Рішення

від 03.04.2012 по справі 9/4/5022-155/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" квітня 2012 р.Справа № 9/4/5022-155/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Монастириського району в інтересах держави, вул. Шкільна, 4, м. Монастириська, Монастириського району, Тернопільської області, 48300 в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль, 46000

до відповідача Комунального підприємства "Монастириський комунсервіс", вул. Підгородня, 5, м. Монастириська, Монастириського району, Тернопільської області, 48300

про cтягнення збитків, заподіяних внаслідок порушення водного законодавства в сумі 4 481 грн. 45 коп.

За участю представників сторін:

прокуратури: Свачій М.І. - посвідчення №92 від 17.12.10 р.

позивача: ОСОБА_3 -довіреність №1-1/23-1 від 05.01.2012р.

відповідача: не з'явився

Прокурору та представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання сторін.

Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 03.04.2012р. оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення.

Суть справи: Позивач - Прокурор Монастириського району в інтересах держави, вул. Шкільна, 4, м. Монастириська, Монастириського району, Тернопільської області в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м.Тернопіль звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Комунального підприємства "Монастириський комунсервіс", вул. Підгородня, 5, м. Монастириська, Монастириського району, Тернопільської області про cтягнення збитків, заподіяних внаслідок порушення водного законодавства в сумі 4 481 грн. 45 коп.

Позовні вимоги підтверджуються належним чином завіреними копіями : акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 10.02.2010р.; протоколу №004044 про адміністративне правопорушення від 10.02.2010р.; постанови про накладення адміністративного стягнення від 10.02.2010р.; розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам внаслідок скидів забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням нормативу ГДС КП «Монастириський комунсервіс», звітами про використання води за 2009 рік, претензії №1-1/448 від 29.03.2010р. на суму 4481,45 грн.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 20.03.2012 р. Судове засідання відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 03.04.2012р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та через неподання сторонами необхідних для розгляду справи документів.

Представник прокуратури в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав повною мірою з підстав викладених в позовній заяві.

Уповноважений представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав повною мірою з підстав викладених у позовній заяві від 09.02.2012р. №338 (вх.№0199 від 02.03.2012р.) та стверджує, що відповідач в порушення ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ, ст. ст. 44, 49, 110, 111 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР внаслідок неефективної роботи каналізаційних очисних споруд, в період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. здійснював скид недостатньо очищених зворотних вод з перевищенням встановлених лімітів забруднюючих речовин, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 4481 грн. 45 коп.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, витребуваних судом матеріалів не подав, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст.ст. 64,77 ГПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями з відміткою про вручення поштової кореспонденції адресату.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.ст.22,27 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами відповідно до правил ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та доводи позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України Господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України.

Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно ст. 20 Закону №1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Відповідно до норм Закону №1264-ХІІ та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.

Відповідно до чинного законодавства спеціально уповноваженими органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, контролю за використанням коштів, отриманих від користування чи забруднення природних ресурсів є Міністерство екології і природних ресурсів України

Статтями 68,69 Водного кодексу України, встановлено, що спеціальне водокористування води здійснюється юридичними і фізичними особами на підставі дозволу шляхом забору з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів, для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Підставою для звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою став факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, який виражається у скиді в період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. недостатньо очищених зворотних вод з перевищенням встановлених лімітів забруднюючих речовин, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди на суму 4481 грн. 45 коп.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на порушення відповідачем ст.ст.68,69 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ, ст. ст. 44,48,49,110 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР.

Так, у відповідності до ст. 48 Водного Кодексу України спеціальне водокористування -це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами, насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до п. 3 ст. 44 Водного кодексу України № 213/95-ВР від 06.06.1995р., дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Частиною 4 статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України - підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства в розмірах і порядку, встановленими законодавством України.

Позивач у позовній заяві та у судових засіданнях стверджує, що за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідач здійснював скид зворотних вод у водний об'єкт господарсько-побутового водокористування з перевищенням концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах, що відводяться в р.Коропець.

Як встановлено актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.02.2010р., проведеної спеціалістами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області згідно наказу Державної екологічної інспекції у Терноільській області від 11.01.2010р. за №1, плану роботи ДЕІ на І квартал 2010р. та направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, а саме державним інспектором Державної екологічної інспекції Сагашем Д.З. за участю керівника КП "Монастириський комунсервіс" -ОСОБА_5, підприємством, внаслідок неефективної роботи каналізаційних очисних споруд, здійснюється скид недостатньо очищених зворотних вод з перевищенням встановлених лімітів забруднюючих речовин. Так, за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. встановлено перевищення концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах, що відводяться в р.Коропець по :

органічних речовинах (БСК5) 85,1 мг/л, 85.1 г/мі при величині допустимої концентрації 15 мг/л, 15г/м3;

завислих речовин 60,3 мг/л, 60,3 г/мі" при величині допустимої концентрації 15 мг/л, 15г/мі;

- ХСК 301, 4 мг/л, 301,4 г/мі при величині допустимої концентрації 80 мг/л, 80г/мі;

- азот амонійний 14,1 мг/л, 14,1 г/мі при величині допустимої концентрації 2 мг/л, 2 г/мі;

- фосфати 3,85 мг/л, 3,85 г/мі при величині допустимої концентрації 0,3 мг/л, Q,3 г/мі;

Витрати зворотних вод становлять 3,22 мі/год. (28200 мі/8760 год. = 3,22 мі/год.).

10 лютого 2010р. за результатами перевірки державним інспектором Сагашем Д.З. складено протокол про адміністративне правопорушення № 004044 по відношенню до директора КП "Монастириський комунсервіс" ОСОБА_5.

При цьому, суд має за необхідне відмітити, що ні зазначений акт перевірки від 10.02.2010р., ні протокол про адміністративне правопорушення від 10.02.2010р. не оскаржувались як з боку КП "Монастириський комунсервіс", так і його відповідальних працівників (посадових осіб), зокрема, директора КП "Монастириський комунсервіс" ОСОБА_5 Одночасно, суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.

На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень, держінспектором Сагашем Д.З. винесено постанову №4 від 10.02.2010р. про накладення на директора КП "Монастириський комунсервіс" ОСОБА_5 адміністративного стягнення в розмірі 85 грн. за порушення природоохоронного законодавства.

Також, на підставі зазначеного акту та зафіксованих ним порушень, державним інспектором Сагашем Д.З. здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків заподіяних державі при скиді зворотних вод у водний об'єкт господарсько-побутового водокористування.

Вказаний розрахунок проведено у відповідності до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389.

Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам внаслідок скидів забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.

П. 7 Методики визначено порядок розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами, з перевищенням граничнодопустимого скиду

Збитки розраховуються за формулою З = К х К х к х [(М х (гама) + кат Р (М х (гама) ) + ... (М х (гама) )], де К - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, кат який визначається згідно з додатком 2; К - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів, Р поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3; к = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми; m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах; М - маса наднормативного скиду забруднюючої речовини у i водний об'єкт зі зворотними водами, т; (гама) - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою (гама) = (гама) х А , де (гама) - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою : (гама) = (гама) х I/100, де (гама) - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у попередньому році, грн/т; I - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, %; А - безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою : А = 1/ГДК, де ГДК - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК i забруднюючої речовини у воді водного об'єкта відповідної категорії.

Згідно з розрахунками збитків, що проведені на підставі вказаної Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, державним інспектором визначено, що внаслідок неправомірних дій Комунального підприємства "Монастириський комунсервіс" державі заподіяно збитки на суму 4481,45 грн.

Отже, даний факт підтверджується представленими копіями звітів про використання води за період з І по ІV квартали 2009 року.

З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на зазначену суму відповідачу була надіслана претензія №1-1/448 від 29.03.2010р. з пропозицією розглянути дану претензію та перерахувати суму завданих державі збитків на розрахунковий рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Монастириської міської ради Монастириського району Тернопільської області.

Однак, станом на час розгляду справи претензія залишена без задоволення, збитки в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані, що і стало причиною звернення до суду для стягнення їх в примусовому порядку.

Розглянувши вище зазначені доводи позивача, подані ним докази та матеріали справи, суд вважає належним чином доведеним з його боку факт завдання відповідачем державі збитків унаслідок порушення ним вимог чинного законодавства, а саме здійснення скиду у водний об'єкт господарсько-побутового водокористування, недостатньо очищених зворотних вод з перевищенням встановлених лімітів забруднюючих речовин.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи зазначене та той факт, що завдання збитків державі внаслідок порушення водного законодавства не заперечено відповідачем одночасно ним не представлено і належних доказів на підтвердження сплати суми збитків, суд визнає правомірними, обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення з Комунального підприємства "Монастириський комунсервіс", вул. Підгородня, 5, м. Монастириська, Монастириського району, Тернопільської області 4 481 грн. 45 коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог водного законодавства.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати -1609,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат -64380 грн.

Враховуючи зазначене судовий збір у розмірі 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. покладається на відповідача у справі та стягується у дохід Державного бюджету України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Монастириський комунсервіс", вул. Підгородня, 5, м. Монастириська, Монастириського району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 30919609) на користь місцевого бюджету Монастириської міської ради, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 37382571 в УДКСУ в Монастириському районі Тернопільської області, МФО 838012 - 4481 (чотири тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 45 коп.

3 . Стягнути з Комунального підприємства "Монастириський комунсервіс", вул. Підгородня, 5, м. Монастириська, Монастириського району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 30919609) - 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору у дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя В.Л. Гевко

Повний текст рішення складено та підписано 09 квітня 2012 року.