Рішення

від 12.04.2012 по справі 5017/432/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2012 р.Справа № 5017/432/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

при секретарі Стачук Т.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довір. від 15.04.2011р.;

від відповідача: не з'явився.

прокурор Шевцова С.А., посвідчення №91

розглянув справу

за позовом прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Одеса)

до відповідача: Фермерського господарства „ОСОБА_2 -2006" (с.Шевченкове, Кілійського р-ну, Одеської обл.)

про стягнення 14443,98 грн.

13.02.12. прокурор Кілійського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з Фермерського господарства "ОСОБА_2 - 2006" боргу в сумі 14443,98грн., із яких 13000,00грн. - основний борг, індекс інфляції 180,00грн., 3% річних в сумі 255,00грн. та пеня в сумі 1008,98грн.

. Прокурор та представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідач під час розгляду справи в суді сплатив основний борг в сумі 8000,00грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Отже, справа розглядається за наявними в справі матеріалами на підставі ст.75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не відноситься розшук місцезнаходження сторін у справі. Така правова позиція і Вищого господарського суду України, викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.09.

Заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.06.2006р. між Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством "ОСОБА_2 - 2006" укладено договір №10 про надання фінансової допомоги на суму 40000,00грн. для придбання трактора.

На виконання умов зазначеного договору позивач перерахував відповідачу 40000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №10 від 13.06.06.

Відповідно до п.3.4.2. договору №10 від 07.06.06. відповідач зобов'язувався повернути отримані кошти в сумі 40000,00грн. наступним чином: до 01.09.09. в сумі 10000,00грн.; до 01.10.10. в сумі 20000,00грн. і до 01.06.11. в сумі 10000,грн.

Проте, відповідач неналежно виконав умови договору, бо станом на час звернення з позовом до суду повернув позивачу кошти частково в сумі 17000,00грн.

Таким чином, сума боргу у відповідача перед позивачем станом на час звернення з позовом до суду становила 13000,00грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.1 ст.193 ГК України).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13000,00грн..

Проте, під час розгляду справи в суді відповідач сплатив частково основний борг, а саме: 8000,00грн., що підтверджується випискою з банку від 28.03.12.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 8000,00грн. основного боргу за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України та задовольняє позов в частині стягнення основного боргу в сумі 5000,00грн.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем фінансова допомога не повернута в строки погоджені в договорі, що є порушенням зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 ГК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно п.5.2 договору, сторони встановили: - "за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) відповідач сплачує позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Позивачем надано розрахунок пені за несвоєчасне повернення коштів, яка становить 1008,98грн.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд вважає, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, суд задовольняє позов в частині стягнення пені в сумі 1008,98грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за прострочення оплати наданих послуг нараховано до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі -255,00грн. та індекс інфляції в розмірі -180,00грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахованих 3% річних та індексу інфляції, суд вважає, що розрахунок теж відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд задовольняє позов в частині стягнення 3% річних в сумі 255,00грн. та індексу інфляції в сумі 180,00грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості в повному обсязі не надав, під час розгляду справи в суді частково сплатив борг, про що суд зазначав вище.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 5000,00грн., пені в сумі 1008,98грн., 3% річних в сумі 255,00грн., індексу інфляції в сумі 180,00грн., оскільки позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи. А припиняє провадження у справі в частині стягнення 8000,00грн. основного боргу.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49,75, п.1-1 ст.80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фермерського господарства "ОСОБА_2 - 2006" (68332, с. Шевченкове, вул. Шевченко, 33, Кілійський район, Одеська область, код ЄДРПОУ 34219966, п/р 26006019360001 в відділенні №17 АКБ "Імексбанк" м. Кілія, МФО 3288384 ) на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65107, м. Одеса, 16, вул. Канатна, 83) на р\р 31233460700008, банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460: - 5180,00грн. -основного боргу з врахуванням індексу інфляції та на р/р 31113115700008, банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460: - 1008,98грн. -пені, - 255,00грн. -3% річних.

3. Стягнути з Фермерського господарства "ОСОБА_2 - 2006" (68332, с. Шевченкове, вул. Шевченко, 33, Кілійський район, Одеська область, код ЄДРПОУ 34219966, п/р 26006019360001 в відділенні №17 АКБ "Імексбанк" м. Кілія, МФО 3288384 ) - 1609,50грн. судового збору в дохід Державного бюджету України (ГУ ДКСУ в Одеській області, р/р №31210206783008 в ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526, код класифікації доходів бюджету 22030001, символ звітності 206).

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 8000,00грн. за відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Брагіна Я.В.

Повний текст рішення підписано: 17 квітня 2012 року

Копію рашення надіслати:

1. Прокуратурі Кілійського району Одеської області ( 68300, Одеська обл., м. Кілія, вул. Гагаріна, 39 );

2. Одеському відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ( 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83 );

3. ФГ „ОСОБА_2 -2006" ( 68332, Одеська обл., Кілійський р-н, с. Шевченкове, вул. Шевченко, 33 ).

4. Прокуратурі Одеської області ( 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3 ).