Постанова

від 18.04.2012 по справі 15/5027/719/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 15/5027/719/2011 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Л Констракшн ЛТД"

на рішення господарського суду Чернівецької області

від 29.11.2011 р. та постанову Львівського апеляційного

господарського суду від 31.01.2012 р.

у справі № 15/5027/719/2011 господарського суду Чернівецької

області

за первісним

позовом Малого приватного підприємства "Л Констракшн ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стебник"

про стягнення 33 534,50 грн.

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стебник"

до Малого приватного підприємства "Л Констракшн ЛТД"

про стягнення 39 382,50 грн.

за участю представників:

МПП "Л Констракшн ЛТД" -не з'явилися;

ТОВ "Стебник" -не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Мале приватне підприємство "Л Констракшн ЛТД" звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом та просило суд стягнути з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Стебник" 33 534,50 грн. основної заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних № ЛК-0000010 від 19.06.2009 р., № ЛК-0000011 від 29.06.2009 р., № ЛК-0000006 від 11.05.2009 р., № ЛК-0000009 від 12.06.2009 р. та за надані послуги.

Заявлені вимоги мотивовані невиконанням відповідачем у семиденний строк вимоги про оплату поставленого товару та наданих послуг (т.1 а.с.8-10).

Відповідач у справі - ТОВ "Стебник" заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що надані позивачем в обгрунтування позовних вимог видаткові накладні та акти не відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не підписані уповноваженим представником відповідача (т.1 а.с.37-40).

До початку розгляду справи по суті заявлених вимог ТОВ "Стебник" звернулося до господарського суду Чернівецької області з зустрічним позовом та просило суд стягнути з - МПП "Л Констракшн ЛТД" 39 382,50 грн. в рахунок повернення попередньої оплати за товар.

В обґрунтування заявлених вимог позивач за зустрічним позовом посилається на непоставку товару та ненадання послуг, за які перераховано попередню оплату. (т.1 а.с.37-40).

МПП "Л Констракшн ЛТД" у відзиві на зустрічний позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на виконання ним в повному обсязі взятих на себе зобов'язань (т.1 а.с.83).

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 29.11.2011 р. у задоволенні первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено (т.1 а.с.219-222).

Відмовляючи у задоволенні заявлених первісних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:

- позивач не довів обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог;

- надані в підтвердження поставки товару видаткові накладні, а також акти здачі-прийняття робіт не містять підпису уповноваженої особи відповідача.

Відмовляючи у задоволенні заявленого зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за зустрічним позовом не доведений факт перерахування відповідачу за зустрічним позовом попередньої оплати. Крім того, судом встановлена відсутність доказів направлення вимоги про повернення попередньої оплати.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 р. рішення господарського суду Чернівецької області від 29.11.2011 р. залишено без змін (т.2 а.с.50-56).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, МПП "Л Констракшн ЛТД" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, в іншій частині оскаржувані судові акти залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права (т.2 а.с.66-69).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Вимоги заявленого первісного позову мотивовані тим, що згідно видаткових накладних № ЛК-0000010 від 19.06.2009 р., № ЛК-0000011 від 29.06.2009 р., № ЛК-0000006 від 11.05.2009 р., № ЛК-0000009 від 12.06.2009 р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 34 278,32 грн., який оплачений відповідачем лише частково. Крім того, згідно наявних у матеріалах справи актів, позивач надав відповідачу послуги загальною вартістю 68 494,50 грн., які також оплачені лише частково.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати переданого згідно вказаних накладних товару та щодо оплати наданих послуг, заборгованість за які становить 33 534,50 грн.

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що вказані видаткові накладні та акти, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених вимог, оформлені з порушенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, не містять підпису особи, уповноваженої відповідачем на отримання товару та прийняття послуг, у зв'язку з чим не доводять факту поставки товару та надання послуг.

Разом з тим, такий висновок судів зроблено з порушенням норм процесуального права.

Так, норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не містять вимог щодо доказів поставки товарів та надання послуг .

Згідно преамбули вказаного Закону ним визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. При цьому, ст. 9 Закону, на яку посилається суд першої інстанції, визначає підставу для бухгалтерського обліку господарських операцій - первинні та зведені облікові документи, а також вимоги до реквізитів вказаних документів.

Отже, норми вказаного Закону не регулюють спірні правовідносини, оскільки предметом спору не є правильність ведення сторонами бухгалтерського обліку або складання фінансової звітності. Даний Закон не містить вимог щодо підтвердження факту передачі товарів та надання послуг певними доказами -документами з визначеними ст. 9 Закону реквізитами. Неточність або неповнота відповідних даних у первинних облікових документах є підставою для застосування до відповідальних за ведення бухгалтерського обліку винних осіб визначеної чинним законодавством відповідальності.

При цьому, судами не надано оцінки у сукупності всім доказам, що призвело до невірного висновку про необґрунтованість заявлених вимог.

Так, надані видаткові накладні мали бути оцінені судами за правилом, визначеним ст. 43 ГПК України, у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, у т.ч. платіжними документами та банківськими виписками, які свідчать про часткову оплату поставленого товару та наданих послуг, листом від 12.08.2009 р., який свідчить про визнання заборгованості, талонами замовника, податковими накладними тощо.

Враховуючи наведене, висновок судів про відсутність підстав для задоволення первісного позову є передчасним.

З огляду на зазначені обставини, передчасним є і висновок судів про відсутність підстав для відмови у задоволенні зустрічного позову.

Так, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди виходили з того, що у платіжних дорученнях про перерахування суми, яку позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача, не вказано, що дана сума є попередньою оплатою, при цьому, судами не з'ясовано, чи взагалі існує у відповідача за зустрічним позовом обов'язок повернути грошові кошти, що є предметом зустрічного позову, враховуючи наявні у матеріалах справи документи, підтверджуючі факт надання послуг та поставки товару.

Допущені порушення судами двох інстанцій норм процесуального права призвели до неповного з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для справи, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Враховуючи зазначене, прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Л Констракшн ЛТД" задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 р. та рішення господарського суду Чернівецької області від 29.11.2011 р. у справі № 15/5027/719/2011 скасувати.

3. Справу направити для нового розгляду до господарського суду Чернівецької області.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.