Рішення

від 02.04.2012 по справі 5015/570/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.12 Справа № 5015/570/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Венглевського Б.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Автотрансекспедиція", м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеромакс-Львів", м. Львів про стягнення 6613 грн. 65 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне транспортно-експедиційне підприємство "Автотрансекспедиція", м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеромакс-Львів", м. Львів про стягнення 6613 грн. 65 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 16.02.2012 р. призначив розгляд справи на 27.02.2012 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 14.03.2012 р., 04.04.2012 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг. На виконання умов вказаного договору, позивач надав відповідачу відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, станом на дату подання позову заборгованість становила 5800 грн. 00 коп. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати, відповідачу нараховано 443 грн. 34 пені, 165 грн. 90 коп. 3% річних, 204 грн. 41 коп. інфляційних втрат. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 6613 грн. 65 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 16.02.2012 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення в матеріалах справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 02.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 06.04.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

11 лютого 2011 р. між ПТЕП "Автотрансекспедиція" (позивачем) та ТзОВ "Аеромакс-Львів" (відповідачем) було укладено договір №710-11 про надання транспортно-експедиційних послуг.

За цим договором виконавець (позивач) зобов'язувався надати замовнику (відповідачу) транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач надав послуги з перевезення, що підтверджується товарно-транспортною накладною. Послуги були надані в повному обсязі, зауважень до виконання у відповідача не було, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищевказаному документі.

Пунктом 3.1. договору №710-11 про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.02.2011 р. передбачено, що замовник здійснює оплату послуг виконавця протягом 5 днів після отримання оригіналів документів.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості послуг з перевезення виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 5800 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки початок перебігу строку виконання зобов'язання відповідачем щодо оплати визначений моментом отримання оригіналів документів, проте доказів настання такого факту позивачем не було представлено, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу про сплату боргу шляхом надсилання копії позовної заяви.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 4.3. договору №710-11 про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.02.2011 р. за кожен день прострочення оплати послуг виконавця замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог цієї статті, п. 4.3. договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 20.02.2011 р. по 18.08.2011 р. в сумі 443 грн. 34 коп., втрати від інфляції з лютого 2011 р. по грудень 2011 р. в сумі 204 грн. 41 коп., 3% річних за період з 20.02.2011 р. по 02.02.2012 р. в сумі 165 грн. 90 коп.

Оскільки суд дійшов висновку, що у зобов'язанні між позивачем та відповідачем настання строку проведення остаточних розрахунків не визначено, то, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був провести оплату вартості наданих послуг протягом семи днів з дня отримання вимоги. Як вбачається з долучених до матеріалів справи документів, вимога (копія позовної заяви) була надіслана позивачем 09.02.2012 р. У зв'язку з цим, право нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних у позивача виникає після спливу семи днів з дня пред'явлення такої вимоги (надсилання копії позовної заяви), тобто з 19.02.2012 р. (з врахуванням часу на поштовий обіг).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат до задоволення не підлягають, оскільки такі нарахування здійснені до моменту виникнення у відповідача обов'язку з оплати, тобто до моменту заявлення вимоги (надіслання копії позовної заяви).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 5800 грн. 00 коп. основного боргу. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Позивачем на підтвердження його витрат на послуги адвоката надано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1201, видане 19.07.2006 р., договору №1/02-12 про надання адвокатських послуг від 01.02.2012 р., акту №1/02-12 наданих послуг від 06.02.2012 р. та копію платіжного доручення №928 від 08.02.2012 р. про здійснення оплати вартості послуг адвоката.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626, 909 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеромакс-Львів", м. Львів, вул. Довженка, 1/229 (ідентифікаційний код 35327697) на користь Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Автотрансекспедиція", м. Львів, вул. Городоцька, 291/21 (ідентифікаційний код 25544907) 5800 грн. 00 коп. основного боргу, 1411 грн. 37 коп. судового збору та 1315 грн. 35 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. В задоволенні решти позовних відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.