Постанова

від 11.04.2012 по справі 2859/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 квітня 2012 р. № 2-а- 2859/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Трофименко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "МЕГАТОН-2011" до Обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство «Мегатон-2011» (надалі - ПП «Мегатон-2011»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить з урахуванням наданих уточнень скасувати рішення від 21.02.2012 року обласного комунального підприємства "Івано - Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" про відмову в державній реєстрації права власності за ПП "МЕГАТОН-2011" на майновий комплекс, що розташований за адресою: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Ботанічна, будинок № 4 на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 41; зобов'язати обласне комунальне підприємство "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" вчинити дії щодо проведення державної реєстрації права власності за Приватним підприємством "МЕГАТОН-2011" (код ЄДРПОУ 37632259) на майновий комплекс, що розташований за адресою: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Ботанічна, будинок № 4, який складається з: склад літ. "А", склад літ. "Б", склад літ. "В", побутові приміщення, майстерня літ. "Г", гараж літ. "Д", адміністративний будинок літ. "Е", навіс (пилорама) літ. "Ж", склад літ. "К", на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2012 року, посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №41.

В обґрунтування своїх позовних вимог послався на відсутність правомірних підстав для відмови в проведенні реєстрації права власності, у зв'язку з чим вважає, що дії відповідача порушують його право як власника, а тому вважає, що рішення про відмову підлягає скасуванню, а заява про реєстрацію права власності задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі та заперечення проти позову, в яких зазначив, що відмова у реєстрації є законною, з огляду на те, що власник майна здійснив самовільну реконструкцію та перепланування; у заяві пропонувалось здійснити реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, який не зданий в експлуатацію; в предметі договору купівлі-продажу не визначено частку об'єкта нерухомого майна на яку має перейти право власності.

Вислухавши пояснення представника позивач, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

01.08.2011 року Господарським судом Харківської області по справі № 29/425-10 було прийнято рішення, відповідно до якого було звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № ГД 04/2008-з2 від 23.07.2008 , а саме на майновий комплекс, літера А - склад, літера Б - склад, літера В - склад, літера Г - побутові приміщення, майстерня, літера Д - гараж, літера Е - адміністративний будинок, літера Ж - навіс (пилорама), літера З - склад, літера К - склад, з усіма приналежностями, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1082828, яке належало Відкритому акціонерному товариству «Прикарпатагробуд» (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14, код ЄДРПОУ 03088662) та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Ботанічна, буд. 4 (чотири), який розташовано на земельній ділянці площею 1,48 га, яка знаходиться в постійному користуванні та використовується ВАТ «Прикарпатагробуд» для розміщення та експлуатації виробничих будівель і споруд згідно з Державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ІФ № 001564 15/04-000294 від 30.03.1999 виданим на підставі рішення Івано-Франківської міської ради народних депутатів № 73 від 20.02.1999 року та зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 294, за початковою ціною 3495668,00 (три мільйони чотириста дев'яносто п'ять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень, для задоволення вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК» (61002, м. Харків, вул. Артема, 30; Код ЄДРПОУ 09804119), які виникли, станом на 06.10.2010 з Кредитного договору № 04/2008 від 23.07.2008, у розмірі 19137210,02 грн. (дев'ятнадцять мільйонів сто тридцять сім тисяч двісті десять гривень 02 коп.), яка складається з: 16000000,00 грн. - сума залишку по кредиту, 2041100,02 грн. - сума нарахованих та несплачених відсотків, 1096110,00 грн. - сума штрафу; Кредитного договору № 04/2009 від 25.05.2009, у розмірі 1478336,58 грн. (один мільйон чотириста сімдесят вісім тисяч триста тридцять шість гривень 58 коп.), що складається з: 940000,00 грн. - сума залишку по кредиту, 173825,48 грн. - сума нарахованих та несплачених відсотків, 364511,10 грн. - сума штрафу; Кредитного договору № 03/2009 від 25.05.2009, у розмірі 1538766,64 грн. (один мільйон п'ятсот тридцять вісім тисяч сімсот шістдесят шість гривень 64 коп.), що складається з: 1060000,00 грн. - сума залишку по кредиту, 67722,21 грн. - сума нарахованих та несплачених відсотків; 411044,43 грн. - сума штрафу, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» від свого імені зазначеного предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу (а.с. 74-81).

19.09.2011 року постановою Харківського апеляційного господарського суду та Постановою Вищого господарського суду від 22.11.2011 рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2011 по справі № 29/425-10 залишено без змін (а.с. 82-99).

18.01.2012 року ПАТ «МЕГАБАНК» було укладено з позивачем договір купівлі-продажу майнового комплексу, що розташований за адресою: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Ботанічна, будинок № 4 (чотири) (а.с. 7-9).

17.02.2012 року позивач звернувся до обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" з заявою про державну реєстрацію прав на зазначене нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2012 року (а.с. 12), на яку отримав рішення про відмову в державній реєстрації прав на зазначене нерухоме майно від 21.02.2012 року (а.с. 13).

З рішення про відмову в державній реєстрації прав від 21.02.2012 року вбачається, що підставою для такої відмови стало те, що державним реєстратором встановлено невідповідність заявленого права і поданих документів вимогам законодавства, а саме, посвідчення договору купівлі-продажу здійснено нотаріусом без рішення органів місцевого самоврядування про дозвіл здійснити перебудову, прибудову, перепланування чи звести господарські, побутові будівлі та споруди, самовільні прибудови - літ. «Л», у літ. «Г» - тамбур, які є невід'ємною частиною об'єкту нерухомого майна, в експлуатацію не здані, а також у зв'язку з тим, що з тексту договору неможливо встановити розмір частки об'єкта нерухомого майна.

Суд зазначає, що відповідно до розділу 1 «Предмет договору», а саме, пункту 1.1., абзаців 2, 3, 4 пункту 1.3. договору купівлі-продажу майнового комплексу від 18.01.2012, предметом договору є майновий комплекс, що розташований за адресою: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Ботанічна, будинок № 4 (чотири), що складається з «склад літ. «А», загальною площею 332, 8 кв. м., склад літ. «Б» загальною площею 542,4 кв. м., склад літ. «В» загальною площею 353,7 кв.м., побутові приміщення, майстерня літ. «Г», загальною площею 454,3 кв.м., гараж літ. «Д», загальною площею 226,4 кв.м., адміністративний будинок літ. «Е», загальною площею 55,6 кв.м., навіс (пилорама) літ. «Ж», загальною площею 278,7 кв.м., склад літ. «К», загальною площею 164,9 кв.м.

У загальну вартість майнового комплексу не включено самовільно побудованої прохідної літ. «Л», тамбур площею 4.7. кв.м. побудований у літ. «Г».

Отже, прибудови, зазначені в примітках БТІ як самовільні, а саме - літ. «Л», у літ. «Г» - тамбур, не є предметом цього договору.

Відповідно до витягу з державного реєстру правочинів (№ 10937667 від 18.01.2012) судом встановлено, що правочин щодо укладання договору від 18.01.2012 року зареєстрований за № 4855549, нотаріально посвідчений, визначено предмет правочину - реєстраційний номер об'єкту у РПВН: 1082828, вказано набувача - ПП «МЕГАТОН-2011», а також вказано, що відчуження здійснено на підставі рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2011 року по справі № 29/425-10, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2011 року, постанови Вищого господарського суду України від 22.11.2011 року (а.с. 10).

Відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом. Частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України визначено договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Отже, власником майнового комплексу, що розташованого за адресою: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Ботанічна, будинок № 4 (чотири), з 18.01.2012 року є ПП «Мегатон-2011».

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 положення визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам.

Позивач відповідно до Розділу 2 Положення «Подання документів для проведення державної реєстрації прав» здійснив всі передбачені дії для реєстрації права власності майна, а саме подав заяву про державну реєстрацію прав, надав правовстановлювальні документи (оригінал договору купівлі-продажу від 18.01.2012), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав. Про здійснення подання цих документів відповідач не заперечує. Відповідно до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, державна реєстрація права власності здійснюється на підставі договору, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема договору купівлі-продажу предметом якого є нерухоме майно.

Суд приходить до висновку, що позивачем здійснено достатні та необхідні дії для початку проведення державної реєстрації права власності.

У відповідності до пункту 3.1. зазначеного Положення, реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав; відповідність відомостей про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до п. 3.4 Положення за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній. У своїх діях реєстратор БТІ керується законодавством України.

Пунктом 3.5 Положення встановлено, що Реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо:

3.5.1 заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення;

3.5.2 із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення;

3.5.3 об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав;

3.5.4 подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;

3.5.5 заявлене право вже зареєстроване;

3.5.6 не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт;

3.5.7 право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом;

3.5.8 право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження;

3.5.9 відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;

3.5.10 у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Пунктом 1.13 Положення визначено повноваження Реєстратора БТІ, а саме Реєстратор БТІ самостійно: 1) приймає на розгляд заяви про державну реєстрацію прав та, у випадках, встановлених Положенням, зупиняє їх розгляд; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації; 3) присвоює реєстраційний номер об'єкту, права щодо якого підлягають державній реєстрації; 4) видає витяги про державну реєстрацію прав; 5) робить відмітку (штамп) про державну реєстрацію прав на правовстановлювальних документах (у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно); 6) відкриває і закриває розділи Реєстру прав; 7) відкриває, веде та закриває реєстраційні справи; 8) надає інформацію з Реєстру прав у формі витягу та інформаційної довідки або відмовляє у її наданні; 9) здійснює інші повноваження, передбачені Положенням.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано до реєстратора БТІ повний пакет документів визначений розділом 2 Положення; право власності, що підлягає держаній реєстрації на нерухоме майно чітко визначено в Державному реєстрі правочинів та в договорі купівлі-продажу від 18.01.2012 року.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу від 18.01.2012 року (правовстановлюючий документ) укладався на виконання судових рішень, що набрали законної сили, про звернення стягнення, яким було захищено та поновлено права кредитора, а саме на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 01.08.2011 року справа № 29/425-10, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2011 року, постанови Вищого господарського суду України від 22.11.2011 року.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд зазначає, що не проведення державної реєстрації права власності нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2012 року, укладеного на виконання судових рішень, тягне за собою порушення прав позивача.

З викладеним у запереченні на позовну заяву, суд не може погодитись, оскільки реєстратор БТІ безпідставно й неправомірно здійснює правову оцінку дійсності правовстановлюючого документу, вибірково підходить до викладеного у договорі. А саме не звертає уваги, що в договорі купівлі-продажу чітко визначено майно (номер реєстраційний об'єкту у РПВН: 1082828) права, щодо якого підлягають державній реєстрації, й на підставі чого відчужується зазначене майно - рішення господарського суду Харківської області. Пункт 3.5.4 зазначеного положення реєстратор БТІ розширено тлумачить, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, документи подані на реєстрацію є достатніми й необхідними для проведення реєстрації.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що реєстратор БТІ відмовляючи у реєстрації права власності не врахував той факт, що договір укладалось на виконання рішення суду, що набрало законної сили, форма предмета договору викладена у складній формі, й договір слід тлумачити з врахуванням усіх його положень, а тому суд вважає відмову в реєстрації права власності передчасною, а рішення про відмову в реєстрації права власності - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що належним поновленням порушеного права позивача буде вчинення відповідачем дій щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме на майновий комплекс, що розташований за адресою: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Ботанічна, будинок № 4 на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2012 року.

У відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав від 21.02.2012 року.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "МЕГАТОН-2011" до Обласного комунального підприємства "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення від 21.02.2012 року обласного комунального підприємства "Івано - Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" про відмову в державній реєстрації права власності за ПП "МЕГАТОН-2011" на майновий комплекс, що розташований за адресою: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Ботанічна, будинок № 4 на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 41.

Зобов'язати обласне комунальне підприємство "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" вчинити дії щодо проведення державної реєстрації права власності за Приватним підприємством "МЕГАТОН-2011" (код ЄДРПОУ 37632259) на майновий комплекс, що розташований за адресою: Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Ботанічна, будинок № 4, який складається з: склад літ. "А", склад літ. "Б", склад літ. "В", побутові приміщення, майстерня літ. "Г", гараж літ. "Д", адміністративний будинок літ. "Е", навіс (пилорама) літ. "Ж", склад літ. "К", на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2012 року, посвідченого Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №41.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13.04.2012 року.

Суддя Піскун В.О.