Ухвала

від 12.03.2012 по справі 2а-11463/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11463/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Грибан І.О. та Грищенко Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Київська компанія оптового ринку»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0012461503/0 від 26.08.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено невідповідності законодавству проведених позивачем розрахунків та нарахованого розміру земельного податку за спірний період.

З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є землекористувачем в Оболонському районі м. Києва по земельним ділянкам площею 491,08 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. ІО. Кондратюка, 2-а (кадастровий номер 78:011:062; землі комерційного використання) та площею 851,11 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Малиновського, 25 (кадастровий номер 78:093:015; землі комерційного використання), що підтверджується витягами з технічної документації відповідно № Ю-02591/2007 від 02.10.2007 р. та № Ю-02557/2007, нормативна грошова оцінка яких складає, 1065704,99 грн. та 2721426,78 грн.

06.01.2009 року позивачем до податкового органу подано податковий розрахунок земельного податку, відповідно до якого у 2009 році підлягало до сплати земельного податку у розмірі 44849,35 грн. (1% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок).

Контролюючим органом було проведено камеральну перевірку податкового розрахунку земельного податку ВАТ «Київська компанія оптового ринку за період з 01.01.2009 по 30.07.2009, про що складено акт перевірки № 2929/15-306 від 30.072011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 2 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 року № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві».

За наслідком складення вищезазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0012461503/0 від 26.08.2009, яким позивачу донараховано суму зобов'язання із земельного податку у розмірі 22424,70 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1121,24 грн.

Спеціальним Законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю».

Згідно ст.2 Закону України «Про плату за землю», плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про плату за землю», ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Статтею 5 зазначеного Закону передбачено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставку земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Згідно з пунктом 2 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 року № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»з 1 квітня 2009 року плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

За правилами статті 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Проте, 27.09.2010 року Постановою Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 2а-332/10 визнано незаконним і нечинним з моменту прийняття п. 2 Рішення Київської міської ради ІІ сесії VI скликання від 25.12.2008 року №944/944 «Про врегулювання питань користування земельними ділянками в місті Києві».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 року у справі №2-а-332/10, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2010 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.09.2011 року постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 року залишено без змін

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, п. 2 рішення Київської міської Ради від 25 грудня 2008 року №944/944 «Про врегулювання питань користування земельними ділянками в місті Києві», на підставі якого відповідачем було винесено спірне податкове повідомлення -рішення є на сьогоднішній день незаконним і нечинним з моменту прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, позивач у відповідності до чинного законодавства України сплатив земельний податок згідно вимог Закону України «Про плату за землю», а податкове повідомлення-рішення від № 0012461503/0 від 26.08.2009 року є неправомірним та таким, що суперечить діючим нормам чинного законодавства України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення -рішення № 0012461503/0 від 26.08.2009 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються, оскільки вони вже були предметом розгляду суду першої інстанції і їм дано належну правову оцінку.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Грибан І.О.

Грищенко Т.М.