Рішення

від 10.04.2012 по справі 9/1/5022-95/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2012 р. Справа № 9/1/5022-95/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Збаразького району в інтересах держави, вул. О.Кобилянської, 2. м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Олени Теліги, 8, кімн. 58а, 59б, 59 м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького,14, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Фермерського господарства "Калина", с. Мала Березовиця, Збаразький район, Тернопільська область, 47340

про стягнення 76228 грн. 59 коп. заборгованості, з яких : 39100 грн. 00 коп. - основний борг, 21799 грн. 29 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 11811 грн. 29 коп. - інфляційних втрат, 3518 грн. 01 коп. - процентів за користування коштами.

За участю представників сторін:

прокуратури: Свачій М.І. - посвідчення №92 від 17.12.10 р.

позивача: ОСОБА_3, довіреність № 12 від 01.03.12 р.

відповідача: ОСОБА_4 - паспорт НОМЕР_1 від 13.03.01 р.

Прокурору та представникам позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 10.04.2012р. оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Суть справи: Прокурор Збаразького району в інтересах держави, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Олени Теліги, 8, кімн. 58а, 59б, 59 м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького,14, м. Тернопіль звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Фермерського господарства "Калина", с. Мала Березовиця, Збаразький район, Тернопільська область, 47340 про стягнення 76 228 грн. 59 коп. - заборгованості, з яких: 39 100 грн. 00 коп. - основний борг, 21 799 грн. 29 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 11 811 грн. 29 коп. - інфляційних втрат, 3 518 грн. 01 коп. - процентів за користування коштами.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належно завіреними копіями : Договору про надання фінансової підтримки №10 від 28.10.2005р.; договору застави від 07.08.2006р.; платіжного доручення №271 від 28.10.2005р.; листів-вимог №53-4/221 від 06.05.2006р., №53-4/301 від 06.06.2006р., №53-4/389 від 10.10.2006р., №53-4/482 від 13.12.2006р., №53-4/134 від 26.02.2008р., №53-4/374 від 25.07.2008р., №53-4/494 від 14.10.2008р., №53-4/48 від 13.12.2010р.; претензії №53-4/346 від 28.07.2011р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 16.02.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 28.02.2012 р. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 20.03.2012р. та на 03.04.2012р., у зв'язку з неявкою представника позивача в судове зсідання та неподання сторонами витребуваних судом документів, а також оголошувалась перерва в судовому засіданні до 10.04.2012р. на 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 10 квітня 2012р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник прокуратури в судове засідання прибув, позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення підтримав, заперечень проти поданої позивачем заяви щодо уточнення позовних вимог не заявив, додаткових документів не надав.

Представник позивача в судове засідання прибув, витребувані судом матеріали подав. Одночасно позовні вимоги з врахуванням заяв про уточнення заявлених до стягнення вимог №53-4/510 від 21.03.2012р., №53-4/553 від 03.04.2012р., підтримав. Поданими суду заявами, зокрема в заяві №53-4/553 від 03.04.2012р. позивач просить стягнути з фермерського господарства «Калина»на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 31 100, 00 грн. основної заборгованості, при цьому від штрафних санкцій позивач відмовляється в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, позовні вимоги визнає, при цьому письмового відзиву на позов не надав, проте зазначає, що отриману фінансову допомогу фермерське господарство Укрдержфонду не повернуло через важкий фінансовий стан господарства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, думку прокурора та пояснення відповідача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом.

В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Як вбачається із позовної заяви, прокурор звернувся до суду за захистом прав і законних інтересів держави в особі Міністерства аграрної політики, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. О. Теліги, 8. кім. 58 А, 59, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль мотивуючи тим, що згідно з Наказом Мінагрополітики України «Про затвердження статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств» від 08.11.2002р. №348/954/322, майно Укрдержфонду є державною власністю, видатки на забезпечення функціонування фонду та його регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету.

Враховуючи, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки селянських (фермерських) господарств, майно Фонду є державною власністю, видатки на забезпечення функціонування фонду регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, а неповернення наданих господарствам фінансових допомоги завдає шкоди інтересам держави, на думку суду, прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду звернення Укрдержфонду щодо неналежного виконання фермерським господарством "Калина" умов договору про надання фінансової підтримки №10 від 28.10.2005р. прокуратурою Збаразького району встановлено, що Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі по тексту - позивач) 28 жовтня 2005 року між Укрдержфондом та фермерським господарством "Калина" був укладений договір №10 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надати фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству «Калина», с.Мала Березовиця, Збаразького району Тернопільської області (далі по тексту - відповідач) в сумі 45 000 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її у визначений даним договором строк (розділ 1 Договору).

П.п.3.4.2. п.3.4. розділу 3 зазначеного договору фермерське господарство зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком: до 01 листопада 2006 року в сумі 5 000,00 грн.; до 01 листопада 2007 року в сумі 10 000,00 грн.; до 01 листопада 2008 року в сумі 15 000,00 грн.; до 28 жовтня 2009 року в сумі 15 000,00 грн.

На забезпечення зобов'язання, що виникло відповідно до договору від 28.10.2005р. №10, сторони 07 серпня 2006 року уклали Договір застави, зареєстрований в реєстрі за №1731, згідно якого "Заставодавець" (відповідач по справі) передає "Заставодержателю" (позивачу по справі) в заставу належний «Заставодавцю»на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ №253425 комбайн марки СК-5 НИВА,1984 року випуску, реєстраційний №21215ТА,заводський номер -720882 виданий та зареєстрований 17 травня 2006 Збаразькою РІДТН в Тернопільській області. Вартість заставленого комбайна становить 26542,80 грн.

А також, на забезпечення зобов'язання, передано в заставу належний «Заставодавцю» на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії КХС №981784 автомобіль ГАЗ 53 Б, рік випуску 0 1976р., реєстраційний номер -ВО 1664АС, колір -зелений, шасі (кузов, рама, коляска) -259700 виданого та зареєстрованого 20 січня 2006 року Кременецьким МРЕВ. Вартість автомобіля, становить 14460,18 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як випливає з матеріалів справи, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 Договору №10 свої зобов'язання щодо надання кредиту Тернопільське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств виконало, про що свідчить копія платіжного доручення №271 від 28.10.2005р. про перерахування на рахунок відповідача коштів у сумі 45 000,00 грн.

Разом з тим, матеріалами справи доведено і визнано відповідачем, що зобов'язання стосовно повернення кредиту відповідачем в порушення умов договору №10 від 25.10.2005 р. (п.п.3.4.2). до визначених строків виконано частково і станом на час розгляду справи сума основного боргу становить 31 100,00грн.

При цьому як вбачається з поданих позивачем доказів ним неодноразово фермерське господарство попереджалося про повернення заборгованості, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями листів - вимог №53-4/221 від 06.05.2006р., №53-4/301 від 06.06.2006р., №53-4/389 від 10.10.2006р., №53-4/482 від 13.12.2006р., №53-4/134 від 26.02.2008р., №53-4/374 від 25.07.2008р., №53-4/494 від 14.10.2008р., №53-4/48 від 13.12.2010р. Крім того, 28 липня 2011 року за вих.№53-4/346 фермерському господарству «Калина»була надіслана претензія про сплату заборгованості за договором про надання фінансової підтримки, залишена останнім без відповіді та задоволення.

Крім того, як стверджує позивач, у порушення п.3.4.1. Договору, фермерське господарство у місячний термін з моменту отримання коштів не надало документів на підтвердження цільового використання коштів фінансової підтримки на поворотній основі, що підтверджується листами - вимогами №53-4/348 від 10.10.2006р. та №53-4/482 від 13.12.20006р. Також, неодноразово надсилалися вимоги про укладення та поновлення договору добровільного страхування заставленого майна, що підтверджується листами -вимогами №53-4/221 від 06.05.2006р., №53-4/301 від 06.06.2006р., №53-4/134 від 26.02.2008р., №53-4/374 від 25.07.2008р., №53-4/494 від 14.10.2008р., №53-4/48 від 13.02.2010р.

Проте, взятих на себе зобов'язань ФГ "Калина" не виконало, в зв'язку з чим, станом на час розгляду спору, сума зобов'язання щодо неповернутої відповідачем допомоги, наданої йому згідно договору №10 від 28.10.2005р. склала 31 100,00 грн., що підтверджується доказами, долученими до позовних матеріалів, а також не заперечене і представником відповідача в судових засіданнях.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги вищезазначене, враховуючи, що факт надання відповідачу фінансової допомоги підтверджено матеріалами справи, неповернення коштів згідно графіку не заперечно відповідачем, а станом на час розгляду справи в суді відповідачем не представлено належних доказів на підтвердження сплати повної суми основного боргу, суд визнає правомірними, обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення з Фермерського господарства "Калина" 31 100 грн. неповернутої фінансової допомоги наданої за Договором №10 від 28.10.2005р.

Щодо стягнення пені, інфляційних втрат, та процентів за користування коштами то суд встановив наступне.

Позивачем подано суду заяву №53-4/553 від 03.04.2012р. (вх. № 11052 від 10.04.2012р.) про уточнення позовних вимог згідно якої він просить суд стягнути з фермерського господарства «Калина» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 31 100, 00 грн. основної заборгованості. Одночасно від штрафних санкцій в тому числі пені, інфляційних втрат, та процентів за користування коштами позивач відмовляється в повному обсязі.

Представник позивача та прокурор у судовому засіданні підтримали подану позивачем заяву №53-4/553 від 03.04.2012р. (вх. № 11052 від 10.04.2012р.) про уточнення позовних вимог. При цьому судом роз'яснено сторонам та прокурору передбачені ГПК України наслідки подання позивачем заяви про відмову від позову, прийняття судом відмови від позову та припинення провадження у справі в цій частині.

Із аналізу змісту ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до статті 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В свою чергу ч. 6 ст. 22 ГПК України передбачено обов'язок господарського суду не приймати відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

За правилами п. 4 ч. 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що прокурор в судових засіданнях не заперечив проти заяви про уточнення позовних вимог в частині відмови позивача від штрафних санкцій в частині пені, інфляційних втрат, та процентів за користування коштами, та не вимагав вирішення справи по суті в цій частині в порядку ч. 6 ст. 29 ГПК України, суд приймає часткову відмову позивача від позову та провадження у справі в цій частині, припиняє.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати -1609,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат - 64380 грн.

Враховуючи зазначене, а також той факт, що спір у справі виник з вини відповідача у зв'язку з неналежним виконанням ним своїх зобов'язань з повернення позики судовий збір у розмірі 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. покладається на відповідача у справі та стягується у дохід Державного бюджету України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Калина", с. Мала Березовиця, Збаразький район, Тернопільська область (ідент. код 31973489) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств вул. Кн. Острозького, 14, кімн.806, м.Тернопіль (ідент. код 20029342), р/р 37124101300026 в УДК Київської обл. в м.Києві, МФО 821018 - 31 100 (тридцять одну тисячу сто) грн. 00 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Фермерського господарства "Калина", с. Мала Березовиця, Збаразький район, Тернопільська область (ідент. код 31973489) в дохід Державного бюджету України - 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

4. Прийняти часткову відмову позивача від позову в частині стягнення пені, інфляційних втрат, та процентів за користування коштами.

5. Припинити провадження у справі в частині стягнення пені, інфляційних втрат, та процентів за користування коштами.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя В.Л. Гевко

Повне рішення складено та підписано 12.04.2012 р.