Постанова

від 17.04.2012 по справі 2а/0270/1329/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

17 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1329/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара Павла Анатолійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Войнаровської Ірини Анатоліївни

прокурора: Мельниченка В.М.

представника позивача: Грабара С.А.

представника відповідача: Тхорика Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції

до: закритого акціонерного товариства "Южагропром"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

22 березня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції до закритого акціонерного товариства "Южагропром" про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду відповідач має заборгованість перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб в сумі 5754,87 грн. Дана заборгованість виникла у зв'язку із частковою сплатою відповідачем грошових зобов'язань визначених у податкових деклараціях по земельному податку з юридичних осіб, несплати штрафних санкцій та пені.

Вищезазначену заборгованість відповідач в добровільному порядку не сплачує, а тому позивач звернувся до суду за її примусовим стягненням.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в ході судового засідання заперечив проти задоволення адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вислухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію юридичної особи, ЗАТ "Южагропром" зареєстроване виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради від 09.11.1998 р. Ідентифікаційний код 30088063.

Відповідач з 17.11.1998 р. перебуває на обліку в Могилів-Подільській ОДПІ за №262, що підтверджується довідкою №1447 від 08.02.2005 р.

Відповідно до податкових декларацій по земельному податку з юридичних осіб відповідач самостійно визначив грошове зобов'язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб на 2010 рік в сумі 3548,79 грн., на 2011 рік в сумі 3548,79 грн.

Судом встановлено, що відповідач лише частково сплачував земельний податок з юридичних осіб.

За несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання Могилів-Подільською ОДПІ були застосовані штрафні санкції на підставі податкових повідомлень-рішень №0004351500 від 15.12.2011 р. на суму 360 грн., №0000691500 від 08.04.2011 р. на суму 170 грн., №0002281500 від 30.08.2011 р. на суму 66,24 грн.

Судом встановлено, що на суму недоїмки було нараховано пеню в сумі 1167,41 грн.

Згідно з обліковою карткою платника, ЗАТ "Южагропром" має недоїмку по сплаті земельного податку з юридичних осіб в сумі 5754,87 грн. Судом встановлено, що дана заборгованість виникла в результаті часткової сплати земельного податку з юридичних осіб та несплати штрафних санкції, відповідно до вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються наступними нормами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" (діяв на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про плату за землю" контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, відповідач є платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, наданих в оренду та повинен сплачувати дану орендну плату за місцем знаходження земельних ділянок.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про плату за землю" Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що з 2010 по 2011 рік відповідач сплачував земельний податок з юридичних осіб, однак дані виплати зараховувались як сплата відповідного податку за попередні періоди, а в облікову картку вносились записи про зменшення боргу минулих років. Таким чином, в період з 2010р. по 2011 р. відповідач не сплачував земельний податок з юридичних осіб за дані періоди, а тому допустив заборгованість по земельному податку з юридичних осіб, сплаті штрафних санкції та пені.

Відповідно до пп.14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.5.ст.54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що відповідач не здійснював жодних процедур адміністративного чи судового оскарження вищезгаданих донарахувань.

Відповідно до п.58.1.ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем повністю переконують у обґрунтованості позовних вимог, а відповідач не надав жодних доказів для спростування доводів позивача.

В силу ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, сума позовних вимог підтверджується матеріалами справи, а тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з ЗАТ "Южагропром" в сумі 5754,87 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Южагропром" (р/р №26007247897 в "Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805) заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в сумі 5754,87 грн. на р/р 33214811700009, код платежу 13050100, МФО 802015 банк УДКСУ у Вінницькій області, код банку 38021302, одержувач місцевий бюджет м.Могилів-Подільський.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович