Ухвала

від 13.03.2012 по справі 2а/2570/3486/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/3486/11 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Гром Л.М.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Пласт-а-пак»до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2011 року позивач звернувся в Чернігівський окружний адміністративний суд з позовом до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень від 18.04.2011 року № 0000172340 та № 0000162340 протиправними та скасувати вказані податкові повідомлення -рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що правовідносини зі спірними право чинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на відсутність документального підтвердження реальності операцій з придбання товарів, місцезнаходження постачальників товарів, наявність у них трудових ресурсів, іншого майна (відповідного кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної, економічної діяльності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову -залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ВП Пласт-а-пак»зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 25.04.2007 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.07.2011 року.

На підставі направлення від 14.03.2011 року № 95, відповідно до наказу начальника Чернігівської МДПІ від 04.03.2011 № 133 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 1 квартал 2011 року співробітниками Чернігівської МДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ВП Пласт-а-пак»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, про що складено акт від 01.04.2011 року № 91/23-34831963.

В акті перевірки від 01.04.2011 року № 91/23-34831963 встановлено порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 35912,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 рік в сумі 21899,00 грн. та за 2 квартал 2010 року в сумі 14013,00 грн., та підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 28918,00 грн., в т.ч. за січень 2010 року-2625,00 грн., за лютий 2010 року-3336,00 грн., за березень 2010 року-11558,00 грн., за квітень 2010 року-11245,00 грн., за травень 2010 року-154,00 грн.

За висновками акта перевірки Чернігівською МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 18.04.2011 року: № 0000172340, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 28883,00 грн. за основним платежем та 7229,50 грн. за штрафними санкціями; № 0000162340, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 35912,00 грн. за основним платежем та 8978,00 грн. за штрафними санкціями.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТОВ «ВП Пласт-а-пак»до ДПА в Чернігівській області. Рішенням ДПА в Чернігівській області залишено без змін податкові повідомлення-рішення Чернігівської МДПІ від 18.04.2011 року № 0000172340 та № 0000162340, а скаргу позивача-без задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ВП Пласт-а-пак» включило до валових витрат витрати з придбання товарів та послуг від ТОВ «АВ «Скайт»(код ЄДРПОУ-36798258), ТОВ «Маркет Стандарт»(код ЄДРПОУ-36633445) та ТОВ «Промисловий форум «Добробут»(код ЄДРПОУ-36309553). Позивачем включено у 1 кварталі 2010 року до складу валових витрат суму 74471,67 грн. за продукцію, отриману від ТОВ «Маркет Стандарт», та суму 13125,00 грн. за послуги, отримані від ТОВ «Промисловий форум «Добробут». У 2 кварталі 2010 року включено до валових витрат витрати на суму 56050,00 грн. за продукцію, отриману від ТОВ «АВ «Скайт».

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, визначається, як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість продавця) свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними. Податкові накладні відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до наступних висновки, з якими погоджується колегія суддів.

Матеріалами справи підтверджується, що договори укладені між позивачем та ТОВ «АВ «Скайт», ТОВ «Маркет Стандарт», ТОВ «Промисловий форум «Добробут» мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був переданий, послуги надані, оплата проведена, договори виконані сторонами в повному обсязі.

Висновки, наведені в акті перевірки, щодо фіктивності контрагентів позивача спростовуються постановою про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом створення та реєстрації ТОВ «Промисловий форум «Добробут», ТОВ «АВ «Скайт»від 09.12.2010 року та постановою про закриття кримінальної справи від 09.12.2010 року в частині створення фіктивного підприємництва ТОВ «Промисловий форум «Добробут».

Позивачем надано копії судових рішень по контрагентам, як доказ того, що підприємства не є фіктивними, вони існують, ведуть судові справи з податковими органами, а, отже, їх місцезнаходження відоме тим територіальним податковим інспекціям, в яких вони зареєстровані.

На момент здійснення правовідносин вищевказані підприємства-контрагенти позивача (ТОВ «Промисловий форум «Добробут», ТОВ «Маркет Стандарт»та ТОВ «АВ «Скайт») були зареєстровані як юридичні особи та платники податків, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин підприємства-контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та платники податків.

Договори поставки плівки ПЕТ та гофрокоробу з ТОВ «Маркет Стандарт»та ТОВ «АВ «Скайт»були укладені позивачем з метою отримання продукції для їх подальшого використання як сировини, тобто у позивача була мета використати товар (плівку ПЕТ та гофрокороб), що ним придбаний, у своєму виробництві незалежно від фактичних результатів такого використання.

Укладення правочину ТОВ "ВП Пласт-а-пак" з ТОВ «Промисловий форум «Добробут»про надання юридичних послуг зумовлено тим, що у штаті ТОВ "ВП Пласт-а-пак" відсутній юрист, судові справи за участю позивача слухались в м. Києві, тому позивачем в якості виконавця для надання юридичних послуг для ведення справи в апеляційній та касаційній інстанції обрано саме ТОВ «Промисловий форум «Добробут», що знаходить в м. Києві, що підтверджує, крім наданих податкової накладної та акту здачі-прийняття робіт (послуг), реальність надання юридичних послуг.

Враховуючи вищевикладене та наявність у позивача видаткових накладних, податкових накладних, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), регістрів бухгалтерського обліку, які підтверджують факт отримання товарів, послуг, та платіжних документів щодо оплати цих товарів, послуг на користь контрагентів, які містяться в матеріалах справи, висновок про віднесення до валових витрат позивача витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами є безпідставним.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 19 березня 2012 року.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.