Рішення

від 11.04.2012 по справі 26/144-11/12-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2012 р. Справа № 26/144-11/12-12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого: судді Грабець С.Ю.

секретар: Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Вишгородської районної державної адміністрації Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУД»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) управління Державного комітету земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області;

2) Вишгородської міської ради Київської області;

3) Київської обласної державної адміністрації

про розірвання договору оренди земельної ділянки, припинення права

користування земельною ділянкою та витребування земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 -представник (довіреність №1 від 01.02.2012 року);

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) не з'явився;

2) не з'явився;

3) ОСОБА_2 -представник (довіреність №18-к від 30.12.2011 року),

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2012 року до господарського суду Київської області надійшли матеріали справи за позовом Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (далі -позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУД»(далі -відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - управління Державного комітету земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області, про розірвання договору оренди земельної ділянки, припинення права користування земельною ділянкою та витребування земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору оренду земельної ділянки від 10.12.2008 року (далі -договір), згідно з якими позивач зобов'язувався передати відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 1,6762 га, розташовану на території Вишгородської міської ради Київської області за межами населеного пункту (далі -земельна ділянка), а відповідач зобов'язувався вказану земельну ділянку прийняти, сплачувати орендну плату вчасно і в повному обсязі.

Відповідач орендну плату за користування земельною ділянкою не сплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив розірвати договір оренди земельної ділянки, припинити право користування відповідача земельною ділянкою та витребувати з користування відповідача земельну ділянку.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.10.2011 року (далі -рішення суду від 27.10.2011 року) позов Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУД», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - управління Державного комітету земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області, задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 року (далі -постанова суду від 12.12.2011 року) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУД»залишено без задоволення, рішення суду від 27.10.2011 року -без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2012 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУД»задоволено, рішення суду від 27.10.2011 року та постанову суду від 12.12.2011 року скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд.

Направляючи справу на новий розгляд до господарського суду Київської області, Вищий господарський суд України звернув увагу на необхідність надання оцінки окремим умовам договору оренди земельної ділянки, порушенню прав позивача невиконанням відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, а також з'ясування обставин та підстав делегування права на укладення договору оренди земельної ділянки Київською обласною державною адміністрацією.

27 лютого 2012 року справу прийнято до провадження господарським судом Київської області та призначено до розгляду на 14 березня 2012 року.

14 березня 2012 року представник відповідача направив на адресу суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню судом. У судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.

Представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі -третя особа 1), у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 14.03.2012 року до участі у справі було залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Вишгородську міську раду Київської області (далі -третя особа 2) та Київську обласну державну адміністрацію (далі -третя особа 3).

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 28 березня 2012 року.

27 березня 2012 року представник відповідача направив на адресу суду відзив на позовну заяву.

28 березня 2011 року представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважав його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи 3 у судовому заявила клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, яке підлягало задоволенню судом.

Представники позивача, третіх осіб 1 і 2 у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 11 квітня 2012 року.

10 квітня 2012 року представник відповідача направив на адресу суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню судом.

11 квітня 2012 року представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.

Представник третьої особи 3 у судовому засіданні надала пояснення щодо обставин справи. Крім цього, направила на адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке підлягало задоволенню судом.

Представники позивача, третіх осіб 1 і 2 у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку:

розпорядженням Київської обласної державної адміністрації (далі -адміністрація) «Про передачу в оренду земельної ділянки»№1432 від 12.11.2008 року, копія якого долучена до матеріалів справи, Вишгородській районній державній адміністрації Київської області було доручено укласти та підписати від імені адміністрації договір оренди земельної ділянки із товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУД»після затвердження в установленому порядку її нормативної грошової оцінки, передбачивши обмеження щодо використання земельної ділянки, визначені чинним законодавством та проектом землеустрою.

Так, 10 грудня 2008 року між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області (далі -позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУД»(далі -відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі -договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 1,6762 га, розташовану на території Вишгородської міської ради Київської області за межами населеного пункту (далі -земельна ділянка), а відповідач зобов'язувався вказану земельну ділянку прийняти, сплачувати орендну плату вчасно і в повному обсязі.

Позивач передав відповідачу в користування земельну ділянку, проте відповідач орендну плату не сплатив, що підтверджується довідкою №2531/9/15-325/867 від 28.07.2011 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив розірвати договір оренди земельної ділянки, припинити право користування відповідача земельною ділянкою та витребувати з користування відповідача земельну ділянку.

Направляючи справу на новий розгляд до господарського суду Київської області, Вищий господарський суд України звернув увагу на необхідність надання оцінки окремим умовам договору оренди земельної ділянки, порушенню прав позивача невиконанням відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, а також з'ясування обставин та підстав делегування права на укладення договору оренди земельної ділянки Київською обласною державною адміністрацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

27 березня 2012 року представник відповідача направив на адресу суду відзив на позовну заяву, зазначив, що договір оренди земельної ділянки підлягав обов'язковій державній реєстрації та створював права та обов'язки для сторін з моменту її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 8 цієї статті встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 Земельного кодексу України, земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 29 договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення. Не є вчиненими також правочини у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

05 грудня 2011 року договір був зареєстрований сторонами в управлінні Державного комітету земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області за №322180004000159.

Відповідач сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою за грудень 2011 року, січень і лютий 2012 року, що підтверджується квитанціями №КП68/Т від 20.01.2012 року, №623\з38 від 16.02.2012 року, №623\з32 від 26.03.2012 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки є безпідставною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Крім цього, позивач просив суд припинити право користування відповідача земельною ділянкою та витребувати її у відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що підстави для припинення права відповідача користування земельною ділянкою та витребування її у відповідача відсутні.

Відтак, вимоги позивача про припинення права користування відповідача земельною ділянкою та витребування земельної ділянки у відповідача задоволенню також не підлягають.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в задоволенні позову господарські витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 2, 8 ст. 93 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 13, 20, 18, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 43, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Вишгородської районної державної адміністрації Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОБУД», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - управління Державного комітету земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області, Вишгородської міської ради Київської області та Київської обласної державної адміністрації, про розірвання договору оренди земельної ділянки, припинення права користування земельною ділянкою та витребування земельної ділянки відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 17.04.2012 року.

Суддя С. Грабець