Постанова

від 10.04.2012 по справі 2а/2470/325/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/325/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді - Маренича І.В.

секретаря судового засідання - Столяра О.О.

за участю:

представника позивача -Васійчука С.І.;

відповідача -не з'явився.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці до Приватного підприємства «Трак-сервіс»про стягнення заборгованості в сумі 91546,87 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Трак-сервіс»(далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 91546,87 грн.

В обґрунтування свої позивних вимог позивач зазначив, що станом на 09.02.2012 року за Приватним підприємством «Трак-сервіс»рахується податкова заборгованість з податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 91546,87 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 107 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття провадження та запропоновано подати заперечення на позов та докази обґрунтування цих заперечення, однак відповідач зазначеним правом не скористався, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день та дату судового розгляду.

А тому, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач зареєстрований, як юридична особа Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради з 17.04.2008 року та взятий на облік, як платник податків з 18.04.2008 року.

Зазначений податковий борг виник на підставі поданих платником податків податкових декларацій податку на прибуток та податку на додану вартість.

На адресу відповідача направлялися податкові повідомлення-рішення: № 0000020240 від 09.11.2011 року, № 0004630152, № 0004620152 від 15.12.2011 року та № 0013020151 від 26.12.2011 року про сплату штрафних санкцій.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно п.п. 16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Так, згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі-Податковий Кодекс) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавство: строки, орган державної податкової служби надсилає такому платнику податків податкову вимогу.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п.20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючи такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення - орган державної податкової служби, звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 175 Податкового Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі - Закон N 2181-III) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп. 16.4.1 та 16.4.2 Закону № 2181, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті; зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами та органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Враховуючи викладене вище, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернівці є правомірними, обґрунтовані належними доказами, а тому позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична особа чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заперечень на позов не надав, доказів сплати заборгованості також не надходило.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 18, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Трак-сервіс» (58000, вул. Миколаївська, 38, м. Чернівці, код ЄДРПОУ - 35837332) податкову заборгованість у сумі 91546,87 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 10 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 17 квітня 2012 року.

Суддя Маренич І.В.