Рішення

від 04.04.2012 по справі 5011-24/1222-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/1222-2012 04.04.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ГРУП" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бєлресурси України" про стягнення 130 081, 44 грн. Суддя Д.В. Мандичев

Представники:

від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 -пред. за довір. б/н від 20.02.2012р. не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП-ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлресурси України" про стягнення 130 081, 00 грн. заборгованості, з яких 112 317, 00 грн. борг по орендній платі, інфляційні нарахування в розмірі 7 330, 53 грн., три проценти річних в сумі 3 550,00 грн. та пеня в розмірі 5 735, 63 грн. та 1 473, 87 грн. компенсації за спожиту електроенергію.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/1222-2012 та призначено її до розгляду на 20.02.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 14.03.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2012р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 04.04.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

30.03.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових документів.

В судовому засіданні 04.04.2012р. представник позивача надав суду письмові пояснення, у яких вказав, що в описовій частині позовної заяви помилково було вказано "січень місяць 2010р." замість "січень місяць 2011р.".

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме за даними вказаними у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.03.2012р.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.04.2012р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.11.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ВІП-ГРУП" (далі -орендодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бєлресурси України" (далі -орендар, відповідач) було укладено договір оренди №24/11/09 (далі - договір).

Згідно п. 1 договору, орендодавець зобов'язується передати в оперативну оренду, а орендар зобов'язується прийняти згідно умов цього договору нежитлове приміщення площею 79,2 кв. м., розташоване за адресою: Україна, м. Київ, вул. С. Петлюри, 22 (Комінтерну, 22), нежиле приміщення №11 (далі - будинок).

Пунктом 2 договору встановлено, строк оренди починається з 24 листопада 2009р. по 31 грудня 2010р., включаючи обидві дати та з правом подальшої пролонгації цього договору, на термін не менш чим 12 календарних місяців, за умови згоди сторін по закінченню дії цього договору.

Відповідно до п. 2.1. орендоване орендарем приміщення можуть використовуватися як торгові приміщення.

Згідно п. 2.2. договору, орендна плата здійснюється за формою, згідно додатку до договору №1.

Додатком №1 до договору від 24.11.2009р. встановлено, що плата за користування об'єктом оренди встановлюється сторонами в розмірі 18 990,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 165, 00 грн.

Пунктом 2.2.1. договору встановлено, що платежі сплачуються авансом щомісячно до 5-го числа поточного (розрахункового) місяця.

Відповідно до п. 2.2.2. договору, зміна вартості оренди 1 кв. м. можлива за взаємною згодою сторін, що закріплюється письмово у додатках до даного договору але не раніше ніж через 12 календарних місяців з моменту підписання даного договору.

Додатком №2 додаткова угода до договору від 25.11.2009р. визначено, що п. 2.2. договору оренди викласти в наступній редакції: орендна плата здійснюється згідно додаткової угоди №1 від 25.11.2009р. до додатку №1 до договору оренди №24/11/09 від 24.11.2009р. Пункт 2.2.1. викласти в наступній редакції: платежі сплачуються щоквартально згідно виставлених рахунків.

Згідно п.п. 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3 договору, орендар сплачує орендодавцю: оренду плату, згідно з умовами цього договору; плату за електроенергію згідно показників лічильника; плату за послуги, які надаються орендодавцем орендарю за вимогою останнього і не включені до переліку сервісних послуг, встановленого цим договором. Вартість, порядок надання, а також порядок та строки оплати таких послуг обумовлюються додатковою угодою сторін.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що при здійсненні платежів з цим договором плата повинна здійснюватись в гривнях, у зазначений строк, безпосередньо на банківський рахунок орендодавця. Всі платежі, здійснюються на підставі рахунків, виставлених орендодавцем.

Згідно п. 4.1. договору, орендар сплачує орендодавцю вартість спожитих послуг щомісячно протягом 5-ти (п'яти) банківських днів наступного (розрахункового) місяця.

Орендар вступає у користування приміщенням у день підписання сторонами акта прийому-передачі приміщення, та за умовами виконання орендарем пункту 2.2 цього договору (п. 8.1. договору).

З п. 8.2. договору вбачається, що об'єкт оренди передається орендодавцем та приймається орендарем за актом приймання-передачі із зазначенням санітарного і технічного стану об'єкту оренди. Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками сторін, і з моменту його підписання вважається додатком до цього договору та його невід'ємною частиною.

Згідно п. 8.6. договору, у випадку припинення дії цього договору, орендар зобов'язаний протягом 3 (трьох) днів повернути орендодавцю приміщення в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду з урахуванням нормального зносу, для чого у випадку необхідності орендар зобов'язаний здійснити ремонтні роботи для приведення приміщення в належний стан, а орендодавець, в свою чергу, повинен прийняти вказане приміщення по акту прийому-передачі приміщення. Приміщення вважається поверненим з моменту підписання акту прийому-передачі приміщення.

Пунктом 15.1. договору встановлено, що договір набуває чинності з дня підписання сторонами і дії протягом строку оренди.

Згідно акту прийому-передачі нежитлового майна від 25.01.2011р. (додаток №4 до договору оренди №24/11/09 від 24.11.2009р.) відповідач передав позивачу, а позивач прийняв нежитлове приміщення площею 79,2 кв. м., розташоване за адресою -м. Київ, вул.. С. Петлюри, 22, нежиле приміщення №11.

Як вказує позивач, відповідачем на виконання умов договору було сплачено частково оренду плату за користуванням приміщення та плату за спожиту електроенергію.

На підставі п. 3.2 договору, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури №1 від 04.02.2010р. на суму 23 421,00 грн., №5 від 19.03.2010р. на суму 56 970,00 грн., №9 від 14.07.2010р. на суму 56 970,00 грн., №10 від 14.07.2010р. на суму 56 970,00 грн., №21 від 25.01.2011р. на суму 18 377, 41 грн. за послуги по оренді та №2 від 04.02.2010р. на суму 590,88 грн., №3 від 17.02.2010р. на суму 1935,35 грн., №4 від 15.03.2010р. на суму 490,58 грн., №6 від 19.04.2010р. на суму 454, 33 грн., №7 від 14.05.2010р. на суму 638, 56 грн., №8 від 15.06.2010р. на суму 393,60 грн., №11 від 15.07.2010р. на суму 634,33 грн., №12 від 17.08.2010р. на суму 711,32 грн., №13 від 15.09.2010р. на суму 779,57 грн., №15 від 15.10.2010р. на суму 744,17 грн., №18 від 17.11.2010р. на суму 704, 49 грн., №19 від 21.12.2010р. на суму 717,01 грн. та №25 від 27.01.2011р. на суму 1 147,87 грн. за спожиту електроенергію орендованого приміщення (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що станом на день звернення до суду за відповідачем існує заборгованість у розмірі 112 317, 41 грн. (за 3 квартал 2010р. -36 970,00 грн., за 4 квартал 2010р. -56970,00 грн., за січень місяць 2011р. -18 377,41 грн.). Крім того, позивач вказує, що відповідачем не було здійснено оплату (відшкодування) 1 147, 87 грн. витрат за спожиту електроенергію за січень місяць 2011р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що при здійсненні платежів з цим договором плата повинна здійснюватись в гривнях, у зазначений строк, безпосередньо на банківський рахунок орендодавця. Всі платежі, здійснюються на підставі рахунків, виставлених орендодавцем.

Згідно п. 4.1. договору, орендар сплачує орендодавцю вартість спожитих послуг щомісячно протягом 5-ти (п'яти) банківських днів наступного (розрахункового) місяця.

З наданих позивачем суду рахунків -фактури №1 від 04.02.2010р. на суму 23 421,00 грн., №5 від 19.03.2010р. на суму 56 970,00 грн., №9 від 14.07.2010р. на суму 56 970,00 грн., №10 від 14.07.2010р. на суму 56 970,00 грн., №21 від 25.01.2011р. на суму 18 377, 41 грн. за послуги по оренді та №2 від 04.02.2010р. на суму 590,88 грн., №3 від 17.02.2010р. на суму 1935,35 грн., №4 від 15.03.2010р. на суму 490,58 грн., №6 від 19.04.2010р. на суму 454, 33 грн., №7 від 14.05.2010р. на суму 638, 56 грн., №8 від 15.06.2010р. на суму 393,60 грн., №11 від 15.07.2010р. на суму 634,33 грн., №12 від 17.08.2010р. на суму 711,32 грн., №13 від 15.09.2010р. на суму 779,57 грн., №15 від 15.10.2010р. на суму 744,17 грн., №18 від 17.11.2010р. на суму 704, 49 грн., №19 від 21.12.2010р. на суму 717,01 грн. та №25 від 27.01.2011р. на суму 1 147,87 грн. за спожиту електроенергію орендованого приміщення, вбачається, що позивачем були виставлені рахунки за 4 квартал 2009р., за 1 квартал 2010р., за 2 квартал 2010р., за 3 квартал 2010р., за січень 2011р. за послуги по оренді та за спожиту електроенергію.

Посилання позивача на ту обставину, що у листі №16 від 20.01.2011р. ТОВ "Бєлресурси України" гарантує оплату по виставленому ТОВ "ВІП-ГРУП" рахунку СВ-0000190 від 14.07.2010р. в розмірі 36 970, 00 грн., та рахунку СВ-0000525 від 01.11.2010р. в розмірі 56 970, 00 грн. не пізніше 05.02.2011р. - судом відхиляється як необґрунтоване та безпідставне, оскільки порядок та строк оплати за договором - є суттєвою умовою договору згідно статті 180 Господарського кодексу України, а відтак має бути погоджений сторонами у встановленому законом порядку, зокрема визначеному ч. 1 статті 208 Цивільного кодексу України, що і було сторонами визначено у п.п. 2.2.1 (з урахуванням додатку №2 від 25.11.2009р. додаткова угода до договору оренди №24/11/09 від 24.11.2009р.), 3.2. договору оренди №24/11/09 від 24.11.2009р., який відповідно до ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України є належним, доказом погодження обома сторонами суттєвої умови договору щодо порядку та строку оплати.

Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що за 4 квартал 2010р. позивачем виставлялися рахунки на підставі п. 3.2 договору оренди №24/11/09 від 24.11.2009р.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Отже, за таких обставин, враховуючи наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди №24/11/09 від 24.11.2009р. підлягає задоволенню частково в розмірі 56 495, 28 грн. (за 3 квартал 2010р. -36 970,00 грн., за січень місяць 2011р. -18 377, 41 грн. та 1 147, 87 грн. витрати за спожиту електроенергію).

Позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 3 550,00 грн. три проценти річних від суми заборгованості, 7 330, 53 грн. інфляційні втрати та 5 735, 63 грн. пені.

Дії відповідача (сплата коштів з простроченням встановленого терміну) є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), отже, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що відповідачем було прострочено перед позивачем виконання зобов'язання по оплаті 56 495, 28 грн. за надані послуги оренди по договору №24/11/09 від 24.11.2009р., а позивачем здійснено обчислення трьох процентів річних, виходячи з суми 112 317, 41 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення трьох процентів річних на суму основного боргу в розмірі 1 864, 35 грн.

Суд враховуючи те, що відповідачем було прострочено перед позивачем виконання зобов'язання по оплаті 56 495, 28 грн. за надані послуги оренди по договору №24/11/09 від 24.11.2009р., а позивачем здійснено обчислення інфляційних втрат, виходячи з суми 112 317, 41 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення інфляційних втрат на суму основного боргу в розмірі 3 912, 33 грн.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Згідно п. 11.2. договору, у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати, встановленої цим договором (порушення п. 2.2. цього договору), орендар зобов'язується сплатити орендодавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від неоплаченої суми.

Суд враховуючи те, що відповідачем було прострочено перед позивачем виконання зобов'язання по оплаті 56 495, 28 грн. за надані послуги оренди по договору №24/11/09 від 24.11.2009 р., а позивачем здійснено обчислення пені, виходячи з суми в 112 317, 41 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення пені на суму основного боргу в розмірі 1 404, 77 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача, підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача підлягають стягненню 56 495, 28 грн. основного боргу, 1 864, 35 грн. трьох процентів річних, 3 912, 33 грн. інфляційних втрат та 1 404, 77 грн. пені. В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку про те що позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ГРУП" до товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлресурси Україна" підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується понесені ним витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлресурси Україна" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 8, корпус 8-А, код ЄДРПОУ 36591400) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ГРУП" (01034, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 17, кв. 12, код ЄДРПОУ 36051353) 56 495, 28 грн. (п'ятдесят шість тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 28 коп. основного боргу, 3 912, 33 грн. (три тисячі дев'ятсот дванадцять) грн. 33 коп. збитків від інфляції, 1 864, 35 грн. (одну тисячу вісімсот шістдесят чотири) грн. 35 коп. три проценти річних, 1 404, 77 грн. (одну тисячу чотириста чотири) грн. 77 коп. пені та 1 273, 53 грн. (одну тисячу двісті сімдесят три) грн. 53 коп. судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 09.04.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Д.В. Мандичев