Постанова

від 17.04.2012 по справі 2а/2370/803/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року Справа № 2а/2370/803/2012

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі - Гришанові Д.Є.,

за участю: представника: позивача - не з'явився, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Смілянська районна дорадча служба»про стягнення податкового боргу в сумі 13099 грн. 87 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Смілянська ОДПІ у Черкаській області ДПС звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з КП «Смілянська районна дорадча служба»заборгованості у сумі 13 099 грн. 87 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із податку на прибуток та комунального податку.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі. Із наданої заяви вбачається, що Смілянська ОДПІ у Черкаській області ДПС позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, у судове засідання свого представника не направив.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

КП «Смілянська районна дорадча служба»зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності 31 жовтня 2006р. Смілянською районною державною адміністрацією Черкаської області.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991р. №1251-XII, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі за текстом -Закон №1251-ХІІ) та статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993р. №56-93 «Про місцеві податки і збори»(надалі за текстом -Декрет № 56-93), що також діяв на момент виникнення спірних правовідносин, комунальний податок віднесений до місцевих податків і зборів.

Пунктом 3 статті 15 Закону №1251-ХІІ визначено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.

Відповідно до статті 5 Закону №1251-ХІІ облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно із статтею 15 Декрету № 56-93 комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно зі статтею 19 Декрету № 56-93 місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному радами, якими вони встановлюються.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України 2 грудня 2010 р. №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755-VI).

За змістом статті 49 Кодексу №2755-VI податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно статті 75 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно акту перевірки від 01.11.2011р. №3194/15-025/34600271 відповідачем не подано податкову декларації з податку на прибуток підприємств ІІ квартал 2011р.

Актом перевірки від 16.12.2011р. №3792/23/34600271 про результати позапланової виїзної перевірки КП «Смілянська районна дорадча служба»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 09.12.2011р. встановлено заниження податку на прибуток на суму 10 269 грн. та заниження комунального податку у сумі 76 грн. 50 коп.

Згідно зі статтею 120 Кодексу №2755-VI за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За приписами статті 123 Кодексу №2755-VI у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладені вище положення Кодексу №2755-VI та на підставі даних акту перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.12.2011р. №0034291501, від 27.12.2011р. №0001482301 та №0001472301, якими визначено зобов'язання відповідача щодо сплати штрафу у сумі 13 101 грн. 87 коп.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримано відповідачем 06.12.2011р. та 27.12.2011р., відповідно.

Відповідач вищезгадані податкові повідомлення-рішення не оскаржив, визначену суму податкових зобов'язань не сплатив.

За даними облікової картки платника станом на 31.12.2011р. за відповідачем обліковувалась переплата зі сплати податку на прибуток підприємств у сумі 2 грн., що враховано позивачем при розрахунках суми позову.

З урахуванням вищевикладеного недоїмка відповідача складає 13 099 грн. 874 коп.

Позивачем вживались заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, шляхом направлення податкової вимоги. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу.

Згідно підпункту 14.1.4 пункту 16.1 статті 16 Кодексу №2755-VI податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 18 пункту 1 статті 20 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право звертатися до суду про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача у рахунок погашення податкового боргу у сумі 13 099 грн. 87 коп. та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем -суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 89, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Смілянська районна дорадча служба»(20726, Черкаська область, Смілянський район, с. Ротмистрівка, вул. Фрунзе, 2, ідентифікаційний код 34600271) у дохід бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію у Черкаській області Державної податкової служби (20700, Черкаська область. м. Сміла, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 38029974) податковий борг у сумі 13 099 (тринадцять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 87 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя В.В. Мишенко