Ухвала

від 05.04.2012 по справі 28/98-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 28/98-А Головуючий у 1-й інстанції: Копитова О.С.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,

при секретарі Мартиненко Д.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 30 березня 2007 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотоекспрес»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мотоекспрес»(далі -Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (далі -Відповідача) у якому просило визнати повністю нечинним податкове повідомлення-рішення №0005442301/0 від 25.12.2006р. про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 257741,13грн. по основному платежу та 128870, 57грн. штрафних (фінансових) санкцій усього на загальну суму 3866118, 70грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 30 березня 2007 року позов задоволено повністю. Суд першої інстанції визнав нечинним податкове повідомлення-рішення №0005442301/0 від 25.12.2006р.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 03.11.2006р. по 14.12.2006р. посадовими особами ДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання TOB «Мотоекспрес»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004р. по 30.06.2006р.

В ході перевірки, зокрема, встановлені порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р., № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР), а саме неправомірно віднесено суми ПДВ в листопаді, грудні 2004 року, лютому, травні, червні 2005 року сплачені TOB «Сотеко»та TOB «Люксом»за фототовари та надані послуги без наявності в момент перевірки податкової накладної.

За результатами перевірки, 20.12.2006р. складено Акт №8172/23-4/31988254, а підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0005442301/0 від 25.12.2006р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 386 611,7 грн., в тому числі 257 741,13 грн. - основний платіж, 128 870,57 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач, в зв'язку з несвоєчасним наданням контрагентам податкових накладних, не включивши при цьому суми податку на додану вартість до податкового кредиту минулих періодів, в будь-якому випадку не втратив право на включення зазначених сум в періоді в якому фактично було отримано податкову накладну.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

05.01.2001р. між TOB «Сотеко»та TOB «Мотоекспрес»було укладено договір на надання юридичних послуг № 0501/01ю, після чого було проведено ряд операцій, за результатом яких були виписані податкові накладні.

30.07.2004р. сторонами було підписано доповнення до укладених договорів, в якому вирішено в зв'язку з взаємною заборгованістю по договорах провести взаємозалік на суму 1 178 070,51грн.

Таким чином розрахунок за поставлені товари відбувся між сторонами шляхом взаємозаліку.

Позивачем суми податку на додану вартість зазначені в податкових накладних виданих TOB «Сотеко»включені до складу податкового кредиту.

При цьому суми податку на додану вартість відповідно до податкової накладної №0107-34 від 01.07.04 було включено 30.06.05 року ( 7200,00 грн.), податкової накладної №0107-33 від 01.07.04 року - 30.11.04 року ( 5000,00 грн.); податкової накладної №2307-12 від 23.07.04 року - 31.12.04 року ( 82629,88 грн.).

Рішенням господарського суду м. Києва по справі №46/366 від 11.08.2004р. державна реєстрація TOB «Сотеко»скасована.

Позивачем здійснювались господарські операції протягом квітня - червня 2004 року на підставі накладних, копії яких містяться в матеріалах справи з ТОВ «Люксор».

Згідно з договором купівлі - продажу запчастин №1112-01 від 11.12.2003р. укладеним між TOB «Люксом»та TOB «Мотоекспрес», позивач реалізовував TOB «Люксом»товарно матеріальні цінності.

06.08.2004р. між сторонами було підписано доповнення до зазначеного договору, яким вирішено в зв'язку з взаємною заборгованістю по договорах провести взаємозалік на суму 1 823286,78 грн.

Позивачем суми податку на додану вартість зазначені в податкових накладних виданих TOB «Люксом»включені до складу податкового кредиту.

Рішенням господарського суду м. Києва по справі №46/368 від 11.08.2004р. державна реєстрація TOB «Люксом» скасована.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит визначається дата здійснення першої з наступних подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної.

Будь-яких інших правил чи застережень щодо дати виникнення права у платника податку на податковий кредит Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, є наявність податкової накладної, виданої продавцем. Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.. 7.2.4 п. 7.2 ст.. 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що з матеріалів вбачається, що справи податкові накладні були виписані позивачу його контрагентами в квітні, червні та липні 2004 року, тоді як їх державна реєстрація була скасована рішеннями господарського суду м. Києва від 11.08.04 року.

Таким чином на момент здійснення господарської діяльності та виписування позивачу податкових накладних підприємства - контрагенти (TOB «Люксом»та TOB «Сотеко») були діючими суб'єктами господарювання, зареєстровані платниками податку на додану вартість, здійснювали підприємницьку діяльність та мали право видавати податкові накладні.

Отже, таким чином колегія суддів дійшла висновку, що в матеріалах справи містяться докази реальної господарської діяльності контрагентів позивача в періодах здійснення господарських операцій з позивачем, зауваження щодо їх податкового обліку чи діяльності відсутні, а позивач, в свою чергу, не повинен нести відповідальність за короткочасні періоди існування своїх контрагентів.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 30 березня 2007 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Сорочко Є.О.