cpg1251 номер провадження справи 7/16/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.12 Справа № 5009/487/12
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельної компанії "Поділля", м. Запоріжжя
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 010-01/7411 від 12.09.2011р.
від відповідача: не з'явився.
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельної компанії "Поділля" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 33597,81 грн. боргу, яка складається з 32150грн. 84 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1293 грн. 89 коп. пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 24.01.2011р. по 13.01.2012р., 153 грн. 08 коп. пені за несвоєчасне погашення плати за управління кредитом за період з 24.01.2011р. по 13.01.2012р.
Ухвалою суду від 07.02.2012 р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 12.03.2012р. Судове засідання відкладалось до 29.03.2012р., 09.04.2012р.
Ухвали суду були направлені на адреси сторін, згідно зроблених судом спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Від відповідача поштовим відділенням, з відміткою "за зазначеною адресою не значиться", було повернуто ухвали про порушення провадження по справі № 5009/487/12 від 07.02.2012р. та відкладення судового засідання від 12.03.2012р., 29.03.2012р.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (абзац шостий статті 1 в редакції Закону N 2452-ІУ (2452-15) від 03.03.2005р.).
Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, дата до них "є внесено відповідних змін.
Також у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 N 17 ( у5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 1.3/6-49/5710).
Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином були сповіщенні судом про час і місце судового засідання.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
21.03.2012р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 35342 грн. 77 коп. суми простроченої заборгованості за кредитним договором, яка складається з 32150грн. 84коп. заборгованості за кредитом, 1392грн. 98 коп. заборгованості за відсотками за період з 01.01.2012р. по 29.02.2012р., 334 грн. 00коп. простроченої заборгованості з плати за управління кредитом за період з 01.01.2012р. по 29.02.2012р., 1308грн. 92 коп. пені за порушення строків погашення відсотків, 156грн. 03 коп. пені за порушення строків погашення за управління кредитом.
Зава подана відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.
Спір розглядається в сумі 35342 грн. 77 коп.
Представник відповідача в судове засідання, продовжене 09.04.2012р. не з'явився повторно. Відповідач повторно не виконав вимоги суду, витребувані документи суду не надав, повноважного представника для участі в судовому процесі, правом на захист своїх інтересів не скористався.
Відповідач по справі № 5009/487/12 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст.28 ГПК України, керівник підприємства зобов'язаний направити компетентного представника в судове засідання, чи особисто прийняти участь в судовому засіданні.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.
Судовий процес здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.
Розгляд справи закінчено 09.04.2012р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Правовідносини, які склалися між сторонами на підставі кредитного договору є господарськими.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, та в якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
13 серпня 2008р. року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Поділля»(далі - відповідач) та Публічним (тоді - Відкритим) акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»в особі керуючого філії АТ «Укрексімбанк»у м. Запоріжжі (далі - позивач) було укладено
кредитний договір № 75608К14/20 (надалі - кредитний договір).
Згідно пунктів 3.2.1., 3.2.2., 3.2.5 договору, позичальнику було відкрито кредитну лінію в сумі 200 000,00 грн., з кінцевим строком погашення 10серпня 2009р.
Як передбачено п. 3.2.5. кредитного договору за користування кредитом відповідач повинний сплачувати щомісячно позивачу проценти в розмірі 17,9% річних (19,5 % річних в редакції додаткового договору № 75608К14/20-1 від 01.12.2008р.).
Згідно з п. 3.2.7. кредитного договору, розмір плати за управління кредитом становить 167,00 грн. на місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до п.п. 3.5.1. кредитного договору, позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі зазначено в п. 3.2 договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів період нарахування процентів на основа банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди.
Відповідно до п. .4.1.1 договору, плату за управління кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 договору. Плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управляння кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, на рахунок, зазначений в п. 3.8 договору. Плата за управління кредитом за останній період нарахування плати за управління підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 1054 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається та позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач отримав кредит в повному обсязі, проте, в порушення умов кредитного договору, кредит у визначений договором термін не погасив.
Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 075-27/4375 від 13.08.2009р. щодо сплати кредитної заборгованості. Дана вимога відповідачем залишена без задоволення.
У зв'язку з цим позивач звернув стягнення на предмет іпотеки, що забезпечував виконання кредитного договору. При цьому реалізація предмету іпотеки не призвела до повного погашення кредитної заборгованості.
Сума заборгованості за кредитом складає 32150 грн. 84 коп., заборгованість по процентам за період з 01.01.2012р. по 29.02.2012р. складає 1392грн. 98 коп., сума простроченої заборгованості з плати за управління кредитом, за період з 01.01.2012р. по 29.02.2012р. складає 334 грн. 00 коп., пред'явлені до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкції на підставі і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання та у разі порушення настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 229 ГК України, ст. 625 ЦК України, боржник у разі порушення грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.
Ст.. ст. 230 ГК України штрафними санкціями визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі тощо.
На підставі п.6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
На підставі п. 3.2.10 договору, розмір пені за прострочення позичальник платежів за цим договором: подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з 7.1., 7.2 кредитного договору, позивач за прострочку сплати відповідних платежів нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.
Позивачем пред'явлена до стягнення сума пені за порушення строків погашення процентів за період з 24.01.2011р. по 15.03.2012р., яка складає 1308 грн. 92 коп. та сума пені за порушення строків погашення плати за управління кредитом, за період з 24.01.2011р. по 15.03.2012р., яка складає 156 грн. 03коп.
Враховуючи вищевикладене, пред'явлені до стягнення суми пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 230-232 ГК України; ст. ст. 1, 3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельної компанії "Поділля" задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою від повільністю «Торгівельна компанія»«Поділля», 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 70, к. 37 (ЄДРПОУ 35345229) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно -імпортний банк України, м. Київ в особі філії АТ «Укрсіббанк»у м. Запоріжжі, 69095, пр. Леніна, 111-а, м. Запоріжжя (ЄДРПОУ 24905013, р/р 373916375 в філії АТ «Укрсіббанк»у м. Запоріжжі, МФО 313979) 32150 (тридцять дві тисячі сто п'ятдесят) грн. 84коп. заборгованості за кредитом, 1392 (одна тисяча триста дев'яносто дві)грн. 98 коп. заборгованості за відсотками, 334 (триста тридцять чотири) грн. 00коп. простроченої заборгованості з плати за управління кредитом, 1308 (одна тисяча триста вісім)грн. 92 коп. пені за порушення строків погашення відсотків, 156 (сто п'ятдесят шість)грн. 03 коп. пені за порушення строків погашення за управління кредитом, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання рішення «13»квітня 2012р.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2012 |
Оприлюднено | 21.04.2012 |
Номер документу | 23539875 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Кутіщева-Арнет Н.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні