Рішення

від 12.04.2012 по справі 5011-7/2542-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/2542-2012 12.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Галерея"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ О"

про стягнення 114 942,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -довіреність б/н від 30.11.2011;

від відповідача: ОСОБА_2 -довіреність №39 від 14.10.2011;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Галерея" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ О" про стягнення 114 942,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми гарантійного платежу згідно Попереднього договору від 21.09.2010 та додатків до нього.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 114 942,00 грн. -боргу, а також 2298,84 грн. -судового збору.

Ухвалою від 02.03.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.03.2012.

29.03.2012 представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження не виконав, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання розгляд справи було відкладено на 12.04.2012.

В судовому засіданні 12.04.2012 представник відповідача позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечив.

Представник позивача в судовому засіданні 12.04.2012 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Попередній договір на укладення договору оренди (далі-Попередній договір), згідно умов якого сторони зобов'язалися до 20 вересня 2011 року, але в будь-якому випадку після побудови торгового центра, й не пізніше, ніж по закінченню 60 днів після цього, укласти договір оренди (далі - Договір оренди) частини торгового центру, будівництво якого здійснювалось на момент підписання Попереднього договору на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Київ, площа Спортивна 1 (далі - торговий центр).

Відповідно до п.1 ст. 5 Попереднього договору на підтвердження дійсних намірів про наступне укладення Договору оренди позивач зобов'язався сплатити відповідачеві гарантійний (забезпечувальний) платіж, який згідно з п. 4 ст. 5 Попереднього договору, зараховується в рахунок орендної плати за перший та останній місяць оренди після укладення Договору оренди.

Згідно п. 5 Додатку №2 до Попереднього договору сума гарантійного платежу становить 191708,00 грн. без урахування ПДВ та 230049,60 грн. з ПДВ.

Як вбачається п. 6 Додатку №2 до Попереднього договору позивач зобов'язався сплатити гарантійний платіж протягом 10 робочих днів після підписання Попереднього договору.

На виконання умов Попереднього договору та додатків до нього позивачем було перераховано на рахунок відповідача частину гарантійного платежу у розмірі 114942,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №574 від 28.09.2010, яке міститься у матеріалах справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є попереднім договором.

Відповідно до ч.1 ст. 635 ЦК України, ч. 1 ст. 182 ГК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно ч.2. ст. 182 ГК України попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

З ч.4 ст. 635 ЦК України, ч.4 ст. 182 ГК України слідує, що зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Згідно з п. 1 ст. 2 Попереднього договору сторони зобов'язались укласти основний договір (Договір оренди) в строк до 20 вересня 2011 року.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, сторонами в передбачений Попереднім договором строк ані Договору оренди, ані нового попереднього договору укладено не було, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

За таких обставин, Попередній договір є таким, що припинив свою дію з 21 вересня 2011 року відповідно до вимог ч.4 ст. 635 ЦК України, ч.4 ст. 182 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 5 ст. 6 Попереднього договору, у випадку припинення його дії і не укладення Договору оренди або нового попереднього договору, всі авансові платежі повертаються позивачеві протягом семи робочих днів з дня припинення Попереднього договору.

Проте, у встановлений Попереднім договором строк відповідач свій обов'язок щодо повернення перерахованого позивачем гарантійного платежу не виконав, у зв'язку з чим заборгованість останнього перед позивачем станом на 01.03.2012 становить 114 942,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №574 від 28.09.2010, яке долучено до матеріалів справи.

З метою повернення відповідачем гарантійного платежу, позивач 06 жовтня 2011 року направив на адресу відповідача лист №479 (копія міститься в матеріалах справи), однак відповіді на зазначений лист відповідачем надано не було, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахував на рахунок відповідача гарантійний платіж згідно умов Попереднього договору та додатків до нього.

Відповідач у встановлений Попереднім договором строк гарантійний платіж позивачеві не повернув, чим порушив п. 5 ст. 6 Попереднього договору.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ О" (03150, м. Київ, вул. Горького, 97, код ЄДРПОУ 23167814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Галерея" (01001, м.Київ, вул. Хрещатик, 34, код ЄДРПОУ 34429721) 114 942 (сто чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 00 коп. -боргу, а також 2298 (дві тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 84 коп. -судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 17.04.2012