Рішення

від 10.04.2012 по справі 5024/440/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2012 р. Справа № 5024/440/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "Ямак", м. Цюрупинськ Херсонської області

про стягнення 322476 грн. 66 коп.

за участі представників:

від позивача - представник ОСОБА_1 дов. № 68 від 23.06.2011 р.

від відповідача - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільного українсько-шведського підприємства "Ямак" (відповідач) заборгованості за договором фінансового лізингу №034/08-АВТ від 31 липня 2008р. в сумі 322476 грн. 66 коп.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач не направив свого представника в судове засідання, але надав відзив на позов в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив надати відстрочку на два місяці та відкласти розгляд справи в зв'язку зі знаходженням директора у плановій відпустці.

Суд вважає недоцільним відкладення розгляду справи, оскільки вважає, що у справі достатньо доказів, щоб розглянути її по суті, в зв'язку з чим клопотання відповідача відхилив.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами 31 липня 2008р. був укладений договір фінансового лізингу №034/08-АВТ, згідно якого позивач зобов'язався надати в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу майно, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації (додаток 2 до договору), для підприємницьких цілей відповідача на визначений строк, за умови сплати відповідачем періодичних лізингових платежів.

В подальшому сторонами до договору фінансового лізингу №034/08-АВТ було внесено зміни згідно додаткових угод №1 від 24.11.2009р., №2 від 05.02.2010р., №3 від 26.05.2010р., №4 від 26.05.2010р., №5 від 28.04.2011р., №6 від 22.08.2011р., №7 від 05.09.2011р.

Згідно п. 1.6 договору вартість предмета лізингу на момент його передачі лізингоодержувачу становить 2399500 грн. Строк користування предметом лізингу становить 84 місяці та починає свій перебіг з моменту прийняття майна лізингоодержувачем, що оформлюється відповідним актом приймання-передачі майна (п.1.8 договору).

Виконуючи умови договору позивач передав відповідачу у користування наступне майно: автобус "Богдан А-09212" (приміський) реєстраційний номер НОМЕР_1, автобус "Богдан А-09212" (приміський) реєстраційний номер НОМЕР_10, автобус "Богдан А-09212" (приміський) реєстраційний номер НОМЕР_2, автобус "Богдан А-09212" (приміський) реєстраційний номер НОМЕР_3, автобус "Богдан А-09212" (приміський) реєстраційний номер НОМЕР_4, автобус "Богдан А-09212" (приміський) реєстраційний номер НОМЕР_5, автобус "Богдан А-09212" (приміський) реєстраційний номер НОМЕР_6, автобус "Богдан А-09212" (приміський) реєстраційний номер НОМЕР_7, автобус "Богдан А-09212" (приміський) реєстраційний номер НОМЕР_8, автобус "Богдан А-09212" (приміський) реєстраційний номер НОМЕР_9. Факт передачі позивачем відповідачу вищезазначеного майна підтверджується актом приймання-передачі №1 до договору від 10.09.2008р.

Право власності позивача на вищевказані транспортні засоби підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу виданими УДАІ ГУ МВС України м. Києва.

Пунктами 3.1 та 3.4 договору фінансового лізингу сторони визначили, що відповідач сплачує лізингові платежі за кожний період користування майном (розрахунковий період), який зазначений в додатку 1 до договору - графіку сплати лізингових платежів. Перший розрахунковий період визначається рівним періоду від дати підписання акту приймання-передачі майна в лізинг до останнього дня першого розрахункового періоду, зазначеного в додатку 1 до договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пункті 3.4 договору. Відповідно п. 3.13. та п. 4.4.3. договору, відповідач не має права затримувати платежі за договором, строк сплати яких настав, та вимагати від лізингодавця жодного відшкодування або зменшення суми платежів за цим договором у випадку перерви в експлуатації майна, незалежно від причин виникнення такої перерви, навіть з причин пошкодження та/або неможливості експлуатації майна.

Відповідач зобов'язаний вчасно й у повному обсязі виплачувати лізингодавцеві лізингові платежі відповідно до графіку лізингових платежів та умов даного договору.

Згідно п. 3.7. договору, якщо термін сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний або святковий) день, то відповідач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний або святковий) день.

Позивачем до закінчення кожного поточного розрахункового періоду виставлялись відповідачу рахунки на оплату лізингового платежу №СФ-05106 від 03.01.2012р., СФ-05176 від 01.02.2012р., СФ-05343 від 01.03.2012р. на наступний розрахунковий період.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач в порушення умов договору №034/08-АВТ та вищезазначених норм законодавства, свої зобов'язання, щодо своєчасної сплати лізингових платежів належним чином не виконав. Відповідачем проводилось перерахування лізингових платежів на розрахунковий рахунок позивача, але не в повному обсязі і з порушенням графіку сплати, внаслідок чого за період з 06.12.2011р. по 05.03.2012р. відповідачем не сплачено позивачу платіж, що відшкодовує вартість майна в сумі 73327 грн. 50 коп. та винагороду (комісію) лізингодавця за отримане у лізинг майно в розмірі 115975 грн. 28 коп. та коригування на зміну курсу гривні до дол. США за період з 05.01.2012р. по 05.03.2012р. в сумі 123 790 грн. 42 коп.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань по договору, у позивача відповідно до п.6.4. договору виникло право для застосування штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Позивач нарахував відповідачу 420 грн. 04 коп. інфляційних втрат.

Крім того згідно п. п. 6.4.1 договору передбачено, що у випадку прострочення сплати, або несплати кожного поточного лізингового платежу, у тому числі прострочення сплати першого лізингового платежу, незалежно від причини цього прострочення (несплати), лізингоодержувач крім штрафів, зазначених у пункті 6.5 даного договору, виплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми несплаченого, несвоєчасно сплаченого, неповністю сплаченого лізингового платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 06.01.2012р. по 05.03.2012р. в сумі 8963 грн. 42 коп.

Відповідач не надав доказів добровільного погашення заборгованості.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відзиві на позов відповідач просив надати відстрочку виконання рішення на два місяці, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до Роз'яснення ВАСУ від 12.09.1996р. за № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування ст.121 ГПК України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Обставини справи у їх сукупності дають підстави для висновку про те, що відповідач фактично обґрунтовує необхідність надання відстрочки виконання судового рішення посиланням на свій тяжкий фінансовий стан та посилання, на очікування значного зростання пасажирообігу на початку травня, що призведе до покращення матеріального становища підприємства., але документального підтвердження зазначених обставин відповідачем не надано.

В розумінні ст.121 ГПК України, при вирішенні питання про надання відстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Надаючи оцінку викладеним у заяві доводами про відстрочку виконання рішення, суд зазначає, що письмові пояснення не обґрунтовані належними документальними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України щодо підтвердження тяжкого фінансового стану відповідача.

Отже, при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін та доказів, наданих на підтвердження несприятливого фінансового стану.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення. З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність відстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання, в зв'язку з чим суд відмовляє відповідачу в наданні відстрочки виконання рішення.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "Ямак" (75100 Херсонська обл. м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 107 Б, р/р 26008122223 у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 24960822) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" ( 04176 м. Київ, вул. Електриків,26, корпус 87, р/р 26508011603789 в ПАТ "МІБ", МФО 380582, код ЄДРПОУ 32960732) заборгованість по платежу, що відшкодовує вартість майна в сумі 73327 грн. 50 коп., винагороду (комісію) 1-го порядку у розмірі 115975 грн. 28 коп., нарахованого коригування на зміну курсу гривні до дол. США в сумі 123790 грн. 42 коп., інфляційні в сумі 420 грн. 04 коп., пеню в сумі 8963 грн. 42 коп., а також 6449 грн. 53 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 17.04.2012р.