Рішення

від 09.04.2012 по справі 5011-48/3023-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/3023-2012 09.04.12

За позовомЗаступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науріс" простягнення 16 238,36 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від прокуратури:Половенко Л.В. від позивача:Васильченко І.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науріс" про стягнення 11 526,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5759 від 09.02.2011 р., позивач передав у строкове платне користування державне індивідуально-визначене майно загальною площею 280,90 кв. м., на другому поверсі пункту діагностики, літера "Б", яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Автотранспортна, 1, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконує, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10 779,31 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 424,65 грн. та штрафу у розмірі 322,35 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2012 р. у зв'язку із заявленими клопотаннями про відкладення розгляду справи представника позивача та прокурора, розгляд справи відкладено до 09.04.2012 р.

02.04.2012 р. через канцелярію суду від прокурора надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якої, останній просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 15 066,18 грн., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 638,34 грн., збитки від інфляції у розмірі 81,85 грн. та штраф у розмірі 451,99 грн.

В судове засідання представник позивача та прокурор з'явилися, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 5, офіс 3, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12277202 від 09.12.2011 р., та вказана в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2011 p. між Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науріс" (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5759 (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне індивідуально-визначене майно загальною площею 280,90 кв. м. (надалі - "Майно") на другому поверсі пункту діагностики, літера "Б", реєстровий номер 32909875.1.АААДВИ612, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Автотранспортна, 1, що перебуває на балансі Державної організації Комбінат "Прогрес" Державного комітету України з державного матеріального резерву ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14373207 (далі - "Балансоутримувач"), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.11.2010 р. і становить 817 538,00 грн.

Згідно із п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами) (далі - "методика розрахунку") і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2010 р. - 4 087,69 грн.

Керуючись п. 20, п. 32 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004 р. №2149 та Протоколом №2 від 04.01.2011 р., розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем -4 087,69 грн. без ПДВ за базовий місяць (листопад 2010 р.). Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2011 р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень місяць 2010 р. та січень, лютий місяці 2011 р.

Положеннями п. 3.2 Договору визначено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Із змісту п. 3.4 Договору вбачається, що у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Згідно із п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8 Договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Згідно із п. 5.3 Договору орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Із змісту п. 5.9 Договору вбачається, що орендар зобов'язується на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Положеннями п. 10.1 Договору визначено, що цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 09.02.2011 р. по 09.01.2014 р. включно.

09.02.2011 р. на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно: загальною площею 280,90 кв. м. (надалі - "Майно") на другому поверсі пункту діагностики, літера "Б", реєстровий номер 32909875.1.АААДВИ612, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Автотранспортна, 1, що підтверджується актом приймання-передавання майна від 09.02.2011 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 15 066,18 грн., за користування майном за період з вересня 2011 р. по лютий 2012 р.

Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1117 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положеннями ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності..

Матеріалами справи (акт приймання-передавання майна від 09.02.2011 р.) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем та правомірне нарахування позивачем своєї частки орендної плати у розмірі 15 066,18 грн. за користування майном у період з вересня 2011 р. по лютий 2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.6 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором настає щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, а отже на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів на користь позивача у розмірі 15 066,18 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Науріс", обставин з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науріс" заборгованості у розмірі 15 066,18 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 638,34 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів нарахованої окремо за кожен місяць у період з 21.09.2011 р. по 20.03.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, оскільки за листопад 2011 р. день оплати припадає на вихідний, то останній день виконання грошового зобов'язання переноситься на 12.12.2011 р., а прострочення починається з 13.12.2011 р. Крім цього, за лютий 2012 р. день оплати також припадає на вихідний, відтак останній день виконання грошового зобов'язання переноситься на 12.03.2012 р., а прострочення починається з 13.03.2012 р.

На підставі викладеного за перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку та встановлених судом періодів прострочення, розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів, що підлягає стягненню з відповідача, становить 618,67 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 19,67 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання необхідно відмовити, оскільки вона обрахована не вірно та без врахування приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 81,85 грн. нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у період з 10.06.2011 р. по 20.03.2012 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних збитків з урахуванням викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, враховуючи наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з 10.06.2011 р. по 10.03.2012 р.

За перерахунком суду розмір збитків від інфляції, що підлягає стягненню з відповідача становить 96,68 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення збитків від інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі, який є меншими, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у розмірі 451,99 грн. нарахованого за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з вересня 2011 р. по лютий 2012 р.

Згідно з частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Отже, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

При цьому, чинне законодавство не встановлює обмежень щодо одночасного застосування пені і штрафу у випадку порушення виконання зобов'язання.

Суд відзначає, що можливість одночасного стягнення пені та штрафу не суперечить приписам ст. 61 Конституції України та підтверджується постановами Вищого господарського суду України у справі №15/101-10 від 19.01.2011 р. та у справі 14/137-10 від 08.02.2011 р.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком штрафу у розмірі 451,99 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науріс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву заборгованості у розмірі 15 066,18 грн., пені у розмірі 618,67 грн., збитків від інфляції у розмірі 45,14 грн. та штрафу у розмірі 451,99 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науріс" (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 5, офіс 3; ідентифікаційний код 37102183) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г, ідентифікаційний код 19080825) заборгованість у розмірі 15 066 (п'ятнадцять тисяч шістдесят шість) грн. 18 коп., пеню у розмірі 618 (шістсот вісімнадцять) грн. 67 коп., збитки від інфляції у розмірі 81 (вісімдесят одна) грн. 85 коп. та штраф у розмірі 451 (чотириста п'ятдесят одна) грн. 99 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науріс" (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 5, офіс 3; ідентифікаційний код 37102183) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 55 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення -12.04.2012 р.