Рішення

від 17.04.2012 по справі 5015/1012/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.12 Справа№ 5015/1012/12

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м.Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Трикотажна фірма «Промінь», м.Львів

про стягнення 2441,08 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Коваль Р.П. -ю/к відділу контролю за водопостачанням та водовідведенням

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Львівського міського комунального підприємства „Львівводоканал" до Публічного акціонерного товариства «Трикотажна фірма «Промінь»про стягнення додаткової плати за скид стічних вод з порушенням вимог правил щодо їх складу і властивостей в сумі 2 441.08 грн.

Ухвалою господарського суду від 16.03.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 29.03.2012р.

Ухвалою від 29.03.2012р. розгляд справи було відкладено на 17.04.2012р., за клопотанням представника відповідача, з метою мирного врегулювання спору.

Позивачем позовні вимоги підтримано з підстав, наведених у позовній заяві та із спростуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву від 28.03.2012р. (вх.№6786 від 29.03.2012р.). Подано клопотання (вх.8091/12 від 17.04.2012р.) про долучення додаткових доказів, а саме: свідоцтва про реєстрацію №34 від 16.06.2009р. і розписки Хімлабораторії ЛККП «Львівводоканал»від 20.07.2010р., які судом прийнято і долучено до матеріалів справи.

Встановлено:

Як викладено в позовній заяві, що відповідачем допущено скид до системи міської каналізації Львова використану воду з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, у зв'язку із чим у відповідності до договору та нормативно-правових актів, що врегульовують взаємовідносини сторін позивачем нараховано відповідачу додаткову плату в сумі 2 441,08 грн. за скид стічних вод з порушенням вимог правил щодо їх складу і властивостей. На пред'явлену претензію відповідачем відповіді не надіслано, зазначений борг в добровільному порядку не сплачено.

Відповідачем в судовому засіданні, яке відбулось 29.03.2012р. позовні вимоги не визнано, у відзиві на позовну заяву від 28.03.2012р. (вх.№6786/12 від 29.03.2012р.) та в усних поясненнях вказано, що обставини перевищення ДКЗР в стічних водах відповідача та відповідно, нарахування додаткової плати, підтверджується лише актом №3662 та результатом вимірювань №261. Жодних інших доказів на підтвердження факту перевищення ДКЗР в стічних водах відповідача позивачем не надано. На думку відповідача відбір проб стічних вод представниками позивача здійснювався з порушенням вимог, визначених держстандартами та загальними і місцевими правилами приймання стічних вод, а також, що позивачем допущено чисельні порушення вимог національних стандартів України щодо порядку забору проб стічних вод, їх зберігання та транспортування і що згідно наданих позивачем акту №3662 та результату вимірювань №261 неможливо однозначно ідентифікувати об'єкт аналізу та стверджувати, що він співпадає з пробами стічних вод, які були відібрані позивачем. Вказані акт і результат вимірювань не є належними доказами перевищення в пробах стічних вод відповідача ДКЗР. Також зазначено, що станом на 20.07.2010р. підприємство не працювало.

Відповідачем явки представника в засідання суду, яке відбулось 17.04.2012р. не забезпечено, причин незабезпечення явки не повідомлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до Договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 21.02.2005р. № 300100 (далі Договір), укладеного між сторонами, позивач (водоканал) надає відповідачу послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а відповідач користується послугами: здійснює забір води з водопроводу та скид стічних вод у каналізацію і сплачує за надані послуги на умовах, які визначені Договором та чинним законодавством України, зокрема: „Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України" (далі Державні правила), „Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів" (далі Інструкція), „Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальну систему каналізації Львова" (далі місцеві Правила).

Відповідно до п. 2.2.7 Договору, п.3.5.1 місцевих Правил підприємство зобов'язане здійснювати систематичний контроль за фактичними концентраціями забруднювальних речовин в своїх стічних водах і не допускати щоб забруднення стічної води у контрольних колодязях перевищували допустимі концентрації (ДК), які встановлені Лімітом № 562. Відповідно до п.п. 4.2.2.4, 9.2 місцевих Правил та п. 3.6 Договору скидання стічних вод з перевищенням ДК оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом.

З п. 2.1 Державних правил, п.п. 3.1.4, 3.1.5, 3.2.4, 3.2.5, Місцевих правил та п.п. 2.1.3, 3.6 Договору вбачається що водоканалу надано право: контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод свого абонента; здійснювати відбір проб для контролю за їх якістю, пред'являти абоненту рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності.

20.07.2010р. позивач здійснив відбір контрольної вибіркової проби стічних вод відповідача в присутності його представника, про що складено Акт № 3662. З акта вбачається що проба для проведення контрольного аналізу відповідачем була отримана, про що свідчить відповідний підпис представника. Контрольний аналіз проби не проводився.

Заперечення що станом на 20 липня 2010р. підприємство відповідача не працювало, а тому не проводило скид стічних вод спростовуються даними Розрахунку № 3654/36 від 05.08.2010р., з якого вбачається що об'єми скинутих відповідачем стоків за липень 2010р. становить 65м 3 стічних вод і 635 м 3 дощових стічних вод, крім того, при встановлені факту понаднормативного забруднення твердження про відсутність виробничої діяльності правового значення немає (аналогічна правова позиція міститься у Постанові ВГСУ від 20.01.2005р. справа № 4/4491-20/550)

П. 7.2.14 місцевих Правил встановлено що після відбору проба для головного аналізу передається в лабораторію. Якщо Проби відібрано Водоканалом -головний аналіз проводить хімічна лабораторія Водоканалу. П. 7.2.32 місцевих Правил зазначено що хімічні аналізи здійснюються акредитованими на право проведення вимірювань показників стічних вод лабораторіями. Відповідальність за вірогідність результатів аналізу несе лабораторія, яка проводила аналіз.

З наявного у справі Свідоцтва про атестацію № 34 від 16.06.2009р. вбачається що лабораторія позивача на час виникнення спірних правовідносин була належно атестована і відповідала критеріям атестації, зокрема в галузі вимірювань стічних вод підприємств.

Відповідно до 7.2.37 місцевих Правил найменший об'єм разової проби становить 2.5 л (в посуд для головного аналізу -не менше 1 л; в посуд для контрольного аналізу -1.5 л).

З пояснень позивача і наявної у справі розписки Хімбаклабораторії Водоканалу вбачається що проба акт № 3662 від 20.07.2010р. в кількості 1 була прийнята лабораторією на аналіз без зауважень щодо ясності і зрозумілості маркування чи невідповідності об'єму проби вимогам місцевих Правил.

З порівнянь Результату вимірювань № 261 головної проби з ДК наведеними у Ліміті №562 вбачається що позивач зробив правомірний висновок про скид відповідачем стічної води з перевищенням допустимих концентрацій аміаку (Сфакт=39, ДК=30) та СПАР (Сфакт=62, ДК=25). За виявлені таким чином перевищення допустимих забруднень позивач правомірно нарахував відповідачу додаткову плату у розмірі 2 441.08 грн. Розрахунок додаткової плати № 3654/36 від 05.08.2010р. відповідає вимогам Інструкції та розділу 8 місцевих Правил.

Згідно з п. 4.2 Інструкції 20% плати за скид понаднормативних забруднень (420,88грн.) перераховуються до утвореного в міському бюджеті фонду охорони навколишнього природного середовища.

Згідно до п.п. 2.3, 2.4 Державних правил підприємства мають право перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах свого підприємства, виконані водоканалом, та оскаржувати їх, звертатися до господарського суду з оскарженням неправомірно (на їх погляд) виставлених рахунків та вимагати проведення аналізу стічних вод підприємства, однак даним правом підприємство відповідача не скористалось, акт відбору проб стічної води представником відповідача підписано без зауважень та у встановленому порядку не оскаржено, контрольного аналізу отриманої проби не проводило та на день прийняття судом рішення доказів звернення чи відмови у проведенні таких досліджень, зокрема контрольного аналізу проби по акту № 3662 від 20.07.2010р. суду не представлено. Матеріали справи не містять доказів звернення підприємства відповідача до водоканалу чи суду спрямованих на захист реалізації своїх прав, чи з приводу наявних перешкод у їх реалізації. (Подібна правова позиція вбачається у постанові ВГСУ № 16/138(2010) від 12.04.2011р.).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак відповідач не подав належних доказів в підтвердження своїх заперечень, не представив доказів які б спростували наведені позивачем обставини.

Станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем не погашена.

З вивчення та аналізу поданих доказів, пояснень представників сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими відповідачем і такими що підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись, ст.ст. 22, 33, 36, 43, 49, 82, 85, 87, 115-117 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трикотажна фірма "Промінь" (місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., 31, ЄДРПОУ 00307388) на користь ЛМКП "Львівводоканал" (79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, ЄДРПОУ 03348471) 2 020,20 грн. додаткової плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями, 1609,50 грн. судового збору.

3. Стягнути з ПАТ "Трикотажна фірма "Промінь" (місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., 31, ЄДРПОУ 00307388) в доход міського бюджету Львова (фонд охорони навколишнього природного середовища м. Львова, рахунок 33110331700002 за кодом бюджетної класифікації: 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», банк ГУДКУ у Львівській області, код ЄДРПОУ: 23949066, код МФО 825014) нарахування у розмірі 4203,88 грн. за скид наднормативних забруднень».

4. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 20.04.2012р.

Суддя Станько Л.Л.