Рішення

від 17.04.2012 по справі 20/5007/2/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" квітня 2012 р. Справа № 20/5007/2/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №08/14576-003205 від 20.12.2011р.

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Приватного малого підприємства "Лівіс" (с.Осиковий Копець, Коростишівський район, Житомирська область)

про стягнення 168285,44 грн.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до приватного малого підприємства "Лівіс" про стягнення 168285,44грн., з яких 136152,73грн. - борг за спожиту активну електричну енергію, 32132,71грн. - борг за спожиту реактивну електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №20/5007/2/12 та призначено судове засідання.

В порядку до ст.77 ГПК України, ухвалою суду від 20.03.2012 р. розгляд справи відкладено, зобов'язано сторін подати належні документи по справі.

17.04.2012 р. через загальний відділ суду від розпорядника майна приватного малого підприємства "Лівіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні суд з'ясовував думку представника позивача щодо можливості розгляду справи без представника відповідача.

Представник позивача вважав за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором про постачання електричної енергії споживачам № 29 від 21.11.2007 р. в частині оплати за спожиту електричну енергію у встановленні договором строки. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На виконання вимог ухвали суду від 20.03.2012 р. представник позивача подав для залучення до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків станом на 17.04.2012 р. підписаний та скріплений печатками обох сторін; платіжне доручення № 1008 від 17.02.2012 р. про сплату судового збору; копію додатків № 4, № 15, № 16 до договору № 29 від 21.11.2007 р.; копію додатку № 5-11; докази часткової сплати відповідачем суми боргу, а саме, копії квитанцій щодо прибуткового касового ордеру та копії виписок з рахунків банку; копію відомості про обсяги постачання електричної енергії відповідачу; довідку № 42/10 від 17.04.2012 р. про те, що борг відповідача станом на 17.04.2012 р. становить 168285,44грн.

Також, подав для залучення до матеріалів справи довідку № 41/10 від 17.04.2012 р. з відомостями про те, що договір про постачання електричної енергії № 29 від 21.11.2007 р., який заключний між Коростишівським РЕМ та ПМП "Лівіс" не розривався і на даний час є чинним, так як був автоматично пролонгований. Пропозицій щодо розірвання даного договору від відповідача не надходило. Крім того, зазначив що звернень від ПМП "Лівіс" відносно заключення договору про реструктуризацію заборгованості не надходило.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив. Вимог ухвал господарського суду Житомирської області від 21.02.2012 р. та від 20.03.2012 р. не виконав, про наявність поважних причин неможливості подання до суду витребуваних ухвалами документів суд не повідомив.

На запитання суду щодо наявності додаткових доказів по справі, представник позивача зазначив, що додаткові докази відсутні. Крім того, просив суд розглянути спір за наявними у справі документами.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи викладене, а також, те, що строк розгляду справи передбачений ст. 69 ГПК України, сплинув (позовна заява надійшла до суду 17.02.2012р.), клопотання про продовження строку розгляду справи сторони до суду не подавали, господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Житомирської області, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

21.11.2007 р. між Коростишівським районом електричних мереж, який діє на підставі Положення і є виробничим підрозділом ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (позивач, постачальник) та приватним малим підприємством "Лівіс" (відповідач, споживач) було укладено договір № 29 (далі договір) про постачання електричної енергії споживачам (а.с.8-12).

За умовами договору постачальник забезпечує постачання електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (ч. 1 договору).

Пунктом 2.1.2 ч. 2.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний постачати електроенергію як різновид товарної продукції споживачу в межах 410 кВт дозволеної до використання потужності.

Пункт 6.1 Правил користування електричною енергією (далі - Правила), затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28, зокрема, передбачає, що розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.2.3 ч. 2.2 договору, споживач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Розрахунковим періодом вважається період з 20 числа по 19 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця).

Згідно п. 7.2 ч. 7 договору, розрахунки за спожиту електричну енергію, реактивну енергію, лімітів споживання і потужності та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами відповідно до класів напруги, показників лічильників та тарифних груп кожної точки обліку.

Позивач умови договору виконав належним чином, поставив відповідачу електроенергію та виставив ПМП "Лівіс" рахунки на оплату за активну електроенергію і рахунки за реактивну електроенергію, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.17-30).

Відповідно до п. 4.2.2 ч. 4.2 договору, у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену цим договором за відповідний період (місяць) при одно-, дво- чи тризонній системі обліку, споживач, виключно грошовими коштами, зобов'язаний сплатити постачальнику двократну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним договором обсяг електричної енергії та потужності згідно із законом України "Про електроенергетику" за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення.

Пункт 5.1 ч. 5 договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності за наступний рік споживач не пізніше "1" листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

У разі не надання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії на рівні фактичних обсягів споживання електроенергії відповідних періодів поточного року.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 51), сторони визначили договірні величини споживання електроенергії на 2011 р., а саме, за січень 2011 р. - 110 тис. кВт/год., та з лютого по грудень 2011 р. - 140 тис. кВт/год. щомісячно.

З поданого позивачем розрахунку заборгованості активної електроенергії (а.с. 15) вбачається, що відповідачем за липень 2011 р. фактично було спожито активної електричної енергії - 43195 кВт/год., за серпень 2011 р. - 23872кВт/год., за вересень 2011 р. - 16106 кВт/год., за жовтень 2011 р. - 9629 кВт/год., за листопад 2011 р. - 22872 кВт/год., за грудень 2011 р. - 64438 кВт/год., за січень 2012 р. - 20293кВт/год. Загальна кількість використаної активної електроенергії за спірний період становить 200405 кВт/год.

Кім того, відповідач подав розрахунок заборгованості за спожиту реактивну електроенергію (а.с. 16), згідно якого відповідач за липень 2011 р. фактично спожив реактивної електричної енергії - 42497 кВт/год., за серпень 2011 р. - 25874кВт/год., за вересень 2011 р. - 32131 кВт/год., за жовтень 2011 р. - 27718 кВт/год., за листопад 2011 р. - 33973кВт/год., за грудень 2011 р. - 24601 кВт/год., за січень 2012 р. - 17568 кВт/год. Загальна кількість використаної реактивної електроенергії за спірний період становить 204362 кВт/год.

Тобто, відповідач не перевищив споживання електричної енергії, за заявлений позивачем період, у величині визначеної договором та погодженої сторонами.

Однак, відповідач свої зобов'язання в частині оплати за отриману електроенергію вчасно та в повному обсязі не виконав, у результаті чого станом на день розгляду справи у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за активну електричну енергію в сумі 136152,73грн. та борг за реактивну електроенергію в розмірі 32132,71грн.

Крім того, як вбачається з поданих позивачем актів звірки взаємних розрахунків (а.с. 31, 52), підписаного та скріпленого печатками обох сторін, відповідач визнав суму заборгованості в розмірі 168285,44 грн., з яких, 136152,73грн. - сума заборгованості за активну електроенергію, 32132,71 грн. - сума заборгованості за реактивну електроенергію.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Згідно ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 714 ЦК України, зокрема, передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ці положення кореспондується зі ст.193 ГК України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 136152,73 грн. боргу за активну електроенергію, 32132,71 грн. - боргу за реактивну електричну енергію.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів тощо).

Абзацом 1 п. 6.5 Правил передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

Однак, як вбачається з довідки позивача 41/10 від 17.04.2012 р. (а.с 35), звернень від ПМП "Лівіс" відносно заключення договору про реструктуризацію заборгованості до позивача не надходило, відповідний договір між сторонами не укладався.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати на підставі статей 44,49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд Житомирської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного малого підприємства "Лівіс" (12535, Житомирська область, Коростишівський район, с. Осиковий Копець, ідентифікаційний код 13549414) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, Корольовський район, вул. Пушкінська, 32/8, ідентифікаційний код 22048622) - 136152,73грн. (сто тридцять шість тисяч сто п'ятдесят дві гривні 73 коп.) - боргу за активну електричну енергію, 32132,71грн. (тридцять дві тисячі сто тридцять дві гривні 71 коп.) - боргу за реактивну електричну енергію, 3365,71грн. (три тисячі триста шістдесят п'ять гривень 71 коп.) - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гнисюк С.Д.

Друк. : 4 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов.)

4 - Ярмолі О.Ю. (арбітражний керуючий).