Рішення

від 13.04.2012 по справі 5011-22/2015-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/2015-2012 13.04.12

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська

брама»Печерської районної у місті Києві ради

до Громадської організації «Центр самоврядування громадян Голосіївського району

м. Києва з питань місцевих ініціатив, самоорганізації населення, преси та охорони

конституційних прав і свобод»

третя особа Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового

фонду Печерської районної у м. Києві ради»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 03.01.2012р.);

від відповідача: не з'явились;

13.04.2012р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м. Києві ради (надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Громадської організації «Центр самоврядування громадян Голосіївського району м. Києва з питань місцевих ініціатив, самоорганізації населення, преси та охорони конституційних прав і свобод»(надалі відповідач) суми боргу 78 620, 80 грн., з них: 66 656, 26 грн. сума основного боргу, 6 333, 26 грн. -3% річних від простроченої суми; 914, 53 грн. урахування індексу інфляції, 4 716, 25 грн. штрафні санкції у вигляді пені.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 108-ОР-02 від 01.01.2002р. рахується заборгованість в сумі 66 656, 26 грн. оскільки відповідачем не виконуються свої договірні зобовязання. З посиланням на умови договору, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилались за адресою вказаною у довідці були повернуті поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою суду від 26.03.2012р. до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради».

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2002р. між ЖЕО-606 КП по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»та Центром самоврядування громадян Голосіївського району укладено договір № 108-ОР-02 про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Термін дії договору встановлено з 01 січня 2002р. по 01.01.2003р. (п. 5.1 договору), а згідно представлених додаткових угод від 01.01.2004р., від 01.01.2005р., від 01.01.2006р., від 01.01.2007р. до п. 5.1 договору вносились зміни, і згідно редакції додаткової угоди від 01.01.2006р. термін дії договору встановлений з 01.01.2007р. по 01.01.2008р..

Стверджуючи про наявність заборгованості відповідача за вказаним договором, що виникла за період з 01.11.2008р. по 01.01.2012р. позивач звернувся до суду і просить стягнути суму боргу в розмірі 66 656, 26 грн. та нараховані штрафні санкції за порушення умов договору в частині несвоєчасної оплати комунальних послуг.

Вимоги позивача задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Договір № 108-ОР-02 від 01.01.2002р., на який позивач посилається як на підставу заявлених ним вимог про стягнення заборгованості, укладений з Центром самоврядування громадян Голосіївського району (ідент. код 25681648), тоді як відповідачем у справі є інша юридична особа Громадська організація «Центр самоврядування громадян Голосіївського району м. Києва з питань місцевих ініціатив, самоорганізації населення, преси та охорони конституційних прав і свобод»(ідент. код 26124716).

Рішенням Господарського суду міста Києва прийнятим 19.06.2007р. у справі 16/174 було задоволено позов КП по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»заявлений ним до юридичної особи, з якою і укладено договір № 108-ОР-02 від 01.01.2002р., та вирішено:

- розірвати договір оренди № 119-2001 від 03.04.2001р. нежитлового приміщення, укладений між Державною адміністрацією Московського району м. Києва та Центром самоврядування громадян Голосіївського району м. Києва;

- виселити Центр самоврядування громадян Голосіївського району м. Києва (01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 10 корпус 1 (факт адреса), 01150, м. Київ вул. Червоноармійська, 98 (юридична адреса), код ЄДРПОУ 25681648) з нежитлового приміщення, загальною площею 206,6 кв. м в будинку №10 корпус 1 на вул. Патриса Лумумби у м. Києві, повернувши зазначене приміщення Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»(01010, м. Київ, провулок Січневий, 7, код ЗКПО 033665).

Під час виконання зазначеного судового рішення у примусовому порядку, 02.12.2008р. державним виконавцем Печерського РУЮ у м. Києві складено акт, відповідно до якого Центр самоврядування громадян Голосіївського району м. Києва приміщення площею 206,6 кв. м. по вул. П. Лумумби в м. Києві не використовує, в даному приміщенні знаходиться Громадська організація «Центр самоврядування громадян Голосіївського району м. Києва з питань місцевих ініціатив, самоорганізації населення, преси та охорони конституційних прав і свобод».

Зазначені обставини встановлені під час розгляду справи 36/319 за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м. Києві ради до Громадської організації «Центр самоврядування громадян Голосіївського району м. Києва з питань місцевих ініціатив, самоорганізації населення, преси та охорони конституційних прав і свобод», третя особа Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради», тобто є такими, що не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони в силу положень ч. 2 ст. 35 ГПК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Така виключність полягає в тому, що за відсутності договору неможливо встановити правовідносини сторін і зобов'язання, які з них випливають.

Тобто, відносини між споживачем та надавачем житлово-комунальних послуг поза договором, відповідно до цього Закону, виключаються.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою вказаної статті зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ЦК України), серед яких договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Вимоги позивача що ґрунтуються на порушенні відповідачем умов договору, стороною якого він не є, суд визнає безпідставними, а документів, які б підтверджували обов'язок Громадської організації «Центр самоврядування громадян Голосіївського району м. Києва з питань місцевих ініціатив, самоорганізації населення, преси та охорони конституційних прав і свобод» (ідент. код 26124716) сплатити суму боргу, що виникла з вказаного договору, суду не надано.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості, що складає суму боргу нараховану за комунальні послуги по договору № 108-ОР-02 від 01.01.2002р. та штрафні санкції за прострочення в оплаті, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 19.04.2012