Рішення

від 13.04.2012 по справі 10/530-32/42-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/530-32/42-2012 13.04.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ»м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД», м. Київ

про стягнення 69 462,54 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ», м. Київ

про стягнення 436 800 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Філь А.І. -юрисконсульт, Заблоцький В.А. -начальник юридичного відділу

від відповідача: Солод А.Г. -юрисконсульт, Петренко Н.В. - заступник директора

За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 14.03.2012року по 30.03.2012року згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ»звернулося до господарського суду міста Києва з первісним позовом стягнути з відповідача у справі -Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»основного боргу в сумі 38 000,00 грн., пені в сумі 48 474,46 грн., трьох процентів річних в сумі 4 177,48 грн. та інфляційних в сумі 22 456,92 грн. відповідно до Договору підряду №294/П-459-09 від 16.12.2009року.

До початку розгляду спору по суті Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБУД»звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ»з зустрічним позовом про стягнення з останнього пені в сумі 436 000 грн., за порушення строків виконання робіт відповідно до Договору підряду №294/П-459-09 від 16.12.2009року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2011р.позов було задоволено частково, у зв'язку з чим стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ» суму основного боргу в розмірі 38 000,00 грн., пені за порушення строків виконання робіт в сумі 1 355,51 грн., трьох процентів річних в сумі 262,36 грн. та інфляційних в сумі 456,00 грн. Втім, у задоволенні зустрічного позову було відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2012року по даній справі касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 р. в частині залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 р. у справі № 10/530 щодо відмови у задоволенні зустрічного позову та рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2011 р. в цій частині скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 р. залишено без змін.

Таким чином спір вирішується судом в частині зустрічного позову. Судом прийнято до уваги, що вказівки які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи відповідно до вимог статті 111-12 ГПК України. У якості фактів, які не враховані судами попередніх інстанцій, і повинні бути досліджені судом під час нового розгляду спору є:

· якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, то строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо;

· необхідно встановити, чи пропущено позивачем за зустрічним позовом строк позовної давності відносно вимоги про стягнення пені, зважаючи на заявлений ним період стягнення;

· касаційна інстанція не може погодитись з висновком суду першої інстанції, підтриманим апеляційною інстанцією, про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, у зв'язку із застосуванням позовної давності до заявлених вимог.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, дослідивши підстави скасування касаційною інстанцією рішення, постанови попередніх судових інстанцій, надавши оцінку письмовим поясненням позивача та запереченням відповідача за первісним та зустрічними позовами, правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБУД»звернулося з клопотанням про зменшення розміру зустрічного позову щодо стягнення пені, у зв'язку з чим намагається стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ»пеню у календарних днях в сумі 321 600 грн., яка передбачена пунктом 11.2 Договору підряду №294/П-459-09 від 16.12.2009року, і виникла у останнього за порушення строків виконання робіт за період з 31.01.2010року по 07.04.2010року.

Судом прийнято до уваги, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача зменшити розмір позовних вимог можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Оскільки заява не суперечить законодавству, вона прийнято судом, а тому зустрічний позов вирішується по суті виходячи із нової ціни позову щодо стягнення пені в сумі 321 600 грн. згідно Договору підряду №294/П-459-09 від 16.12.2009року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ»зустрічний позов не визнало, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами, зокрема:

Ш відповідачем за зустрічним позовом було позбавлено позивача надати свої пояснень по суті зменшених позивачем вимог;

Ш не було взято до уваги висновки касаційної інстанції щодо нарахування пені за кожен день прострочення виконаних робіт ( у календарних днях);

Ш правова природа зобов'язань, які виникли між сторонами за зустрічним позовом, є зобов'язання не грошового характеру, а лише щодо проведення проектних робіт, які були вчасно виконанні, що підтверджується наданими доказами у справі. Тому пункт 11.2 Договору повинен містити неустойку у формі штрафу, а не пені, згідно правової природи неустойки, закріпленої в пункті 4 статті 213 ГК України та частині 2 статті 549 ЦК України;

Ш зобов'язання по виконанню проектних робіт мало бути виконано 05.01.2010року, і саме з цієї дати починається нарахування штрафних санкцій, а не з будь-якої іншої дати;

Ш відповідно до Додатку №1 до Договору сторонами визначена договірна ціна на обладнання та роботи з монтажу зовнішніх мереж господарчо-побутової каналізації, загальна вартість якої дорівнює 480 000 грн. Проектні роботи виконанні лише на суму 2000 грн., як це передбачено Додатком №1. Втім, зустрічний позов щодо стягнення пені в сумі 436 800 грн., обґрунтовано та розраховано виходячи з вимог пунктів 11.2 та 3.1 Договору, що є порушенням приписів ст. 258 ЦК України та вимог ст. 232 ГК України;

Ш відповідачем за зустрічним позовом пропущений строк позовної давності на стягнення з позивача пені, а тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що 16.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ», далі Підрядник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «МСБУД», далі Замовник, було укладено Договір підряду № 294/П-459-09, далі Договір, відповідно до п.п. 1.1., 1.2., якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до умов Договору виконання ремонтних робіт існуючих очисних споруд, для чого він виконає проект і змонтує очисні установки «Біотал-50». Об'єкт будівництва: складський логістичний комплекс «Вест Гейт Логістик», Київська обл., с. Стоянка, Житомирське шосе, 21 км.

Згідно з пунктом 3.2.1 Договору, протягом трьох робочих днів з моменту підписання Договору Замовник здійснює попередню оплату Підряднику. Замовник належним чином виконав свої зобов'язання і вчасно 18.12.2009року здійснив оплату Підряднику у встановленому Договором розмірі, про що свідчить копія банківської виписки від 18.12.2009року. Відповідно до вказаних умов Підрядник був зобов'язаний протягом трьох календарних днів з моменту отримання від Замовника попередньої оплати, відповідно до вимог пункту 3.2.1 Договору приступити до виконання проектних роботи, і виконати їх у строк, що складає 10 робочих днів ( пункт 2.1 Договору). Таким чином, Підрядник зобов'язаний виконати проектні роботи в строк з 21.12.2009року по 05.01.2010року ( 31.12.2009року, 01,02,03.01.2010року вихідні дні).

Докази у справі свідчать, що проектна документація, по «Очисним спорудам виробничо-складського комплексу в с. Стоянка Києво - Святошинському району, яка скріплена печатками обох сторін була передана Замовнику лише 08.04.2010року. Пунктами 2.1, 3.2.1 Договору передбачено, що зобов'язання Підрядником повинно бути виконано 05.01.2010року, а фактично виконано 08.04.2010року, то Замовник лише 06.01.2010року довідався про порушене Підрядником право.

Прутком 11.2 Договору сторонами встановлено спосіб забезпечення виконання зобов'язань у вигляді пені, яка на час її стягнення є мірою відповідальності. Відповідальність Підрядника полягає у вигляді порушення строків виконаних робіт, за які останній повинен сплатити Замовнику пеню у розмірі одного відсотка від вартості робіт та матеріалів, зазначеної в пункті 3.1 Договору, за кожен день такого прострочення. Саме пункт 3.1., укладеного між сторонами Договору, встановлює вартість виконаних робіт, і з урахуванням Додатку №1 складає 480 000 грн., з в тому числі ПДВ в сумі 80 000 грн.

Щодо зобов'язань Підрядника по сплаті пені за прострочення виконання робіт, встановлених пунктом 11.2 Договору, то Замовник довідався про порушене право на стягнення пені окремо за кожен календарний день починаючи з 06.01.2010року ( а саме: 06,07,08,09,10.01.2010року….. до 07.04.2010року включно), оскільки Замовник не міг знати наперед на скільки днів Підрядник прострочить виконання робіт. Тобто, 06.01.2010року Замовник не міг знати, що 07.01.2010року Підрядник ще не виконає зобов'язання і відповідно Замовник матиме право на отримання пені.

Згідно вимог статі 261 ЦК України Замовник кожного дня довідувався про порушення свого права, то з 06.01.2010року перебіг строку позовної давності в один рік почався обчислюватися від кожного дня прострочення виконання зобов'язання окремо, і відповідно річний строк позовної давності на день подання позову ( 31.01.2011року) не закінчився щодо днів починаючи з 31.01.2010року по 07.04.2010року. Підрядник не дотримався умов пункту 2.1 Договору та порушив строк виконання проектних робіт на 91 день ( з 06.01.2010року по 07.04.2010року). Таким чином розмір пені на час звернення з зустрічним позовом дорівнював 436 800 грн. = 480 000 х1% х91день прострочення.

Приписи ст.ст. 258, 260, 261, 549 ЦК України передбачають, що пеня підлягає стягненню за кожен день прострочення, а її нарахування необхідно обчислювати щодо кожного дня, незалежно від того, яку назву має відповідна штрафна санкція передбачена сторонами.

З урахуванням вказівок касаційної інстанції відповідач за зустрічним позовом -Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБУД»зменшило свої вимоги у частині стягнення пені, і наполягає на стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ»пені, передбаченої п.п.11.2 Договору з урахуванням строків позовної давності в сумі 321 600 грн. за період такого прострочення виконання робіт з 06.01.2010року по 30.01.2010року у календарних днях ( 67 днів прострочення). Вказані обставини були предметом дослідження у судових засіданнях по справі, на що і звернув увагу представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Вест», а його усне посилання про нібито звернення до суду з позовом про визнання недійсним пункту 11.2 Договору підряду №294/П-459-09 від 16.12.2009року, не приймається судом до уваги, оскільки такі докази до матеріалів справи не залучені.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновок про те, що доводи позивача обґрунтовані, виходячи із наступного:

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір генерального підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, тобто встановили: предмет, визначили договірну його ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, вартість робіт ( ціну договору) та спосіб її визначення, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 838, 839, 846, 847, 848, 875 ЦК України, договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України, а тому до спірних відносин сторін слід застосувати приписи ГК України, які регулюють даний вид договору.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

Як зазначено у статтях 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. При укладенні господарських договорів ( виникнення майново-господарських зобов'язань) сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови Договору що не суперечать законодавству, як це встановлено у статті 179 ГК України. Під час судового процесу доказів змін до Договору сторонами не надано, тобто подія на яку розраховували сторони під час укладення правочину відбулася ( пункт 8 статті 181 ГК України). Відсутні докази звернення до господарського суду з позовом, та порушення провадження у справі відносно визнання недійсним спірного пункту Договору підряду.

Щодо штрафних санкцій, яку застосовують у правовідносинах суб'єкти господарювання, то законодавець передбачає наступне, зокрема:

· відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить;

· згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності;

· оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України. При цьому слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) може бути лише грошовою сумою і не може бути іншим майном. Крім того, штраф, який застосовується у разі порушення зобов'язання, слід відрізняти від штрафу як адміністративно-господарської санкції, визначення якого міститься у частині першій статті 241 ГК України;

· право на звернення до суду з позовом про стягнення з винної сторони неустойки виникає в межах одного року позовної давності ( пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України);

· відповідно до вимог статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), які підлягають сплаті учасниками господарських правовідносин під час порушення виконання зобов'язань;

· штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань повинні встановлюватися у відсотках( частина шоста статті 231 ГК України), незалежно від їх виду, тобто: пені або штрафу.;

· пунктом 2 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано;

· строк розрахунку неустойки в 6 місяців, встановлений ГК України, передбачає присікальний строк, в межах якого нараховується неустойка;

· таким чином, пеня більш не є тривалою штрафною санкцією і нараховується з дня, наступного за днем, коли зобов'язання повинно було бути виконане, за період 6 місяців, після яких її нарахування припиняється;

· під час звернення з позовною заявою неустойка (пеня, штраф) є способом забезпечення виконання грошових зобов'язань ( стаття 546 ЦК України), однак на час винесення рішення суду вона вже є мірою відповідальності.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Стаття 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем за зустрічним позовом доведено факт порушення відповідачем строків конання робіт за Договором та правомірного застосування до спірних відносин сторін неустойки у вигляді пені. Відповідач не довів суду правові підстави для звільнення його від відповідальності щодо сплати пені за порушення строків виконання робіт, передбаченої пунктом 11.2 Договору підряду. Оскільки зміст Договору сторонами не змінювався, то зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача.

Законодавець встановлює, що неустойка встановлена сторонами за спірним Договором підряду у вигляді пені, підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, з урахуванням строку позовної давності, і обчислюється щодо кожного дня окремо щодо уточненого періоду її стягнення за кожен день прострочення. Факт такого порушення та правові підстави для її стягнення передбачені Договором, які прийняти сторонами під час його укладення правочину та підтвердженні касаційною інстанцією.

За такими обставинами зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ»про стягнення з останнього пені у календарних днях в сумі 321 600 грн., яка передбачена пунктом 11.2 Договору підряду №294/П-459-09 від 16.12.2009року, і виникла у останнього за порушення строків виконання робіт за період з 31.01.2010року по 07.04.2010року, обґрунтований та підлягає задоволенню.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат за приписами ст.ст. 44, 49 ГПК України. Судом прийнято до уваги, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 3 216 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 173,76 грн. за подання зустрічного позову у справі покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ».

Витрати по сплаті державного мита в сумі 2 750 грн. за перегляд рішення у апеляційному порядку у справі за зустрічним позовом покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ»

Витрати по сплаті державного мита в сумі 4 368 грн. за перегляд рішення у касаційному порядку у справі за зустрічним позовом покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю « БУД-ВЕСТ».

Видача наказів про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості може провадиться господарським судом за заявою боржника відповідно до вимог статті 122 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 526, 549, 599, 627, 628, 837 ст.ст. 55, 179, 230, 231, пункт 6 ст. 232 ГК України, ст. 4-2, 4-3, 4-4, 22, 33, 34, 36, 43, ч. 2,5 ст. 49, ч. 3 ст. 69, ст. ст. 60, 77, ч. 3 ст. 69, 81-1, 82, 82-1, 84, ч. ч 2,3 ст. 85, 111-12 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ»про стягнення з останнього пені в сумі 321 600 грн. за порушення строків виконання робіт за період з 31.01.2010року по 07.04.2010року відповідно до Договору підряду №294/П-459-09 від 16.12.2009року задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ», 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 27 р/р 260083013175 АБ «Таврика», м. Київ, МФО 300788, код ЄДРПОУ 31287656, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБУД», 03680, м. Київ, вул. Святошинська, 34, р/р 26005024750200 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 21555958, пеню в сумі 321 600 грн. за порушення строків виконання робіт за період з 31.01.2010року по 07.04.2010року відповідно до Договору підряду №294/П-459-09 від 16.12.2009року, витрати по сплаті державного мита в сумі 3 216 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 173,76 грн. за подання зустрічного позову, витрати по сплаті державного мита в сумі 2 750 грн. за перегляд рішення у апеляційному порядку, витрати по сплаті державного мита в сумі 4 368 грн. за перегляд рішення у касаційному порядку, видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний текст складено -18.04.2012року