Ухвала

від 12.04.2012 по справі 5020-371/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

12 квітня 2012 року справа № 5020-371/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши заяву

Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя

(вул. Карантинна, 16-56, місто Севастополь, 99008)

до Політичної партії «Севастопольська міська організація всеукраїнської партії духовності і патріотизму»

(пр.Ген.Острякова, 15 кв.69, місто Севастополь, 99029, код ЄДРПОУ 26359247)

про визнання відсутнього боржника банкрутом,

за участю представників:

ініціюючого кредитора -ОСОБА_1, довіреність №5665/09 від 27.09.2011;

боржника - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя (далі -ініціюючий кредитор) звернулась до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання відсутнього боржника, Політичної партії «Севастопольська міська організація всеукраїнської партії духовності і патріотизму», банкрутом.

Заява про визнання банкрутом боржника подана в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі -Закон ), та мотивована неспроможністю останнього виконати грошові зобов'язання перед ініціюючим кредитором на суму 510,00 грн.

Ухвалою від 04.04.2012 порушено провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

Боржник у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, відзив на заяву про визнання його банкрутом не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд вважає за можливим розглянути справу у відсутності представника боржника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ініціюючого кредитора, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Політична партія «Севастопольська міська організація всеукраїнської партії духовності і патріотизму»(код ЄДРПОУ 26359247) зареєстрована Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя 12.03.2003, зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, боржник зареєстрований за адресою: пр.Ген.Острякова, 15 кв.69, місто Севастополь, 99029.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України у Ленінському район м.Севастополя №772 від 16.11.2004 до Політичної партії «Севастопольська міська організація всеукраїнської партії духовності і патріотизму»застосовані штрафні санкції за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, у розмірі 170,00 грн.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України у Ленінському район м.Севастополя №935 від 14.12.2004 до Політичної партії «Севастопольська міська організація всеукраїнської партії духовності і патріотизму»застосовані штрафні санкції за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, у розмірі 340,00 грн.

Зазначені рішення були отримані уповноваженою особою боржника, але у встановлений строк фінансові санкції не сплачені (а.с.11, 12, зворотній бік).

Згідно зі статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суми страхових внесків, своєчасно не сплачених страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) по сплаті страхових внесків. Органи Пенсійного фонду направляють страхувальникам, які мають недоїмку, вимоги про сплату.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги про сплату боргу № Ю-636У від 16.11.2004 та № Ю-636У від 14.12.2004 були направлені для примусового виконання до Відділу Державної виконавчої служи Ленінського районного управління юстиції міста Севастополя.

Постановами Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції міста Севастополя від 30.12.2011 вказані вимоги були повернуті стягувачу на підставі пункту 5 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з тим, що неможливо встановити місцезнаходження боржника (а.с.7, 9). Отже, заборгованість за вимогами № Ю-636У від 16.11.2004 та № Ю-636У від 14.12.2004 не погашена та складає загалом 510,00 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України у Ленінському район м.Севастополя та докази неплатоспроможності боржника ґрунтуються на вимогах про сплату боргу -штрафних санкцій.

Відповідно до частини другої статті 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 Закону визначено значення термінів, зокрема:

неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

грошове зобов'язання - зобов'язанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується.

безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно із частиною першою вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті, справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, у суді має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Виходячи з викладеного, частина третя статті 6 Закону є загальною, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За таких обставин, Закон не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою, за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Тобто, подаючи заяву про визнання боржника банкрутом, ініціюючий кредитор зобов'язаний додати до заяви докази, які б підтверджували безспірність вимог, в розумінні Закону.

Слід зазначити, що при розгляді наявного питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою у відповідності до статті 52 Закону, існують дві особливості, а саме - справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого частиною третьою статті 6 Закону, встановленого для їх погашення, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі вимоги до складу вимог ініціюючого кредитора, регулюються загальними нормами Закону.

Судом встановлено, що грошові вимоги Управління Пенсійного Фонду України у Ленінському районі м.Севастополя до Політичної партії «Севастопольська міська організація всеукраїнської партії духовності і патріотизму»складаються зі штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що сума штрафу не може бути зарахована до складу грошових зобов'язань боржника при порушенні справи про банкрутство, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України «Про систему оподаткування»(у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно із положеннями статті 13 цього Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України «Про систему оподаткування», сплаті не підлягають.

Суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються за порушення податкового законодавства, Закон України «Про систему оподаткування»до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів) не відносить. Тому, суми штрафних санкцій не зараховуються до складу безспірних вимог кредитора, які можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки безспірні вимоги, згідно загальних положень Закону, в такому випадку, можуть складатись із суми заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що передбачені статтями 14 і 15 Закону України «Про систему оподаткування».

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№ 15 від 18.12.2009.

Виходячи з вимог частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Управлінням Пенсійного Фонду України у Ленінському районі м.Севастополя не надано доказів безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора відповідно до Закону, оскільки сума штрафу не зараховується до складу безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Разом з тим, встановлення судом обставин відсутності належних доказів в обґрунтування наявності безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора, що є головною умовою для порушення процедури банкрутства, виключає необхідність дослідження судами однієї з додаткових умов для здійснення провадження з особливостями статті 52 Закону (обставин відсутності боржника за адресою місцезнаходження або ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, або встановлення інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника).

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для визнання боржника банкрутом в порядку, передбаченому статтею 52 Закону.

У пункті 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№ 15 від 18.12.2009 зазначено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство.

У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що провадження у справі за заявою Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя про визнання банкрутом відсутнього боржника - Політичної партії «Севастопольська міська організація всеукраїнської партії духовності і патріотизму», підлягає припиненню.

Керуючись пунктом 7 частини першої статті 40, статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктом 1 1 частини першої статті 80, стаття 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі за заявою Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя про визнання банкрутом відсутнього боржника - Політичної партії «Севастопольська міська організація всеукраїнської партії духовності і патріотизму», припинити.

2. Зобов'язати Державного реєстратора Ленінської районної державної адміністрації м.Севастополя внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України відповідний запис про припинення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника - Політичної партії «Севастопольська міська організація всеукраїнської партії духовності і патріотизму», докази надати суду.

3. Копії даної ухвали направити кредитору, боржнику, Головному управлінню юстиції у м.Севастополі, Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в місті Севастополі, Державному реєстратору Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя.

СуддяпідписО.О.Єфременко