Постанова

від 19.04.2012 по справі 11/5026/1199/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2012 № 11/5026/1199/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Моторного О.А.

суддів: Кошіля В.В.

Шапрана В.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явились,

від відповідача: не з'явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Іскренської сільської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.07.2011 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія»

до Іскренська сільська рада

про стягнення 76994,00 грн.

Встановив:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.07.2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія" задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Іскренська сільська рада звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду від 05.07.2011 скасувати і прийняти по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не звернув увагу на твердження відповідача про те, що фактично роботи позивачем не виконані в повному обсязі, акт прийому-передачі виконаних робіт не відповідає вимогам щодо його складання, оскільки підписаний сільським головою одноособово, без відповідних рішень сесій Іскренської сільської ради. У зв'язку з викладеним, апелянт вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 у складі колегії суддів: Моторний О.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Вербицька О.В., прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 30.08.2011.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/16 від 30.08.2011 у зв'язку відпустками суддів Андрієнка В.В. та Вербицької О.В., розгляд апеляційної скарги по даній справі було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді -Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Шапрана В.В. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів".

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011, 29.09.2011 та 27.10.2011 розгляд справи відкладався. Зокрема, ухвалою суду від 27.10.2011 було продовжено строк вирішення спору по даній справі.

15.11.2011 ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційне провадження по справі було зупинено, у зв'язку з призначенням судової товарознавчої експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

До Київського апеляційного господарського суду повернулася справа № 11/5026/1199/2011 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, ухвала суду від 15.11.2011 залишена без виконання, оскільки попередня оплата вартості робіт не здійснена.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 поновлено провадження по даній справі та призначено її розгляд на 12.04.2012.

Оскільки в судове засідання, призначене на 12.04.2012, не з'явились представники сторін та у зв'язку з заявленим відповідачем клопотанням, ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 19.04.2012.

В судове засідання 19.04.2012 представники сторін не з'явилися вдруге, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа.

Колегія судів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2010 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір на виконання робіт №7, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати роботи по реконструкції дамби за адресою: Черкаська обл., Шполянський р-н, с. Іскрене, а відповідач прийняти та оплатити ці роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору від 02.03.2010 позивач виконував роботи щодо реконструкції дамби на загальну суму 76 994,00 грн., що підтверджується зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2010 року, актом здачі-приймання виконаних підрядних робіт за березень 2010 року, які дідписані відповідачем

Згідно з п. 5 договору, оплата за виконані послуги складає 700 000,00 грн. Замовник сплачує після закінчення робіт та підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

20.10.2010 позивач направив відповідачу претензію з вимогою про оплату боргу в сумі 76 994,00 грн., однак відповідач відповіді не надав, заборгованість не погасив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 76 994,00 грн. боргу за виконані роботи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що поданий позивачем та підписаний відповідачем акт здачі-приймання виконаних підрядних робіт свідчить про виникнення у відповідача зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг на умовах вищевказаного договору.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення в апеляційному порядку, не може погодитися із вищенаведеними доводами позивача та висновком суду першої інстанції, беручи до уваги наступне.

Колегії суддів стало відомо, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.02.2012 по справі №17/5026/106/2012 визнано недійсним договір на виконання робіт №7 від 02.03.2010, укладений між Іскренською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія».

В рішенні суду від 29.02.2012 по справі №17/5026/106/2012 встановлено, що договір на виконання робіт №7 від 02.03.2010 був підписаний колишнім сільським головою Іскренської сільської ради ОСОБА_4 з перевищенням наданих йому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Положенням про Іскренську сільську раду повноважень, що є підставою для визнання його недійсним.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України). Зазначена норма означає, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення в силу закону, а рішення суду про визнання оспорюваного правочину недійсним має зворотну силу в часі.

Частина 2 статті 236 ЦК України, згідно з якою, якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється, не встановлює винятків із правил частини першої статті 236 ЦК України. Натомість частина друга статті 236 ЦК України конкретизує норму абзацу першого частини першої статті 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Саме, частина друга статті 236 ЦК України встановлює, що за нікчемним правочином та за правочином, визнаним судом недійсним, не виникають не тільки ті права та обов'язки, настання яких сторони передбачали з моменту укладення правочину, а й ті, виникнення яких передбачалося лише в майбутньому. (Лист Вищого господарського суд від 07.04.2008 № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України").

За наведених обставин, оскільки договір на виконання робіт №7 від 02.03.2010, на підставі якого позивач просить стягнути борг за виконані роботи в сумі 76 994,00 грн., визнано судом недійсним, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позову по даній справі.

Враховуючи викладене вище, рішення Господарського суду Черкаської області від 05.07.2011 необхідно скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія» відмовити.

Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

До обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну сторону покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 101, п. 2 ст. 103, ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Іскренської сільської ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.07.2011 у справі №11/5026/1199/2011 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія» (20623, Черкаська область, Шполянський район, с. Іскрене, вул. Васильківська, 3, код 32741920) на користь Іскренської сільської ради (20623, Черкаська область, Шполянський район, с. Іскрене, код 26324473) 385,00 грн. (триста вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.

4. Матеріали справи повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Моторний О.А.

Судді Кошіль В.В.

Шапран В.В.