Ухвала

від 14.03.2012 по справі 2а-876/10/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-876/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівАліменка В.О., Мацедонської В.Е., При секретарі судового засіданняЛаврентьєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Сіт-Плюс»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Сіт-Плюс»до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, за участю прокурора Київської області, про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сіт-Плюс»(надалі - позивач або ПП «Сіт-Плюс») пред'явило позов до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі - відповідач або Фастівська ОДПІ) за участю прокурора Київської області про визнання незаконними та скасування: податкових повідомлень-рішень від 17.02.2009 № 0000013500/0 та від 27.04.2009 № 0000013500/1, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 7608173 грн. 64 коп.; рішення Фастівської ОДПІ Київської області про результати розгляду первинної скарги від 27.04.2009 № 2493/10/25-013/8; податкових повідомлень-рішень від 17.02.2009 № 0000062301/0 та від 27.04.2009 № 0000062301/1, якими позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в розмірі 551886 грн. 00 коп.; рішення Фастівської ОДПІ Київської області про результати розгляду первинної скарги від 27.04.2009 № 2492/10/25-013/7; податкових повідомлень-рішень від 17.02.2009 № 0000072301/0 та від 27.04.2009 № 0000072301/1, якими позивачу було визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на прибуток у сумі 10919576 грн. 00 коп. та рішення Фастівської ОДПІ Київської області про результати розгляду первинної скарги від 27.04.2009 № 2494/10/25-013/9.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Фастівської ОДПІ Київської області про результати розгляду первинних скарг від 27 квітня 2009 року за № 2492/10/25-013/7, 2493/10/25-013/8, 2494/10/25-013/9 закрито, у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлення від 30.12.2008 № 534 посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка ПП «Сіт-Плюс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.06.2007 по 30.09.2008, валютного та іншого законодавства за період з 07.06.2007 по 30.09.2008.

За результатами перевірки було складено акт від 05.02.2009 № 73/5/2301-35013359 (надалі - акт перевірки).

Зі змісту акта перевірки вбачається, що перевіркою позивача податковим органом встановлені наступні порушення: пп. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (надалі -Закон № 334/94-ВР) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5459788 грн. 00 коп., у тому числі за 3 квартал 2007 року в сумі 1366726 грн. 00 коп., за 4 квартал 2007 року в сумі 3404959 грн. 00 коп., за 1 квартал 2008 року в сумі 162051 грн. 00 коп., за 2 квартал 2008 року в сумі 437929 грн. 00 коп., за 3 квартал 2008 року в сумі 88123 грн. 00 коп.; п. 18 порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 за № 233/2037 (надалі - Порядок № 165); пп. 7.4.4 та відповідно до довідки відділу організації роботи та моніторингу фінансових операцій Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом від 02.02.2009 № 2/35-022/35013359; пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі - Закон № 168/97-ВР), в результаті чого було занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся у загальній сумі 5440039 грн. 76 коп., з яких: за серпень 2007 року у розмірі 218987 грн. 60 коп., за вересень 2007 року у розмірі 876205 грн. 79 коп., за жовтень 2007 року у розмірі 1496509 грн. 53 коп., за листопад 2007 року у розмірі 1206258 грн. 00 коп., за грудень 2007 року у розмірі 1144513 грн. 92 коп., за січень 2008 року у розмірі 66270 грн. 68 коп., за лютий 2008 року у розмірі 63370 грн. 24 коп., за червень 2008 року у розмірі 347325 грн. 00 коп., за вересень 2008 року у розмірі 20599 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки, податковим органом було винесено, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 27.04.2009 № 0000182301/0, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання по сплаті податку на прибуток в 10919576 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до Фастівської ОДПІ від 27.02.2009 № 27/02-1.

Як зазначено в позовній заяві, рішенням від 17.03.2009 № 1395/10/25-013/9, відповідач продовжив строк розгляду первинної скарги до 27.04.2009.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 27.04.2009 № 2494/10/25-013/9 відповідач відмовив в задоволенні скарги, а податкове повідомлення-рішення від 17.02.2009 № 0000072301/0 залишив без змін.

Як вбачається зі змісту рішення про результати розгляду первинної скарги від 27.04.2009 № 2494/10/25-013/9, ним було збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 17.02.2009 № 0000072301/0 на 10000 грн. 00 коп. (5000 грн. 00 коп. - за основним платежем та 5000 грн. 00 коп. - за штрафними санкціями), про що відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.04.2009 № 0000182301/0.

Крім того, Фастівська ОДПІ винесла податкове повідомлення-рішення від 27.04.2009 № 0000072301/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 10919576 грн. 00 коп., з яких 5459788 грн. 00 коп. - за основним платежем та 5459788 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як зазначалося, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі акта перевірки від 05.02.2009 № 73/5/2301-35013359.

Зі змісту зазначеного акта вбачається, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Камея СЛТ»(надалі - ТОВ «Камея СЛТ») були укладені угоди, а саме: в 3 кварталі 2007 року в сумі 5466904 грн. 77 коп., в 4 кварталі 2007 року в сумі 13557631 грн. 44 коп., в 1 кварталі 2008 року в сумі 648204 грн. 67 коп., в 2 кварталі 2008 року в сумі 15091 грн. 58 коп. в 3 кварталі 2008 року в сумі 249500 грн. 00 коп., що в загальній сумі становило - 19937322 грн. 46 коп.

В акті зазначено, що перевіряючи особи податкового органу відповідно до інформаційно-довідкової бази АРМ «Облік платників податків»отримано інформацію, яка свідчить, що ТОВ «Камея СЛТ»ідентифікаційний код: 34999866, була знята з податкового обліку ДПІ Святошинського району м. Києва у зв'язку з переходом до Броварської ОДПІ Київської області.

На надісланий запит від 10.01.2009 № 27/7/23-1 та від 13.01.2009 щодо підтвердження взаємовідносин позивача та ТОВ «Камея СЛТ», перевіряючими було отримано відповідь про те, що ТОВ «Камея СЛТ»як платник податку на обліку в Броварській ОДПІ Київської області не перебуває.

Крім того, відповідно до відповіді на запит, Оболонським РУГУ МВС України в м. Києві повідомлено, що в провадженні перебуває кримінальна справа № 05-13810, яка порушена за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Камея СЛТ», де засновником та керівником була громадянка Белорусії ОСОБА_7, яка дала свідчення, що засновником ТОВ «Камея СЛТ»не була, ніякої підприємницької діяльності не проводила та ніяких документів не підписувала.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії позивача щодо укладання договорів з ТОВ «Камея СЛТ»не мали на меті отримати правові наслідки з метою формування валових витрат, що як наслідок призвело до заниження об'єкта оподаткування, несплати податку на прибуток, що спричинило недоотримання бюджетом дохідної частини.

Як зазначено в акті та підтверджено наявними документами у справі, укладені договори та отримані прибуткові накладні, які були надані позивачем для перевірки та на підставі яких ним сформовано власний податковий кредит, від ТОВ «Камея СЛТ»підписані директором товариства ОСОБА_7

За долученими до матеріалів справи документами вбачається, що свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Камея СЛТ»як платника ПДВ анульовано, на підставі ухвали господарського суду Київської області від 03.11.2008 у справі № Б18/225-08, у зв'язку з ліквідацією останнього як банкрута.

Крім того, згідно даних єдиного державного реєстру станом на 21.09.2009 головою ліквідаційної комісії Тищенком В.М. ТОВ «Камея СЛТ»припинено, як юридичну особу.

Матеріали справи містять копії договору купівлі-продажу № КІМ-0187 та договору на обслуговування внутрішньої реклами в пасажирських ліфтах жилих будинків № КЛЮ-187, які підписані від імені ТОВ «Камея СЛТ»саме ОСОБА_7

У зв'язку з отриманням податковим органом відповіді, про те що ТОВ «Камея СЛТ»не перебуває на обліку Броварської ОДПІ, твердження позивача про ніби то відображення у своєму бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Камея СЛТ»операцій з позивачем, є безпідставним.

З оглядну на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дані обставини дають підстави дійти висновку, що угоди, видаткові на податкові накладні не могли бути підписані від імені ТОВ «Камея СЛТ»ОСОБА_7, оскільки права керівника належали призначеному господарським судом ліквідатору банкрута Тищенку В.М., інформацію про якого в жодному документі позивача не виявлено.

У зв'язку з задоволенням клопотання прокурора у справі, було надіслано запити до відповідних державних податкових інспекцій щодо надання відомостей про контрагентів позивача, висвітлених у акті перевірки, на предмет подання до податкових органів податкової звітності.

Листом від 09.01.2011 № 1100/10-035 Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва повідомила, що ТОВ «Камея СЛТ»подавало податкову звітність з ПДВ у періоді з 07.06.2007 по 30.09.2008.

Надати копії зазначених декларацій Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва не має можливості, оскільки згідно протоколу виїмки та огляду від 24.03.2008, складеного СВ Оболонського РУ ГУ МВС України м. Києва, було проведено виїмку реєстраційних та звітних документів ТОВ «Камея СЛТ», а відповідно до протоколу виїмки від 01.03.2010, проведено ОВС СВ ПМ ДПА України в Київській області, проведено виїмку реєстраційних, установчих, статутних документів та документів податкової звітності за період з 12.11.2007 по 30.10.2008 вказаного товариства.

Крім того, Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва повідомила, що за наявною інформацією встановлено заниження податкових зобов'язань ТОВ «Камея СЛТ»у сумі 3018 грн. 32 коп.

Актом перевірки висвітлено, що позивачем було віднесено до валових витрат в 2 кварталі 2008 року вартість швейних машин відповідно до накладної від 02.06.2008 № А-М-000157 на суму 449316 грн. 89 коп., з урахуванням ПДВ - 74886 грн. 15 коп.; накладної від 13.06.2008 № А-М-000168 на суму 63840 грн. 60 коп., з урахуванням ПДВ - 10640 грн. 10 коп.; накладної від 13.06.2008 № А-М-000169 на суму 128325 грн. 74 коп., з урахуванням ПДВ - 21387 грн. 62 коп., отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Мар»(надалі - ТОВ «А-Мар») код: 34920310. Загальна сума складає 641483 грн. 23 коп. в тому числі ПДВ - 106913 грн. 87 коп.

До валових витрат за 2 квартал 2008 року позивачем було віднесено 534569 грн. 36 коп. Також, віднесено до валових витрат в 3 кварталі 2008 року 102993 грн. 60 коп., відповідно до накладної від 29.09.2008 № 29096 ІТМК, номенклатура товару - клей герметик на суму 123592 грн. 32 коп. з урахуванням ПДВ 20598 грон. 72 коп., виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеропт-Торг-МК»код: 357910311.

З акта перевірки вбачається, що дані операції відображено по дебету рахунку 281 «Товари»кредиту 6310 «Розрахунки з поставщиками за отримані товари».

Відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку на рахунки 281 «Товари»ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Даний регістр бухгалтерського обліку не передбачає відображення руху матеріальних цінностей які є в дорозі, та відповідно не надає право платнику податків на включення суми вартості товарів, що не надійшли на підприємство-посередник, до валових витрат.

Вищезазначені товари не транспортувалися та не зберігалися позивачем, у зв'язку з відсутністю власних складських приміщень та засобів транспортування, а також не орендує їх та не отримує послуг зі зберігання та транспортування. Даний товар не оплачено

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що віднесені позивачем до валових витрат у 2-4 кварталах 2007 року та 1-3 кварталі 2008 року - непідтверджені належним чином оформленими документами, чим порушено пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

Відповідно до укладених позивачем з ТОВ «А-Мар»та ТОВ «Інтеропт-Торг-МК»договорів, поставка товару на адресу позивача мала здійснюватись зі складу постачальника на умовах самовивозу покупцем. Договори не встановлюють окремого правила щодо переходу права власності на товар, тому відповідно перехід права власності на товар відбувається в момент фактичної передачі товару.

Відповідно до даного договору ТОВ «А-Мар»зобов'язується на протязі дії договору поставляти позивачу швейне, в'язальне та інше промислове обладнання; договір купівлі продажу від 15.09.2008 № МК/хк/1509, укладений між позивачем та ТОВ «Інтеропт-Торг-МК», відповідно до якого ТОВ «Інтеропт-Торг-МК»продає, а позивач покупає хімічні компоненти, в кількості і за цінами, зазначеними у видаткових документах на відвантаження товару.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг), відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пп.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону є податкова накладна, видана платнику податку, який поставляє товари (послуги).

Документи, що передбачають перехід права власності на товари, зазначені в податкових накладних, в ході перевірки позивачем надані не були.

Відповіддю на запит суду, Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва від 26.01.2011 № 413/9/10-030 повідомила наступне.

Наказом ДПА України від 17.03.2008 № 159 «Про внесення змін до порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 № 250/2054, запроваджено розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Таким чином, надати інформацію по розшифровкам податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ "А-Мар»за запитуваний період не видається за можливе.

За період з 01.03.2008 по 30.09.2008 ТОВ «А-Мар»не відображало у документах податкової звітності господарські операції з ТОВ «Сіт-Плюс».

Таким чином, колегія суддів зазначає про правильність висновків податкового органу щодо недоведеності факту придбання товару за вищезазначеним договором, укладеним позивачем з ТОВ «А-Мар», що унеможливлювало формування податкового кредиту за рахунок даного договору, чим було занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Таких самих висновків колегія суддів дійшла стосовно договору позивача з ТОВ «Інтеропт-Торг-МК»від 15.09.2008 № МК/хк/1509, оскільки не доведено факт переходу права власності на товар за вищезазначеним договором, фактично не був придбаний товар за цим договором та не був оплачений.

З огляду на безпідставність віднесення позивачем коштів за договорами з ТОВ «А-Мар»від 20.12.2007 № 20/12/2007 та ТОВ «Інтеропт-Торг-МК»від 15.09.2008 № МК/хк/1509 до сум податкового кредиту, позивачем було занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з безпідставним завищенням валових витрат.

Крім того, позивачем було порушено пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого ним було завищено податковий кредит за червень 2008 року на суму 240410 грн. 92 коп., до складу якого він відніс податкову накладну від Агротехнічної корпорації «Украгроком»(ідентифікаційний код: 31026626) від 31.01.2008 № 30061 на суму 1442465 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ у сумі - 240410 грн. 92 коп., яку було виписано останнім на підставі акту від 31.01.2006 на виконані маркетингові послуги з переробки давальницької сировини та отримання готової продукції.

Підставою виконання даних маркетингових послуг з переробки давальницької сировини та отримання готової продукції, був договір між позивачем та АК «Украгроком»від 06.01.2008 № А/0601/М.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що а акті виконаних робіт від 31.01.2008 на суму 1442465 грн. 50 коп., включаючи ПДВ на суму - 240410 грн. 95 коп. не розкрито суті маркетингових послуг, які слід віднести до послуг з переробки давальницької сировини та отримання готової продукції - яким чином проводилися маркетингові дослідження та фактичне підтвердження надання послуг.

Наявні первинні документи (акт здачі-приймання робіт, податкова накладна) містять лише назву послуг та їх вартість.

Таким чином, позивачем в порушення абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР (надалі - Закон № 283/97-ВР), в результаті чого безпідставно завищено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку на суму 120054 грн. 00 коп.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наявність самого договору не може бути фактом здійснення послуг, а тим більше пов'язаних з господарською діяльністю позивача та не може бути підставою для складання акту на виконані роботи та податкової накладної з правом включення до податкового кредиту.

В суді першої інстанції було надано копії судових рішень господарського суду Київської області від 13.08.2007 та 23.12.2009 у справі № Б14/345-07/11. Відповідно до яких було порушено провадження у справі про банкрутство АК «Украгроком», завершено ліквідаційну процедуру та зобов'язано Державного реєстратора за місцезнаходженням АК «Украгроком»внести запис до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи останнього.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5459788 грн. 00 коп.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Згідно з абз. 1 пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-Ш, у разі, коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України (абз.2пп. 17.1.6 п. 17.1ст. 17 Закону № 2181-Ш).

Таким чином, дії податкового органу щодо прийняття податкових повідомлення-рішення від 17.02.2009 № 0000072301/0 та від 27.04.2009 № 000072301/1, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 10919576 грн. 00'коп., з яких 5459788 грн. 00 коп. - за основним платежем та 5459788 грн. 00 коп. - за штрафними фінансовими санкціями, є таким, що прийнято на підставі закону, в спосіб та в межах повноважень.

Відносно податкових повідомлень-рішень від 17.02.2009 № 0000013500/0 та від 27.04.2009 № 0000013500/1, колегія суддів зазначає, що вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 7608173 грн. 64 коп., з яких 5072115 грн. 76 коп. - за основним платежем та 2536057 грн. 88 коп. - за штрафними (фінансовими санкціями).

Як вбачається з акта перевірки, за період з 07.06.2007 по 30.09.2008 позивачем безпідставно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість на загальну суму 5072115 грн. 76 коп., у тому числі: за серпень 2007 року - 218987 грн. 60 коп., вересень 2007 року - 876205 грн. 79 коп., жовтень 2007 року - 1496509 грн. 53 коп., листопад 2007 року - 1206258 грн. 00 коп., грудень 2007 року - 1144513 грн. 92 коп., січень 2008 року - 66270 грн. 68 коп., лютий 2008 року - 63370 грн. 24 коп.

Дані показники були вказані позивачем, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Камея СЛТ», що не підписані особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (робіт, послуг).

Відносно взаємовідносин з ТОВ «Інтеропт-Торг-МК», то в матеріалах справи міститься копія вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 24.11.2009 у справі № 1-905/09, відповідно до якого ОСОБА_9 визнано винним у створенні повторно суб'єкта підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, - фіктивне підприємництво, та визнаний винним у підробленні документів.Відповідно до наявних у матеріалах справи копій договорів між позивачем та «Інтеропт-Торг-МК», з сторони «Інтеропт-Торг-МК»вони підписані саме ОСОБА_9

Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконними та скасування рішень Фастівської ОДШ Київської області про результати розгляду первинних скарг від 27.04.2009 № 2493/10/25-013/8; № 2492/10/25-013/7; № 2494/10/25-013/9, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дані рішення не є тими рішеннями суб'єкта владних повноважень, на спір з оскарження яких поширюється компетенція судів, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України є підставою для закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Будь-яке рішення про результати розгляду скарг податковим органом не є документом імперативного характеру, а є тим документом, на підставі якого може бути прийняте інше податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а отже підстави для їх скасування відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Сіт-Плюс»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Аліменко В.О.

Мацедонська В.Е.