справи винесено ухвалу.

Боржник відзив на заяву суду не направив, що відповідно до ч.12 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не зупиняє провадження у справі. Уповноважений представник боржника в судове засідання не з'явився, витребувані документи боржником не надані. Про місце і час розгляду справи боржник повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення ухвали про порушення провадження у даній справі за вказаною кредитором згідно даних ЄДР адресою.

Кредитор вимоги ухвали господарського суду від 19.03.2012 про порушення даної справи не виконав, не представив витребуваних документів та матеріалів, необхідних для розгляду справи, зокрема доказів прийняття ДПІ усіх передбачених законом заходів до отримання заборгованості боржника. Уповноважений представник кредитора в засідання суду не з'явився. Будь-яких клопотань чи заяв від кредитора до суду не надходило. Про місце і час розгляду справи кредитор повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення ухвали про порушення провадження у даній справі за вказаною ним адресою.

У відповідності до ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Сторони правом на захист своїх прав та інтересів не скористалися.

Справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для прийняття рішення.

Оцінивши матеріали та обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню з огляду на таке.

На обґрунтування подання заяви кредитор вказав на наявну у боржника станом на 28.02.2012 податкову заборгованість в розмірі 5451,00 грн., на неможливість її погашення через відсутність грошових коштів та майна боржника, а також на неподання з 01.05.2008 боржником податкової звітності.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон "Про відновлення платоспроможності…"), на якій ґрунтується заява кредитора, відсутність суб'єкта підприємницької діяльності за місцезнаходженням, ненадання протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності, наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, є підставами для визнання боржника банкрутом незалежно від розміру вимог кредитора.

Отже, умовою здійснення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою є існування передбачених вищеназваною статтею обставин чи інших обставин, які б засвідчували факт нездійснення боржником підприємницької діяльності у зв`язку з його відсутністю.

Згідно з приписами ч.ч.1, 3 ст.18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отриманий судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців свідчить про те, що запису про відсутність ФГ "Івіста" за місцезнаходженням ЄДР не містить, а відтак доказ відсутності боржника за місцезнаходженням не має місця.

В доданій до заяви довідці кредитора від 27.02.2012 зазначається, що боржник з 01.05.2008 податкову звітність не подає та не з'являється на виклики до ДПІ.

Разом з тим, представлені акти про результати невиїзних документальних перевірок своєчасності подання податкової звітності, складені ДПІ у період з квітня 2008 року по лютий 2012 року, а також повідомлення про вручення поштових відправлень свідчать про отримання актів від імені боржника.

Причому в актах за період з листопада 2008 року по лютий 2011 однозначно зазначено, що перевірки проводилися у присутності керівника ФГ "Івіста" ОСОБА_1, поля "підпис керівника" є заповненими.

Подальші акти, складені в червні, листопаді 2011 року, лютому 2012 року відомостей про проведення перевірок у присутності представника боржника не містять, проте зміст актів засвідчує їх підписання та отримання керівником боржника.

Надані повідомлення про вручення поштових відправлень також свідчать про отримання боржником актів ДПІ, першої та другої податкових вимог, а також податкових повідомлень-рішень.

З такого слідує безпідставність тверджень кредитора про відсутність боржника та неявку на виклики ДПІ.

Не можна залишити поза увагою, що визначена кредитором сума податкового боргу боржника в загальному розмірі 5451,00 грн. складається з основного платежу у розмірі 10,00 грн., який виник на підставі самостійно поданої боржником 09.11.2008 декларації за 3 квартал 2008 року, а решта сума -5441,00 грн. уявляє собою штрафні санкції, нараховані кредитором у подальшому за результатами перевірок за неподання податкової звітності.

Тому слід зауважити, що відповідно до приписів ч.10 ст.7 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ограни державної податкової служби повинні представити докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку, з чого слідує, що органи ДПС повинні обґрунтувати та довести, що вжиті до отримання заборгованості боржника заходи є вичерпаними та в результаті здійснених заходів стягнення заборгованості виявилося неможливим.

Як встановлено матеріалами справи, після прийняття Василівською ДПІ рішення № 16 від 16.09.2008 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу активи боржника підлягали опису, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно з актами описів 09.12.2008 та 05.06.2008 реєструвалося право податкової застави, що підтверджується отриманим судом витягом з реєстру від 02.04.2012.

При цьому, згідно з наданим кредитором актом опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 17.05.2009 ДПІ у Василівському районі було описано активи боржника на суму 800 грн.

Як вже було звернуто увагу вище, сума заборгованості боржника за основними платежами складає 10,00 грн., проте доказів застосування заходів до погашення цієї заборгованості в межах наданих повноважень кредитором не надано, хоча із приведеного вбачається існування для того реальної можливості.

До речі, згідно з обліковими даними кредитора лише 21.02.2011 були закриті рахунки боржника, що відкривалися в ЗРУ ПАТ КБ "ПриватБанк".

Також кредитором не надано доказів вжиття заходів до стягнення заборгованості боржника у примусовому порядку через органи державної виконавчої служби, доказів звернення до суду за стягненням податкової заборгованості.

Але ж у будь-якому разі безумовною підставою здійснення провадження у справі про банкрутство є, поряд з іншим, неплатоспроможність боржника.

Слід визнати, що неможливість стягнення заборгованості боржника за основним зобов'язанням внаслідок неплатоспроможності спростовується матеріалами справи.

Щодо штрафних санкцій слід зазначити наступне.

Згідно з абз.7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності... " грошове зобов'язання -це зобов'язання сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до господарського-правового або цивільно-правового договору та інших підставах, передбачених господарським або цивільним законодавством України.

Тією ж нормою визначено коло зобов'язань, які не включаються до складу грошових зобов'язань. До складу грошових зобов'язань, зокрема, не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Тобто заявлена кредиторами сума штрафних санкцій та пені не може вважатися судом грошовим зобов'язанням боржника в розумінні статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності...".

Закон України "Про відновлення платоспроможності..." не відносить суми штрафів, пені і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, згідно з п.п.14.1.95 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України до кола кредиторів у розумінні цього Кодексу відносяться юридичні, фізичні особи, які мають підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи -щодо податків і зборів.

З таким співвідноситься ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності...", у значенні якої кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів).

Вичерпні переліки загальнодержавних та місцевих податків та зборів встановлені у ст.ст.9, 10 Податкового кодексу України і згідно з переліками суми штрафних санкцій, застосованих за порушення податкового законодавства, до податків чи зборів не відносяться.

Згідно з п.9.4 ст.9 та п.10.5 ст.10 Податкового кодексу України установлення як загальнодержавних, так місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Також не відносив до податків чи зборів (обов'язкових платежів) суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення податкового законодавства, діючий до 01.01.2011 Закону України "Про систему оподаткування".

В даному випадку вимоги кредитора, за винятком 10,00 грн. основних платежів, є фінансовими санкціями, застосованими за порушення податкового законодавства -за неподання податкової звітності, та не є платежами, пов'язаними з несплатою обов'язкового податку чи збору внаслідок такої неможливості через неплатоспроможність.

Натомість, як вже зазначалося вище, ДПІ мало достатніх можливостей до отримання цієї податкової заборгованості.

З врахуванням викладеного вище, слід визнати, що представленими матеріалами не підтверджується вжиття кредитором належних заходів до стягнення (погашення) заборгованості боржника зі сплати податку та неможливість такого стягнення (погашення) без застосування процедури банкрутства, також не підтверджується неплатоспроможність боржника та його відсутність у розумінні Закону "Про відновлення платоспроможності...", що виключає підстави для здійснення провадження у справі про банкрутство ФГ "Івіста-2007" за спрощеною процедурою банкрутства відсутнього боржника.

Також відсутні підстави для здійснення провадження у справі про банкрутство ФГ "Івіста-2007" за загальної процедурою.

Внаслідок такого, провадження у справі підлягає припиненню в силу п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.1-1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Примірники даної ухвали надіслати кредитору, боржнику, державному реєстратору Василівської райдержадміністрації, відділу з питань банкрутства ГУЮ у Запорізькій області.

Суддя Р.Ніколаєнко