cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207
РІШЕННЯ
Іменем України
19.04.2012Справа №5002-2/722-2012
за позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ішунської сільської ради, с. Ішунь, Красноперекопський район,
до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «НеВС-Агро», с.Малі Лисівці, Сквирський район, Київська обл.
про стягнення 1 429,56грн., розірвання договору оренди землі та спонукання до виконання певних дій
Суддя Толпиго В.І.
Представники:
від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність у справі; Мартинюк Г.Б., Ішунський сільський голова.
від відповідача - не з'явився
За участю прокурора відділу прокуратури АР Крим Шехірєвої Н.Ю., посвідчення № 11016.
Суть спору: Красноперекопський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Ішунської сільської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «НеВС-Агро», в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 1 429 грн. 56 коп., розірвати договір землі від 07.09.2007 р. на земельну ділянку загальною площею 0,2824 га. та зобов'язати СТОВ «НеВС-Агро» звільнити займану земельну ділянку та привести її в первинний стан.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.09.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого СТОВ «НеВС-Агро» взяв у користування земельну ділянку. Відповідач порушив у мови договору щодо своєчасно оплати за користування земельною ділянкою, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість. Вищенаведене і стало підставою для звернення Красноперекопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ішунської сільської ради із позовом до суду.
21.03.2012 року на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим від Красноперекопського міжрайонного прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог. Відповідно до заяви прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Ішунської сільської ради заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 1 429 грн. 48 коп., розірвати договір оренди землі від 07.09.2007 р. на земельну ділянку загальною площею 0,2824 га. та зобов'язати СТОВ «НеВС-Агро» передати займану земельну ділянку, загальною площею 0,2824 га за актом прийому-передачі Ішунській сільській раді.
02.04.2012 р. від представника позивача на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим надійшов лист, в якому зазначено, що Ішунська сільська рада підтримує позовні вимоги Красноперекопського міжрайонного прокурора в повному об'ємі.
09.04.2012 року від Ішунської сільської ради надійшов розрахунок орендної плати за земельну ділянку.
19.04.2012 року від Красноперекопської міжрайонної прокурора також надійшов розрахунок орендної плати.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Ухвала про порушення провадження у справі від 05.03.2012 року була спрямована рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві: 09011, Київська обл.., Сквирській район, с. Малі Лісовці, вул.. Ленінська, 1. Крім того, суд спрямував ухвалу про порушення провадження у справі на адресу, яка стала відома зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом від 05.03.2012 року за №13241148. Відповідно витягу місцезнаходженням Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «НеВС-Агро» є Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Світанок, вул.. Ювілейна, б. 36.
В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а вразі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (розділ 3 п. 3.9.1).
Крім того, на зазначені вище адреси відповідача спрямовувались ухвали про відкладення розгляду справи від 22.03.2012 року та від 03.04.2012 року. Однак, обидві ухвали, які були спрямовані на адресу: 09011, Київська обл.., Сквирській район, с. Малі Лісовці, вул.. Ленінська, 1, повернулись на адресу суду із приміткою поштового відділення - «за зазначеною адресою не проживає».
Таким чином Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «НеВС-Агро» було повідомлено належним чином про час та місце розгляду даної справи, однак, правами, наданими сторонам статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд встановив:
Рішенням 13-ої сесії 5-го скликання Ішунської сільської ради «Про дозвіл на розробку технічної документації по встановленню меж в натурі земельної ділянки для передачі на умовах оренди» від 14 червня 2007 року надано дозвіл на розробку технічної документації по встановленню меж в натурі земельної ділянки, розташованої під будівлею автогаражу, за адресою: с. Ішунь, вул.. Горького, 20Б Красноперекопського району, для передачі земельної ділянки на умовах оренди.
На підставі зазначеного рішення між Ішунською сільською радою (орендодавець) та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю «НеВС-Агро» (орендар) був укладений договір оренди землі від 07 вересня 2007 року.
Згідно з пунктом 1 орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для утримання та обслуговування старого будинку культури.
Відповідно до умов пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка
загальною площею 0,2824 га, у тому числі 0,2824 землі іншого загального використання.
Згідно з пунктом 5 договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 22 796,46грн.
Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1 139,82грн.(п.9. договору).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10 договору).
Відповідно до пункту 11 договору орендна плата вноситься щомісячно у рівних долях у сумі 94,99грн.
Відповідно до пункту 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-ти денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.
Договір оренди землі від 07 вересня 2007 року був зареєстрований в установленому законом порядку, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 вересня 2007 року №040702000522.
Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки Ішунська сільська рада передала, а СТОВ «НеВС-Агро» прийняла земельну ділянку площею 0,2824 га відповідно договору оренди, яка знаходиться в с. Ішунь по вул.. Леніна, 62 Красноперекопського району АР Крим.
Відповідач порушував свої зобов'язання по оплаті орендної плати.
З довідки №94/03-30 від 07.02.2012 року, виданою Ішунським сільським головою, вбачається, що за відповідачем склалась заборгованість по орендній платі за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 рік у розмірі 1 429,56 грн.
Дослідивши представлені позивачем та прокурором у підтвердження своїх доводів докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги Красноперекопського міжрайонного прокурора підлягають задоволенню на підставі наступного:
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст..759, 762 Цивільного кодексу України).
Приписами статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Сторони також в договорі передбачили право орендодавця, зокрема, вимагати своєчасного внесення орендної плати (п.28 договору).
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).
Отже, позовні вимоги щодо стягнення 1 429грн48коп. за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" обумовлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.
Аналогічну позицію містить п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року №6.
Згідно з частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Зазначена норма узгоджується з приписом частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Водночас частина 2 статті 180 Господарського кодексу України визначає, що істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Приписами статті 15 Закону України «Про оренду землі» серед істотних умов договору оренди землі визначена і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно п. 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року №6 розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами.
Матеріали справи містять розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності станом за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 рік. З даного розрахунку вбачається, що відповідач допускав систематичне порушення по сплаті орендної плати, а саме з січня 2011 року по грудень 2011 рік.
Таким чином судом з'ясований факт істотного порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати орендної плати за договором оренди землі від 07 вересня 2007 року.
Відтак, Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «НеВС-Агро» порушило істотні умови договору оренди землі, визнані такими статтею 15 Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до пункту 38 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
За таких обставин позовні вимоги про розірвання договору оренди землі від 07 вересня 2007 року підлягають задоволенню.
Згідно з пунктом 5 частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до пункту 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
При цьому в пункті 2.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17 травня 2011 року №6 визначено, що суди мають враховувати, що способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені статтею 152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України.
Приписами статті 34 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Таким чином вимога Красноперекопського міжрайонного прокурора, який звернувся до господарського суду в інтересах держави особі Ішунської сільської ради, про зобов'язання Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «НеВС-Агро» передати займану земельну ділянку, загальною площею 0,2824 га за актом приймання-передачі Іщунській сільській раді, також підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Красноперекопським міжрайонним прокурором, який звернувся до господарського суду в інтересах держави особі Ішунської сільської ради, були заявлені вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідно до пункту 2 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. За подання позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати.
При цьому, статтею 13 Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» установлений розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні.
В пункті 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 №01-06/1175/2011 року зазначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановлених для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відтак, з відповідача до Державного бюджету м. Сімферополь підлягають стягненню сума судового збору за майнову вимогу про стягнення 1 429,48 грн. та за немайнову вимогу про розірвання договору оренди землі від 07.09.2007 року, з якої витікає вимога про передачу земельної ділянки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «НеВС-Агро» (08472, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Світанок, вул.. Ювілейна, б. 36, ідентифікаційний код: 32700458) на користь Ішунської сільської ради (96025, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул.. Горького, 1, ОКПО 34740735) 1 429,48 грн. заборгованості з орендної плати.
3. Договір оренди землі, укладений між Ішунською сільською радою (96025, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул.. Горького, 1, ОКПО 34740735) та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю «НеВС-Агро» (08472, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Світанок, вул.. Ювілейна, б. 36 ідентифікаційний код: 32700458), про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 вересня 2007 року, розірвати.
4. Зобов'язати Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «НеВС-Агро» (08472, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Світанок, вул.. Ювілейна, б. 36 ідентифікаційний код: 32700458) передати Ішунській сільській раді (96025, Красноперекопський район, с. Ішунь, вул.. Горького, 1, ОКПО 34740735) земельну ділянку площею 0,2824, яка знаходиться під об'єктом старого Будинку Культури за адресою: Красноперекопський район, с. Ішунь, вул..Леніна, 62 за актом приймання-передачі.
5. Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «НеВС-Агро» (08472, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Світанок, вул.. Ювілейна, б. 36 ідентифікаційний код: 32700458) до Державного бюджету м. Сімферополь (рахунок № 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, банк отримувача: ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) ) 2 682,50грн. судового збору.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2012 |
Оприлюднено | 24.04.2012 |
Номер документу | 23551898 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Толпиго В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні