Рішення

від 20.04.2012 по справі 5004/190/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2012 р. Справа № 5004/190/12

за позовом приватного малого підприємства "Апогей", м. Луцьк

до -M Barczewski" Spolka-Jawna, 95 -100 Zgierz, Polska REG.

про стягнення 13690 польських злотих, що в гривневому еквіваленті складає 34557,66 грн.

Суддя Якушева І. О.

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: Москалюк А.П. -директор ПМП "Апогей",

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 13690 польських злотих, з них: 10000 польських злотих заборгованості за переданий на підставі контракту №1 товар, 3690 польських злотих пені за порушення строків оплати товару за період з 24.10.2011р. по 23.02.2012р.

В судовому засіданні 28.03.2012р. представник позивача подав розрахунок пені, згідно з яким пеня нарахована за період з 30.06.2011р. по 29.12.2011р. в розмірі 5490 польських злотих, але в судовому засіданні 18.04.2012р. представник позивача пояснив, що він просить стягнути пеню в межах розміру пені, заявленого до стягнення в позовній заяві - 3690 польських злотих.

Позивач на виконання вимог суду від 28.03.2012р. подав письмові пояснення, в яких вказує, що 10 000 польських злотих заборгованості в гривневому еквіваленті станом на 23.02.2012р. складає 25243 грн., 3 690 польських злотих пені в гривневому еквіваленті станом на 23.02.2012р. складає 9314,67 грн.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, визнав зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд

в с т а н о в и в:

21.06.2011р. між ПМП "Апогей" як продавцем та -M Barczewski" Spolka-Jawna як покупцем було укладено контракт №1, згідно з умовами якого продавець зобов'язується продати (відпустити), а покупець прийняти пиломатеріали дубові обрізні 1, 2, 3 сорту та оплатити товар.

Відповідно до п. 5.1. контракту №1 покупець оплачує товар шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок продавця протягом 5-ти банківських днів після отримання товару.

Згідно з п. 4 додатку №1 до контракту загальна вартість товару на умовах DDU-Zgiers становить 19 528,71 польських злотих.

На виконання умов контракту №1 від 21.06.2011р. позивач 27.06.2011р. передав відповідачу товару на загальну суму 19528,71 польських злотих, що підтверджується інвойсом № 5 від 21.06.2011р., вантажно-митною декларацією від 24.06.2011р., міжнародною товарно-транспортною накладною А№063176 від23.06.2011р. (в судовому засіданні було оглянуто та приєднано до матеріалів справи оригінал цієї накладної).

Відповідач оплату товару провів частково - на суму 9528,71 польських злотих, що підтверджується банківською випискою за жовтень 2011р., товар на суму 10000 польських злотих залишився неоплаченим, що спричинило звернення позивача з позовом до господарського суду Волинської області.

Вирішення спорів між ПМП "Апогей" як продавцем та -M Barczewski" Spolka-Jawna як покупцем господарським судом Волинської області передбачено контрактом №1 від 21.06.2011р. (п.8.1.).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості товару позовна вимога про стягнення з нього 10000 польських злотих заборгованості за переданий йому товар, що в гривневому еквіваленті станом на 23.02.2012р. складає 25243 грн., обґрунтована і підлягає до задоволення.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати товару позивач згідно із розрахунком штрафних санкцій, поданим в судовому засіданні 28.03.2012р., нараховує 5490 польських злотих пені за період з 30.06.2011р. по 29.12.2011р., але в судовому засіданні 18.04.2012р. представник позивача пояснив, що він просить стягнути пеню в межах розміру пені, заявленого до стягнення в позовній заяві - 3690 польських злотих, що в гривневому еквіваленті станом на 23.02.2012р. складає 9314,67 грн.

Оглядом міжнародної товарно-транспортної накладної встановлено, що товар відповідачем було отримано 27.06.2011р.

З огляду на отримання відповідачем товару 27.06.2011р. та враховуючи п.5.1. контракту, право на нарахування пені виникло у позивача з 06.07.2011 року і з врахуванням п.6 ст.232 ГК України припинилося 06.01.2012 року.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача пені обґрунтована лише за період з 06.07.2011р. по 29.12.2011р.

Крім цього, при перевірці правильності нарахування пені судом взято до уваги таке.

Пеню позивачем розраховано, виходячи з умов п. 6.2. контракту №1 від 21.06.2011р., яким за прострочення в оплаті рахунків за поставлений товар передбачено сплату замовником пені в розмірі 0,3 % від неоплаченої суми за кожний день прострочки.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні контракту сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати вартості товару, проте враховуючи вищезазначені норми, розмір пені, що підлягає стягненню, має бути обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ у відповідний період.

Крім цього, в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01/-8/211 від 07.04.2008р. зазначено таке.

Згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Крім того, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

А тому пеня, нарахована позивачем, за порушення відповідачем строків оплати вартості товару, переданого на підставі контракту №1, підлягає обмеженню судом подвійною обліковою ставкою НБУ.

З врахуванням наведеного вище, до стягнення з відповідача підлягає пеня за період з 06.07.2011р. по 29.12.2011р., виходячи з розрахунку:

10 000 х 15,5% : 365 х 159 днів = 675,21 польських злотих, що в гривневому еквіваленті станом на 23.02.2012р. складає 1704,43 грн. (675,21 польських злотих х 2,5243 грн. ).

У зв'язку з цим в позові про стягнення 3014,79 польських злотих пені (3690 -675,21), що в гривневому еквіваленті станом на 23.02.2012р. складає 7610,23 грн., слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 546, 549, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з -M Barczewski" Spolka-Jawna (95 -100 Zgierz, ul. A. Struga 23; Polska REG 470167669) на користь приватного малого підприємства "Апогей" (43018, Волинська область, м. Луцьк, вул. Тімірязєва, 18, код ЄДРПОУ 25091943) 10 000 польських злотих заборгованості, що в гривневому еквіваленті становить 25243 грн.; 675,21 польських злотих пені, що в гривневому еквіваленті становить 1704,43 грн.; 1 255 грн. 09 коп. судового збору.

3. В позові про стягнення 3014,79 польських злотих пені, що в гривневому еквіваленті складає 7610,23 грн., відмовити.

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

20.04.12